Справа № 620/5195/23 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.
23 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Ключковича В.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_1 ), у якому просить суд:
- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо видачі наказу про виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі до 70000 грн. пропорційно часу його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, визначеного у довідці ВЧ НОМЕР_1 від 08.01.2023 №4121, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'' за період з 09.10.2022 по 31.10.2022 та за період з 01.11.2022 по 30.11.2022;
- зобов'язання відповідача видати наказ про виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі до 70 000 грн. пропорційно часу його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, визначеного у довідці ВЧ НОМЕР_1 від 08.01.2023 №4121, у відповідності до приписів постанови КМУ від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'' за період з 09.10.2022 по 31.10.2022 включно;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі до 70 000 грн. пропорційно часу його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, визначеного у довідці ВЧ НОМЕР_1 від 08.01.2023 №4121, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'' за період з 09.10.2022 по 31.10.2022 включно;
- зобов'язання відповідача видати наказ про виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі до 70 000 грн. пропорційно часу його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, визначеного у довідці ВЧ НОМЕР_1 від 08.01.2023 №4121, у відповідності до приписів постанови КМУ від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'' за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 включно;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі до 70 000 грн. пропорційно часу його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, визначеного у довідці в/ч НОМЕР_1 від 08.01.2023 №4121, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'' за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 включно.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що протягом спірного періоду приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Сумської області, у зв'язку з чим набув право на виплату додаткової винагороди на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Однак відповідачем не було нараховано та виплачено йому додаткову винагороду в розмірі 70 000 грн. пропорційно часу участі.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 липня.2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що апелянт з 16.04.2022 і по теперішній час проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 та протягом служби приймав участь у бойових діях, у забезпеченні заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Сумської області у відповідні наведені ним періоди, у зв'язку з чим набув право на отримання збільшеної винагороди, згідно з Постановою КМУ № 168. Водночас апелянт наполягає на необґрунтованості висновків суду першої інстанції про те, що відповідачем було вжито заходів для забезпечення його права на виплату належних йому коштів за відповідний період, та стверджує, що у разі, коли місце служби не збігається з розташуванням частини, грошове забезпечення військовослужбовцю виплачується за місцем, де він повинен у перебіг певного часу виконувати обов'язки або знаходитися за наказом чи дозволом начальника. З цих та інших підстав апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні цієї справи було неповно встановлено обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення цієї справи в цілому.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2023 відкрито апеляційне провадження, установлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідачем не подано відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з 16.04.2022 позивач проходить службу у ВЧ НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою від 30.01.2023 №12/447 (а.с. 14).
Відповідно до бойового розпорядження Адміністрації ДПС України від 16.09.2022 № 165 гриф позивач перебував в оперативному підпорядкуванні ВЧ НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 08.01.2023 №4115 у період з 09.10.2022 по 31.10.2022, 01.11.2022 по 30.11.2022, 01.12.2022 по 13.12.2022, з 21.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023 позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Сумської області (а.с. 15).
Разом з тим, позивач зазначає, що всупереч вимог чинного законодавства відповідачем не було нараховано та виплачено йому додаткову винагороду за спірний період у розмірі до 70000 грн пропорційно часу участі у бойових діях або їх забезпеченні.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач протягом спірного періоду перебував на фінансовому забезпеченні у ВЧ НОМЕР_2 , яка й здійснювала йому нарахування та виплату грошового забезпечення. Суд зауважив, що НОМЕР_3 прикордонним загоном на ім'я першого заступника начальника загону коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 скеровано рапорти від 03.11.2022 №1525 та від 01.12.2022 № 1893 з клопотанням про здійснення, зокрема позивачу доплати до додаткової винагороди із розрахунку 70000 грн пропорційно часу участі у бойових діях або заходах за жовтень 2022 року (31 день) та листопад 2022 року (30 днів). При цьому, суд зазначив, що у зв'язку з тим, що позивач перебуває на фінансовому забезпеченні ВЧ НОМЕР_2 , листами від 10.11.2022 за №22/4372-22-Вих та від 04.12.2022 №22/4931-22-Вих відповідач встановленим порядком направив копії рапортів до ВЧ НОМЕР_2 для їх реалізації, про що вказано в листі ВЧ НОМЕР_1 від 16.03.2023. За таких обставин суд дійшов висновку, що оскільки позивач як військовослужбовець ВЧ НОМЕР_2 перебуває на фінансовому забезпеченні у вказаній частині, у відповідача відсутній обов'язок нарахувати та виплатити йому спірні кошти, оскільки такі дії має вчиняти саме НОМЕР_4 прикордонний загін. Водночас суд зазначив, що відповідачем вжито заходів щодо забезпечення права позивача на виплату належних йому коштів за період участі у бойових діях або заходах за жовтень 2022 року та листопад 2022 року шляхом направлення відповідних рапортів на ім'я командування ВЧ НОМЕР_2 для їх подальшої реалізації.
З указаним висновком суду першої інстанції не можна не погодитись, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168) та іншими підзаконними нормативно-правовими актами.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ст. 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно зі ст. 1-1 Закону № 2011-XII законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування приписано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022 та № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, від 01.05.2023 № 254/2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №1146, яка застосовується з 01.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, зокрема, Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до п. 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
З метою виконання вимог Постанови № 168 та для врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" (далі - Наказ № 392-АГ), пунктом 1 якого передбачено, що військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до п. 4 Наказу № 392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Пунктом 5 Наказу № 392-АГ передбачено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання і завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.
Згідно з п. 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу (п. 12 Наказу № 392-АГ).
У подальшому 09.12.2022 Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ № 628/8/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" (далі - Наказ № 628-АГ), який застосовується з 01.12.2022, пунктом 8 якого передбачено, що інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу
В контексті викладеного, колегія суддів зауважує, що військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, розмір додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, збільшується до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Разом з тим, виплата відповідної винагороди здійснюється тією військовою частиною, в якій військовослужбовець перебуває на фінансовому забезпеченні на підставі відповідних даних, отриманих від військової частини, у складі якої військовослужбовець був залучений до про участі у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що в період з 09.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 позивач як військовослужбовець ВЧ НОМЕР_2 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Сумської області у складі ВЧ НОМЕР_1 , до якої його було відряджено, відповідно до бойового розпорядження Адміністрації ДПС України.
При цьому, під час вказаного відрядження позивач продовжував перебувати на фінансовому забезпеченні ВЧ НОМЕР_2 , а отже саме на таку Військову частину покладено зобов'язання щодо здійснення виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, за періоди його участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Сумської області.
Разом з тим, виконанню вказаного обов'язку ВЧ НОМЕР_2 має передувати отримання нею від ВЧ НОМЕР_1 , у складі якої позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Сумської області, відповідних відомостей про таку діяльність позивача.
Втім, колегія суддів відзначає, що відповідачем, згідно з приписами чинного законодавства, листами від 10.11.2022 за №22/4372-22-Вих та від 04.12.2022 №22/4931-22-Вих на адресу ВЧ НОМЕР_2 було направлено відповідні рапорти, на підставі яких саме у ВЧ НОМЕР_2 виникло зобов'язання виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, за періоди його участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Сумської області.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем було вжито належних та необхідних з його боку заходів для забезпечення права позивача на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, за період участі у бойових діях або заходах за жовтень 2022 року та листопад 2022 року шляхом направлення відповідних рапортів на ім'я командування ВЧ НОМЕР_2 для їх подальшої реалізації.
Водночас, суд апеляційної інстанції наголошує, що оскільки позивач як військовослужбовець ВЧ НОМЕР_2 перебуває на фінансовому забезпеченні у вказаній частині, у відповідача відсутнє повноваження та/або обов'язок здійснювати йому нарахування та виплату вказаної вище винагороди.
Доводи апелянта про те, що він з 16.04.2022 і по теперішній час проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 та протягом служби приймав участь у бойових діях, у забезпеченні заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Сумської області у відповідні наведені ним періоди, у зв'язку з чим набув право на отримання збільшеної винагороди, згідно з Постановою КМУ № 168, судова колегія приймає до уваги, але зазначає, що такі доводи жодним чином не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Твердження апелянта про те, що в разі, коли місце служби не збігається з розташуванням частини, грошове забезпечення військовослужбовцю виплачується за місцем, де він повинен у перебіг певного часу виконувати обов'язки або знаходитися за наказом чи дозволом начальника, апеляційний суд відхиляє як безпідставні.
Твердження апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що відповідачем готувався проєкт наказу про виплату додаткової винагороди Позивачу, колегія суддів також до уваги не приймає, оскільки вчинення таких дій належить до повноважень ВЧ НОМЕР_2 , а не відповідача з підстав, які наведені судом вище.
Аналізуючи всі доводи апелянта, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і апелянт не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
В.Ю. Ключкович