Справа № 620/7248/23
22 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Бєлової Л.В.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Керімова К.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві у порядку ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про забезпечення доказів у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
1. Визнати дії протиправними відповідача - військова частина НОМЕР_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , щодо не нарахуванні та не виплаті позивачу грошового забезпечення за січень 2018 року з відрахуванням 100% премії у відповідності до пункту 7 висновку службового розслідування від 18 грудня 2017 року та наказу «про результати службового розслідування» №1999 АГ від 21 грудня 2017 року в його частині;
2. Зобов'язати відповідача військова частина НОМЕР_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 виконати пункт 7 висновку службового розслідування від 18 грудня 2017 року.
3. Зобов'язати відповідача військова частина НОМЕР_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати позивачу грошове забезпечення за січень 2018 року разом з премією, від нарахованої суми грошового забезпечення відрахувати 100% премії відповідно до пункту 7 висновку службового розслідування від 18 грудня 2017 року;
4. Стягнути з відповідача військова частина НОМЕР_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 невиплачене грошове забезпечення за січень 2018 року без 100% премії відповідно до пункт 7 висновку службового розслідування від 18 грудня 2017 року;
5. Зобов'язати відповідача військова частина НОМЕР_1 , Код Є ДРПОУ НОМЕР_2 виконати наказ про результати службового розслідування» №1999 АГ від 21.12.2017 року в частині: позбавити премії у розмірі 100% від нарахованої суми у січні МІСЯЦІ 2018 року у відповідності до вимог пунктів 3.5.6. інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби, затвердженої наказом адміністрації Держприкордонслужби від 20.05.2008 року № 425;
6. Зобов'язати відповідача військова частина НОМЕР_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 відповідно до наказу №1999 АГ «про результати службового розслідування» від 21.12.2017 року в цій частині нарахувати позивачу грошове забезпечення за січень 2018 року разом з премією, від нарахованої суми грошового забезпечення відрахувати 100% премії;
7. Стягнути з відповідача військова частина НОМЕР_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 невиплачене грошове забезпечення за січень 2018 року без 100% премії відповідно до вимог наказу №1999 АГ від 21.12.2017 року в цій частині;
8. Визнати передчасним наказ №1999 АГ від 21.12.2017 року в частині реалізації дисциплінарного стягнення в дію з фактичним застосуванням стягнення « звільнення з військової служби за службовою невідповідністю», що відбулось без виконання відповідачем вимог наказу №1999 АГ від 21.12.2017 року в іншій частині, а саме: без здійснення виплати грошового забезпечення за січень 2018 року відповідно до вимог цього наказу;
9. Скасувати наказ №1999 АГ від 21.12.2017 року в частині реалізації дисциплінарного стягнення в дію з фактичним застосуванням стягнення « звільнення з військової служби за службовою невідповідністю», що відбулось без виконання відповідачем вимог наказу № 1999 АГ з л 21.12.2017 року в іншій частині., а саме: без проведення всіх розрахунків та здійснення всіх виплат зокрема без здійснення виплати грошового забезпечення за січень 2018 року.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Також ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у вказаному рішенні суду від 22.02.2024.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач подав апеляційні скарги, в яких просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нові постанови якими: щодо ухвали - направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, щодо рішення - задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції під час вирішення справи та питання про виправлення описки не врахував, що предметом спору у цій справі є протиправні дії відповідача щодо невиконання наказу про результати службового розслідування» №1999 АГ від 21.12.2017 в частині: позбавити премії у розмірі 100% від нарахованої суми у січні МІСЯЦІ 2018 року у відповідності до вимог пунктів 3.5.6. інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби, затвердженої наказом адміністрації Держприкордонслужби від 20.05.2008 року № 425.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що доводи апеляційної скарги, поданої на рішення суду, про порушення відповідачем заявлених прав позивача не підтверджені, а позовні вимоги не обґрунтовані.
01 травня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду з суду першої інстанції надійшли матеріали цієї справи.
06 травня 2024 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання позивача про витребування у відповідача доказів, а саме: копії наказу про результати службового розслідування» №1999 АГ від 21.12.2017.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу на ухвалу зазначає, що ухвала про відмову у виправленні описки у рішенні суду є законною та обґрунтованою, оскільки виправлення описки змінить зміст судового рішення.
20 травня 2024 року до суду надійшла заява про забезпечення доказів шляхом витребування за місцем знаходження з матеріалів особової справи позивача копії наказу про результати службового розслідування» №1999 АГ від 21.12.2017. В обґрунтування заяви, позивач зазначає, що у зв'язку з ракетними обстрілами на території України, у тому числі у м. Чернігова, можна припустити, що засіб доказування (наказ 1999 АГ від 21.12.2017) може бути втрачений або збирання чи подання наказу 1999 АГ від 21.12.2017 стане згодом неможливим або утрудненим.
У відкрите судове засідання, призначене на 22 травня 2024 року сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися.
Згідно з частиною третьою статті 114 КАС України заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи клопотання про забезпечення доказів, колегія суддів вважає необхідним відмовити у його задоволенні виходячи із наступного.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Вимоги до заяви про забезпечення доказів визначені у ст. 116 КАС України. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Зазначені норми права вказують на те, що обов'язковою умовою для забезпечення доказів є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Обов'язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
Колегія суддів також враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18, згідно з якою процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування та заборони вчиняти певні дії щодо них, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
В обґрунтування згаданої заяви, позивач зазначає, що у зв'язку з ракетними обстрілами на території України, у тому числі у м. Чернігова, можна припустити, що засіб доказування (наказ 1999 АГ від 21.12.2017) може бути втрачений або збирання чи подання наказ 1999 АГ від 21.12.2017 стане згодом неможливим або утрудненим.
Також позивач обґрунтовує заяву тим, що у оскаржуваному рішенні суду неповно вказано зміст наказу від 21.12.2017 №1999-АГ, чим поставлено цей наказ під сумнів щодо змісту та його виконання, що призвело до невідповідності висновків суду матеріалам справи та позовним вимогам.
Крім того, позивач наголошує, що суд першої інстанції неправильно встановив предмет і підстави позову.
Колегія суддів встановила, що у матеріалах справи міститься копія витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.12.2017 №1999-АГ «Про результати службового розслідування», згідно з яким «За порушення вимог статей 11,12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, невиконання обов'язків та невикористання прав, передбачених посадовою інструкцією, затвердженої наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.11.2015 року №1690-АГ, порушень п. 1 Контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, укладеного мж громадянином України ОСОБА_1 та Північним регіональним управлінням, в частині взятих на себе зобов'язань, на старшого прапорщика ОСОБА_1 (П-034031) накладено дисциплінарне стягнення «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю». Керуючись пунктом 3.5.6. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби, затвердженої наказом адміністрації Держприкордонслужби від 20.05.2008 року № 425, а саме: порушення без поважних причин термінів виконання доручень керівництва, рішень колегії, наказів адміністрації Держприкордонслужби, позбавити премії у розмірі 100% від нарахованої суми у січні місяці 2018 року.» (а.с.105-106, 121-122, 125-126, 133-134, 154-155, 159-160, 164-165, 169-170, т.1, а.с. 5, т. 2).
Також копію цього витягу з наказу позивачем долучено до матеріалів апеляційних скарг на судові рішення у цій справі.
Оцінка змісту наказу № 1999 АГ від 21.12.2017 буде надана під час розгляду справи по суті.
Отже, у цьому випадку безпідставним є застосування механізму забезпечення доказів, оскільки доказ, який стосується предмета доказування і має значення/потрібний для вирішення справи вже здобутий та міститься в матеріалах справи. Тому, посилання позивача на запобігання імовірної втрати доказів у майбутньому є недоречним.
На переконання колегії суддів, витребування копії вказаного наказу, насамперед, пов'язано із непогодженням позивача із висновками суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви позивача про забезпечення доказів та вважає, що у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 114, 116, 117, 242, 308, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
Н.В. Безименна