Справа № 620/8772/23 Суддя (судді) першої інстанції: Ткаченко О.Є.
22 травня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
при секретарі - Олешко М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави до Чернігівської обласної ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2023 року позивач - заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави до Чернігівської обласної ради, яким просив:
- визнати протиправною бездіяльність Чернігівської обласної ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам'ятку архітектури національного значення "Воскресенська церква" (охоронний №864), балансовою вартістю 71 055 800 грн, що знаходиться за адресою: смт. Седнів, Чернігівський район Чернігівської області;
- зобов'язати Чернігівську обласну раду вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам'ятку архітектури національного значення "Воскресенська церква" (охоронний №864), балансовою вартістю 71 055 800 грн, що знаходиться за адресою: смт. Седнів, Чернігівський район Чернігівської області.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Апелянт зазначив про те, що розпорядженням Чернігівської обласної адміністрації від 22 квітня 1997 року №231 затверджено перелік нерухомих пам'яток архітектури, які передаються на баланс Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, до якої зокрема включено спірну пам'ятку архітектури. Крім того рішенням двадцять третьої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 22 травня 2020 року №87-23/VI спірну пам'ятку включено до Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, а тому вона є комунальною власністю.
Додатково наголосив, що висновки суду першої інстанції про те, що пам'ятка архітектури національного значення "Воскресенська церква" перебуває у державній власності є помилковими та спростовуються доказами наявними в матеріалах справи.
Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження передачі спірного об'єкту з державної у комунальну власність, а саме рішення власника чи уповноваженого ним органу.
Додатково зазначив про те, що жодна норма законодавства України не зобов'язує органи місцевого самоврядування здійснювати оформлення правовстановлюючих документів та права власності на об'єкти державної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції постановою Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 року №970 "Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників і архітектури не території Української РСР" пам'ятку архітектури "Воскресенська церква", розташовану в смт Седнів Чернігівського району Чернігівської області взято на облік та під державну охорону (т.1 а.с. 18-25).
Відповідно до паспорта пам'ятки архітектури національного значення, виготовленого Науково-дослідним інститутом історії архітектури та містобудування Українського товариства охорони пам'яток історії та культури у 2016 році, об'єкт культурної спадщини "Воскресенська церква" (церква Різдва Богородиці), охоронний №864, є пам'яткою архітектури національного значення, місцезнаходження об'єкта: сел.Седнів, Чернігівський р-н, Чернігвська обл., дата утворення об'єкта: 1690 рік, власник: комунальна власність Чернігівська обласна рада, балансоутримувач: управління містобудування та архітектури , користувач: релігійна громада - Свято-Воскресенська парафія УПЦ МПЮ, заключено охоронний договір від 03 листопада 2009 року (т.1 а.с. 28-44).
Згідно з листом Седнівської селищної ради від 16 червня 2023 року №02-27/680 Воскресенській церкві з дзвіницею поштова адреса не присвоювалась, земельна ділянка під вказаним приміщенням в оренду чи інше користування не передавалась (т.1 а.с.45).
Розпорядженням Чернігівської обласної держаної адміністрації від 22 квітня 1997 року № 231 "Про передачу пам'яток архітектури державного значення на баланс управління містобудування та архітектури облдержадміністрації" затверджено перелік нерухомих пам'яток архітектури, які передаються на баланс Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, до якого включена, зокрема, пам'ятка архітектури національного значення "Воскресенська церква", охоронний № 864 (т.2 а.с. 114-117).
Рішенням двадцять третьої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 22 травня 2020 року №87-23/VII об'єкт культурної спадщини національного значення "Воскресенська церква", охоронний №864, балансова вартість 71 055 800,00 грн, що знаходиться в смт Седнів Чернігівського району Чернігівської області, включений до Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (т.1 а.с. 47-49).
Згідно з листом Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної держаної адміністрації від 05 червня 2023 року №02.1-09/744 об'єкт "Воскресенська церква", охоронний №864 - пам'ятка архітектури національного значення, охоронний №864, датується 1960 р., розташована в смт Седнів Чернігівського району Чернігівської області, укладено охоронний договір 07 листопада 2019 року (т. 1 а.с. 26).
Відповідно до листа Комунального підприємства "Чернігівське районне бюро технічної інвентаризації" Чернігівської районної ради Чернігівської області від 15 червня 2023 року №401 станом на 01 січня 2013 року права власності на Воскресенську церкву з дзвіницею у смт Седнів не зареєстровано (т.1 а.с. 46).
Заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури, вважаючи, що Чернігівська обласна рада зобов'язана вчинити відповідні дії щодо оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам'ятку архітектури національного значення "Воскресенська церква", охоронний №864, що знаходиться в смт Седнів Чернігівського району Чернігівської області, звернувся до суду з позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що пам'ятка архітектури національного значення "Воскресенська церква" (охоронний №864), що знаходиться у селищі Седнів Чернігівського району Чернігівської області не належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, на момент включення рішенням двадцять третьої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 22 травня 2020 року №87-23/VII до Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області вказаної пам'ятки архітектури належить до державної власності.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1).
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч. 3).
При вирішенні справи суд бере до уваги, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, а тому прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно з ч. 1 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Частиною 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно до ст. 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Отже органом, уповноваженим управляти комунальним майном територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді є Чернігівська обласна рада.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України "Про охорону культурної спадщини" від 08 червня 200 року №1805-ІІІ.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Згідно з ст. 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору (ч. 1).
Використання пам'ятки має здійснюватися відповідно до визначених або встановлених режимів використання, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо (ч. 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.
Отже, речові права на пам'ятку архітектури національного значення "Воскресенська церква" (охоронний №864), що знаходиться за адресою: смт. Седнів, Чернігівський район Чернігівської області підлягають державній реєстрації відповідно до закону.
У матеріалах справи відсутні докази оформлення відповідачем правовстановлюючих документів на вказану пам'ятку архітектури національного значення, чим допущено протиправну бездіяльність.
Відповідно до п. 6, 7, 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком. Для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об'єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об'єкт, подаються: документ, що підтверджує факт перебування закінченого будівництвом об'єкта у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об'єкта у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).
Враховуючи вищевикладене, Чернігівська обласна рада згідно вказаних норм є органом, уповноваженим здійснювати управління комунальним майном, а тому саме на неї покладено обов'язок по вжиттю заходів, спрямованих на оформлення та державну реєстрацію права власності на пам'ятку архітектури національного значення "Воскресенська церква" (охоронний №864), що знаходиться за адресою: смт. Седнів, Чернігівський район Чернігівської області, що свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 242 - 244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури - задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Чернігівської обласної ради щодо неоформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам'ятку архітектури національного значення "Воскресенська церква" (охоронний №864), балансовою вартістю 71 055 800 грн, що знаходиться за адресою: смт. Седнів, Чернігівський район, Чернігівської області.
Зобов'язати Чернігівську обласну раду (код ЄДРПОУ 25618741, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, проспект Миру, буд. 43) вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам'ятку архітектури національного значення "Воскресенська церква" (охоронний №864), балансовою вартістю 71 055 800 грн, що знаходиться за адресою: смт. Седнів, Чернігівський район, Чернігівської області.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку
Повний текст постанови складено "22" травня 2024 року.