23 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/31828/23
Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
В листопаді 2023 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідачів, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 від 21.04.2022 року №213050032408;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 15.04.2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення є неправомірним та таким, яке прийняте всупереч нормам діючого законодавства України. Вважає, що недоліки у довідці про трудовий стаж не є підставою для відмови у призначенні пенсії, оскільки працівник не повинен нести відповідальність за допущені роботодавцем помилки у документах.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі; стягнути з відповідачів пропорційно за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача витрати по сплаті судового збору.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Апелянт вказує, що у зв'язку з приведенням назв посад у відповідність до Державного Класифікатора України «Класифікатор професій ДК 003-95» назва посади «Санітарка палатна» перейменована на «молодша медична сестра (палатна)» код КП 5132 наказ № 35-к від 19.06.2000р. У зв'язку з рішенням сесії Херсонської обласної ради № 426 від 04.10.2007р. змінено назву інтернату « Херсонський психоневрологічний будинок-інтернат» на комунальний заклад Херсонської обласної ради «Херсонський психоневрологічний будинок-інтернат» наказ № 92 від 28.12.2007р. Довідкою № 4 від 06.04.2023р. підтверджено наявність трудового стажу позивача для призначення пенсії за віком по Списку № 2, переліком робочих місць, посад підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зазначає, що 15 квітня 2023 року апелянт звернулася до Головного управління із заявою про призначення пенсії за вислугу років та надала, передбачені законодавством документи. За результатами розгляду заяви позивача від 15.04.2023 про призначення пенсії за вислугу років, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийнято рішення від 21 квітня 2023 року за № 213050032408 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Вік позивача на момент звернення із заявою про призначення пенсії: 52 роки 6 місяців; страховий стаж становить: 39 років 11 місяців 18 днів; пільговий стаж відсутній. Головне управління просить суд звернути увагу, що апелянт зверталася до Головного управління із заявою про призначення пенсії за вислугу років, рішення про відмову приймалося саме за цією заявою. Оскаржує ОСОБА_1 рішення від 21 квітня 2023 року за № 213050032408 - рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років. Із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 апелянт не зверталася. Відповідно, рішення за такою заявою не приймалося. Вказує, що судом І інстанції правильно зазначено, що пенсія “за віком на пільгових умовах” та пенсія “за вислугу років” є кардинально різними видами пенсій. Відповідач зазначає, що посада “санітарка палатна” та “молодша медична сестра” є посадами молодшого медичного персоналу, та не відносяться до переліку посад середнього медичного персоналу, а тому, робота на цих посадах не дає право на призначення пенсії за вислугу років. Головне управління вважає, що права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 апелянт не має. Головне управління вважає, що ОСОБА_1 не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, оскільки, крім відсутності необхідного пільгового стажу, не досягла необхідного віку - 55 років. З огляду на зазначене, відповідач просить відмовити у задоволенні вимог апелянта, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Відзиву на апеляційну скаргу другим відповідачем до суду не надано.
Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорії незначної складності.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15 квітня 2023 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років та надала такі документи: паспорт громадянки України; трудову книжку; довідку № 4 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком за списком № 2, видану 06.04.2023 Комунальним закладом Херсонської обласної ради Херсонський психоневрологічний будинок-інтернат; відомості про атестацію робочого місця, за періоди, вказані в довідці № 4 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком за списком № 2, видані 06.04.2023 Комунальним закладом Херсонської обласної ради Херсонський психоневрологічний будинок-інтернат.
На виконання вимог п. 4.2 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженим постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 р. №22-1, для розгляду наведеної вище заяви за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що приймає рішення про призначення або перерахунок пенсії.
За результатами розгляду заяви позивачки від 15.04.2023 року про призначення пенсії за вислугу років, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийнято рішення від 21 квітня 2023 року за № 213050032408 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, в якому зазначено, що в призначенні пенсії відмовлено, оскільки в особи відсутній стаж, який дає право на призначення пенсії за вислугу років.
В рішенні зазначено, що стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугу років відсутній, оскільки посади «санітарка палатна» та «молодша медична сестра» не відносяться до посад середнього медичного персоналу.
Вік позивачки на момент звернення із заявою про призначення пенсії: 52 роки 6 місяців; страховий стаж становить: 39 років 11 місяців 18 днів; пільговий стаж для призначення пенсії за вислугу років відсутній.
Листом від 26.04.2023 року позивачку повідомлено про відмову у призначенні пенсії за вислугу років та про необхідність приведення у відповідність документів для можливості звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах.
В листі, крім іншого, зазначено, що після надання необхідних документів, стане можливим повернутися до розгляду питання щодо призначення пенсії за віком за списком №2 за умови надання нової заяви.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка подала заяву про призначення їй пенсії за вислугу років, відповідач 1 за принципом екстериторіальності надав оцінку саме наявності права у позивачки на призначення такого виду пенсії.
Питання щодо наявності у позивачки права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах пенсійним органом не розглядалось, оскільки позивачка із такою заявою не зверталась.
З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки за результатами розгляду справи не встановлено порушення пенсійним органом прав позивачки, які є предметом цього спору.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема, Законом України "Про пенсійне забезпечення»" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 24 Закону №1058-ІV визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з ч.5 ст. 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Згідно з ч.1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно із статтею 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Стаття 13 Закону № 1788-XII визначає пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ст. 51 Закону № 1788-XII пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
За приписами п.2 Розділу XV «Перехідні положення» Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно пунктів 1-3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. (п.20 Порядку №637).
Згідно з п. 24 Порядку № 637 для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, пунктом 3 якого передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.
Згідно п.10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637.
Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці (з 21.08.1992р.), яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Таким чином, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах особа має звернутися до відповідного територіального підрозділу пенсійного органу із заявою про призначення такого виду пенсії та надати встановлений перелік документів.
Як вбачається з матеріалів справи 15.04.2023 р. ОСОБА_1 звернулась до Головного управління із заявою про призначення пенсії за вислугу років (а.с. 99) та саме за результатом розгляду вказаної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було прийнято 21.04.2023 рішення 213050032408 про відмову у призначенні пенсії.
В позовній заяві позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити та виплатити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 15.04.2023 року
З матеріалів справи не вбачається та судом не встановлено, що позивач зверталась з заявою до відповідачів про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та рішенням їй було відмовлено у призначенні такої пенсії.
Колегія суддів звертає увагу, що пенсія “за віком на пільгових умовах” та пенсія “за вислугу років” є різними видами пенсій, які регулюються різними законами.
Так, пенсія “за віком на пільгових умовах” призначається відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV за умови досягнення особою необхідного пенсійного віку та за наявності необхідного страхового стажу та необхідного пільгового стажу .
А пенсії “за вислугу років”, в свою чергу, встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком (ст. 51 Закону №1788).
Проте, апелянт ототожнює ці два поняття, що є помилковим.
Посилання апелянта на порушення її прав у зв'язку із зазначенням пенсійним органом у листі інформації щодо необхідності приведення довідки про трудовий стаж у відповідність до вимог законодавства, не приймається судом до уваги, оскільки така інформація носить рекомендаційний характер і не створила наслідків у вигляді відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, оскільки позивачка не зверталась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та відповідно рішення з цього приводу жодним із відповідачів не приймалось, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки за результатами розгляду справи не встановлено порушення пенсійним органом прав позивачки, які є предметом цього спору.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р., заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик