П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/13106/22
Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024р. про встановлення судового контролю та відмову у визнанні протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 на виконання рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2022р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не проведення повного розрахунку (невиплати індексації грошового забезпечення за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р.) у день виключення зі списків особового військової частини НОМЕР_1 (4 червня 2021р.) ОСОБА_1 і в подальшому з 5 червня 2021р. по 18 серпня 2022р.;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки повного розрахунку (невиплати індексації грошового забезпечення за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р.) з 5 червня 2021р. по день фактичного розрахунку 18 серпня 2022р..
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не проведення повного розрахунку (невиплати індексації грошового забезпечення за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р.) у день виключення зі списків особового військової частини НОМЕР_1 (4 червня 2021р.) ОСОБА_1 і в подальшому з 5 червня 2021р. по 18 серпня 2022р..
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки повного розрахунку (невиплати індексації грошового забезпечення за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р.) з 5 червня 2021р. по день фактичного розрахунку 18 серпня 2022р..
14.03.2024р. ОСОБА_1 подано заяву, в якій позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо повного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022р. у справі №420/13106/22 за позовом ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 виконати в повному обсязі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022р. у справі №420/13106/22 за позовом ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії;
- задовольнити заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022р. у справі №420/13106/22 за позовом ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 протягом одного місяця подати суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022р. у справі №420/13106/22 за позовом ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024р. вказану заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених ВЧ НОМЕР_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022р. по справі №420/13106/22 та встановлення судового контролю задоволено частково.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 протягом тридцяти днів з дати набрання чинності цією ухвалою подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022р. по справі №420/13106/22 за позовом ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 .
В іншій частині відмовлено.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить: ухвалу суду скасувати частково, змінити ухвалу шляхом виключення з її мотивувальної частини обґрунтування і висновку про те, що підлягає стягненню з ВЧ НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 81 850,56грн., задовольнити заяву, подану в порядку ст.383 КАС України, постановити окрему ухвалу на допущені Одеським окружним адміністративним судом в адміністративній справі №420/13106/22 порушення норм процесуального права щодо незмінності судового рішення і порушення принципу «вирішеної справи».
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги та скасування ухвали суду, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заяви, з наступних підстав.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 та встановивши контроль за виконанням судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022р. зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки повного розрахунку (невиплати індексації грошового забезпечення за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р.) з 5.06.2021р. по день фактичного розрахунку 18.08.2022р.. Сума, яка підлягає відшкодуванню становить: 808,80 грн. (середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 ) * 0 ,23 х 440 (дні затримання розрахунку) = 81 850,56грн..
Таким чином, з врахуванням принципу справедливості та співмірності, суд першої інстанції визначив, що середній заробіток за час затримки розрахунку має бути виплачений позивачу у розмірі 81 850,56грн., з урахуванням істотності частки недоплаченої суми порівняно із середнім заробітком.
Проте, з таким висновком суду не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі, у зв'язку з чим допустив невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.317 КАС України, рішення суду скасовує в частині відмови та приймає в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Перевіряючи правомірність та законність ухвали суду про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст.ст.382,383 КАС України, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Приписами ч.2 ст.14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями ч.3 вказаної статті встановлено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019р. у справі №806/2143/15 звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у справі.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Як вбачається із матеріалів справи, у відповідності до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022р. зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки повного розрахунку (невиплати індексації грошового забезпечення за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р.) з 5 червня 2021р. по день фактичного розрахунку 18 серпня 2022р..
При цьому, 27 жовтня 2023р. відповідач нарахував та виплатив ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за період з 5.06.2021р. по 18.08.2022р. на виконання судового рішення у справі №420/13106/22 від 26 жовтня 2022р. в розмірі 65 889,7грн..
Підставою для звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю та визнання протиправними дій відповідача стало те, що на думку позивача боржником, виплачена значно менша сума за суму, що складає його середнє грошове забезпечення за період з 5.06.2021р. по 18.08.2022р., яка мала бути обчислене за правилами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995 № 100.
Надаючи оцінку вказаному, судова колегія звертає увагу, що в зобов'язальній частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022р. зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки повного розрахунку (невиплати індексації грошового забезпечення за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р.) з 5.06.2021р. по день фактичного розрахунку 18.08.2022р..
При цьому, суд у своєму рішенні не обраховував належну суму середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка має бути виплачена позивачу у спірний період, та не визначив порядок його розрахунку, а відповідач здійснив таке нарахування та виплату в межах своїх повноважень.
Колегія суддів зазначає, що незгода ОСОБА_1 із розміром виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 65 889,7грн., а також із порядком здійснення розрахунку зазначеної виплати є предметом нового судового провадження.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що ВЧ НОМЕР_1 виконала рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022р., у зв'язку із чим відсутні підстави для визнання протиправним дій відповідача та встановлення судового контролю.
Відтак, суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022р..
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що в даному випадку суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви позивача, а тому вважає за необхідним ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст.ст.382,383 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,317,322,325,382,383 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024р. скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі від 26 жовтня 2022р. по справі №420/13106/22 та встановлення судового контролю в порядку статті 382, 383 КАС України по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.І. Бітов
І.О. Турецька