П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/22630/23
Перша інстанція: суддя Андрухів В.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2023р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 9.06.2023р. №156050018507 «Про відмову у призначенні пенсії»;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу наступні періоди:
- період навчання з 1.09.1978р. по 1.03.1982р. згідно диплому №504151 від 1.03.1982р.;
- період роботи з 22.04.1982р. по 9.01.1986р. в Одеському заводі ім.Січневого повстання;
- період догляду за дитиною, сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним трирічного віку, а саме: з 9.04.1995р. по 9.04.1998р.;
- періодів роботи у ТОВ «Ринок Північний», а саме: з 24.05.2006р. - 31.06.2006р.; з 20.06.2006р. - 30.06.2006р.; з 20.07.2006р. - 31.07.2006р.; з 20.08.2006р. - 31.08.2006р.; з 19.09.2006р. - 30.09.2006р.; з 19.10.2006р. - 31.10.2006р.; з 19.11.2006р. - 30.11.2006р.; з 21.12.2006р. - 31.12.2006р.; з 20.01.2007р. - 31.01.2007р.; з 18.02.2007р. - 28.02.2007р.; з 21.03.2007р. - 31.03.2007р.; з 19.04.2007р. - 30.04.2007р.; з 23.05.2007р. - 31.06.2007р.; з 20.06.2007р. - 30.06.2007р.; з 21.07.2007р. - 31.07.2007р.; з 19.08.2007р. - 31.08.2007р.; з 20.09.2007р. - 30.09.2007р.; з 18.10.2007р. - 31.10.2007р.; з 18.11.2007р. - 30.11.2007р.; з 20.12.2007р. - 31.12.2007р.; з 20.01.2008р. - 31.01.2008р.; з 18.02.2008р. - 28.02.2008р.; з 21.03.2008р. - 31.03.2008р.; з 19.04.2008р. - 30.04.2008р.; з 23.05.2008р. - 31.06.2008р.; з 20.06.2008р. - 30.06.2008р.; з 19.07.2008р. - 31.07.2008р.; з 22.08.2008р. - 31.08.2008р.; з 18.09.2008р. - 30.09.2008р.; з 19.10.2008р. - 31.10.2008р.; з 20.11.2008р. - 30.11.2008р.; з 18.12.2008р. - 31.12.2008р.; з 21.01.2009р. - 31.01.2009р.; з 17.02.2009р. - 28.02.2009р.; з 20.03.2009р. - 31.03.2009р.; з 18.04.2009р. - 30.04.2009р.; з 24.05.2009р. - 31.06.2009р.; з 19.06.2009р. - 30.06.2009р.; з 19.07.2009р. - 31.07.2009р.; з 21.08.2009р. - 31.08.2009р., та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня досягнення 60-річчя, тобто з 8.06.2023р..
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком.
9.06.2023р. рішенням за №156050018507 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відмовило в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Позивачка вважає вказану відмову протиправною та незаконною, а тому звернулась до суду із даним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 9.06.2023р. №156050018507 «Про відмову у призначенні пенсії».
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 , до страхового стажу наступні періоди:
- період навчання з 1.09.1978р. по 1.03.1982р. згідно диплому №504151 від 1.03.1982р.;
- період роботи з 12.04.1982р. по 9.01.1986р. в Одеському заводі ім.Січневого повстання;
- період догляду за дитиною, сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним трирічного віку, а саме: з 9.04.1995р. по 9.04.1998р., та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня досягнення 60-річчя, тобто з 8.06.2023р..
У решті позову відмовлено.
Стягнуто з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 800грн..
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги, скасування рішення суду в частині зобов'язання призначення пенсії за віком та зарахування до страхового стажу періодів навчання, роботи та догляду за дитиною до 3-х років, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що періоди навчання з 1.09.1978р. по 1.03.1982р., роботи в Одеському заводі імені Січневого повстання з 12.04.1982р. по 9.01.1986р., догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку з 21.07.1991р. по 21.07.1994р., які не були зараховані до пільгового стажу позивача, документально підтверджені. Відтак, суд дійшов висновку, що з урахуванням вищевказаних періодів, у позивачки наявний необхідний 30-річний страховий стаж для призначення пенсії за віком.
Крім того, суд вказав, що на момент прийняття рішення про відмову у призначанні пенсії ОСОБА_1 виповнилося 60 років.
З огляду на викладене, позивачка має право на призначення пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня досягнення 60-річчя, тобто з 8.06.2023р..
Проте, колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі та належної оцінки доказів, допустив невірне застосування норм матеріального права та порушив норми процесуального права.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що позивачка звернулась до органів ГУ ПФУ в Одеській області з заявою про призначення пенсії за віком.
Зазначену заяву за принципом екстериторіальності розглянуто ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
9.06.2023р. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за №156050018507, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років. На момент звернення страховий стаж позивачки становив - 20 років 7 місяців 14 днів.
Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивачка звернулась до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій пенсійного органу у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..
Згідно із ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Положеннями ст.26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону №1058-IV).
Відповідно до ст.62 ЗУ від 5.11.1991р. №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктами 1,2 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою КМЦ від 12.08.1993р. №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2020р. у справі №577/2688/17, від 31 березня 2020р. у справі №446/656/17, від 21 травня 2020р. у справі №550/927/17, від 25 лютого 2021р. у справі №683/3705/16-а.
Крім того, Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція №58).
Пунктом 1.1 цієї Інструкції також передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначає постанова КМУ від 12 серпня 1993р. №637, відповідно до якої за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно р.III Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 2.03.2015р. №295/5, архівні довідки про підтвердження трудового стажу оформлюються лише за той період роботи, відомості про який є в документах архіву.
Підставою для оформлення архівної довідки про підтвердження трудового стажу є накази (за відсутності наказів з особового складу можуть бути використані накази з основної діяльності), особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відмітки про періоди роботи.
Архівна довідка про заробітну плату оформлюється на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату.
Як вбачається із матеріалів справи, що рішення про відмову у призначенні пенсії позивачки прийнято у зв'язку із незарахуванням, по-перше, періоду навчання згідно диплому №504151 від 1.03.1982р., оскільки по батькові « ОСОБА_3 » не відповідає по батькові в паспорті « ОСОБА_4 »; по-друге, періоду догляду за дитиною згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 30.08.2022р., оскільки не підтверджено факт догляду до 3-х річного віку.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, судова колегія виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, диплом НОМЕР_2 , який оформлений у формі книжки, видано ОСОБА_5 (ПІБ після реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 ), та підтверджує факт того, що в 1978р. вона вступила в Одеський технікум промислової автоматики Мінбуддоркомунмаш та 1982р. закінчила повний курс названого технікуму за спеціальністю «Підйомно-транспортні машини» (а.с.38).
На другій сторінці вищевказаного диплому, дані якого дубльовано російською мовою, зазначено, що даний диплом видано « ОСОБА_5 » (мовою оригіналу) (а.с.39).
Колегія суддів зазначає, що очевидна описка в зазначені по батькові позивачки на стороні диплома, дані якого зазначено українською мовою, не може бути підставою для відмови у зарахуванні позивачці періоду навчання в закладі освіти.
Крім того, архівна довідка від 12.06.2023р. за №19/06, видана Відокремленим структурним підрозділом «Фаховий коледж промислової автоматики та інформаційних технологій Одеського національного технологічного університету» як правонаступником Одеського технікуму промислової автоматики Мінбуддоркомунмашу СРСР, підтверджує факт навчання позивачки в Одеському технікумі промислової автоматики Мінбуддоркомунмашу СРСР з 24.08.1978р. по 1.03.1982р..
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що пенсійний орган припустився надмірного формалізму під час вирішення питання щодо зарахування до страхового стажу періоду навчання в Одеському технікумі промислової автоматики Мінбуддоркомунмашу СРСР.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 має право на зарахування до страхового стажу період навчання з 24.08.1978р. по 1.03.1982р. згідно диплому №504151 від 1.03.1982р..
Щодо зарахування періоду догляду за дитиною до 3-х років, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п.«ж» ч.3 ст.56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до п.11 Порядку №637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною трирічного віку мати не працювала.
Згідно свідоцтва про народження (повторно) серії НОМЕР_3 від 30.08.2022р. ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 15 серпня 1991р. складено відповідний актовий запис за №1295. Батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_1 .
При цьому, даний період догляду за дитиною до трирічного віку не перетинається з періодами трудової діяльності позивачки.
Отже, колегія суддів вважає, що наявні підстави для зарахування до страхового стажу позивачки період догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до свідоцтва про народження (повторно) серії НОМЕР_3 від 30.08.2022р..
З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку в цій частині, однак в резолютивній частині помилково зобов'язав пенсійний орган зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку з 9.04.1995р. по 9.04.1998р..
Крім того, в доводах апеляційної скарги, скаржником зазначено, що суд першої інстанції зобов'язав пенсійний орган зарахувати період роботи з 12.04.1982р. по 9.01.1986р. в Одеському заводі ім.Січневого повстання, не врахувавши, що такий період частково перетинається з періодом догляду за дитиною до 3-х років з 15.07.1984р. по 19.01.1986р..
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що дійсно відповідно до форми РС-право, ОСОБА_1 зараховано до страхового стажу період догляду за дитиною до 3-х років з 15.07.1984р. по 19.01.1986р..
Вказане не заперечується і самою позивачкою.
Відтак, судова колегія дійшла висновку, що до страхового стажу ОСОБА_1 підлягає зарахування період роботи з 12.04.1982р. по 14.07.1984р. в Одеському заводі ім.Січневого повстання.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів зазначає, що страховий стаж, вказаний в спірному рішенні відповідача, становить 20 років 7 місяців 14 днів, з урахуванням періодів, встановлених судом, загальний стаж позивачки - 29 років 4 місяці 17 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, в цій частині суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зобов'язання пенсійного органу призначити пенсію за віком ОСОБА_1 ..
При цьому, колегія суддів зауважує, що позивачка має право на зарахування до її страхового стажу наступних періодів: навчання в Одеському технікумі промислової автоматики Мінбуддоркомунмашу СРСР з 24.08.1978р. по 1.03.1982р.; роботи з 12.04.1982р. по 14.07.1984р. в Одеському заводі ім.Січневого повстання; догляду за дитиною, сином ОСОБА_2 , до досягнення ним трирічного віку, а саме: з 21.07.1991р. по 21.07.1994р..
Крім того, оскільки спірне рішення по суті питання за принципом екстериторіальності розгляду заяв приймалось ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, як органом, до виключних повноважень якого належить призначення пенсії заявниці, а тому апеляційний суд вважає за необхідне зобов'язати саме ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу вищевказані періоди.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів частково погоджується з доводами апелянта і вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , період роботи з 12.04.1982р. по 9.01.1986р. в Одеському заводі імені Січневого повстання; період догляду за дитиною, сином ОСОБА_2 , 9.04.199 р.н., до досягнення ним трирічного віку, а саме: з 9.04.1995р. по 9.04.1998р., період навчання з 1.09.1978р. по 1.03.1982р. згідно диплому №504151 від 1.03.1982р., та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня досягнення 60-річчя, тобто з 8.06.2023р., у зв'язку із чим рішення підлягає частковому скасування з ухваленням нового рішення в частині зобов'язання пенсійного органу зарахувати до страхового стажу позивачки наступні періоди: період навчання 24.08.1978р. по 1.03.1982р. згідно диплому №504151 від 1.03.1982р.; період роботи 12.04.1982р. по 14.07.1984р. в Одеському заводі ім.Січневого повстання; період догляду за дитиною, сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до досягнення ним трирічного віку, а саме: з 21.07.1991р. по 21.07.1994р..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,317,322,325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024р. скасувати в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу наступні періоди:
- період навчання з 1.09.1978 р. по 1.03.1982 р. згідно диплому №504151 від 1.03.1982р.;
- період роботи з 12.04.1982 р. по 9.01.1986 р. в Одеському заводі імені Січневого повстання;
- період догляду за дитиною, сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним трирічного віку, а саме: з 9.04.1995 р. по 9.04.1998 р., та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня досягнення 60-річчя, тобто з 8.06.2023 року.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу наступні періоди:
- період навчання 24.08.1978р. по 1.03.1982р. згідно диплому №504151 від 1.03.1982р.;
- період роботи 12.04.1982р. по 14.07.1984р. в Одеському заводі ім.Січневого повстання;
- період догляду за дитиною, сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до досягнення ним трирічного віку, а саме: з 21.07.1991р. по 21.07.1994р..
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко