П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/18131/23
Перша інстанція: суддя Бойко О.Я.,
повний текст судового рішення
складено 12.05.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Димерлія О.О., Осіпова Ю.В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТерраТарса Україна" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року адміністративний позов ТОВ "ТерраТарса Україна" задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 01.05.2023 № 7718/15-32-23-01, згідно з яким на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТерраТарса Україна» за неподання звіту про контрольовані операції за 2021 був накладений штраф в сумі 681 000,00 грн. (шістсот вісімдесят одна тисяча,00 грн.).
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 01.05.2023 № 7719/15-32-23-01, згідно з яким на Товариство з обмеженою відповідальністю “ТерраТарса Україна” за неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 був накладений штраф в сумі 113 500,00 грн.
Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ “ТерраТарса Україна” судовий збір у розмірі 11917,50 грн.
На зазначене судове рішення, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, яка між тим не відповідає вимогам п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 року, дану апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту надано строку для усунення недоліків.
Зазначену ухвалу в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС в Одеській області в ЄСІТС “Електронний Суд” 18.03.2024р. (18:16); дата отримання судом повідомлення про доставлення до електронного кабінету 18.03.2024 (18:25), що підтверджується відповідною довідкою наявною у матеріалах справи.
Однак, протягом встановленого судом строку недоліку скарги апелянт не усунув, доказу сплати судового збору не надав.
Разом з цим, 28.03.2023р. від апелянта до апеляційного суду надійшло клопотання про продовження процесуального строку, обґрунтоване тим, що в строк встановлений ухвалою суду від 18.03.2024 року немає можливості надати платіжне доручення, водночас всі відповідні дії для сплати судового збору по даній справі зроблені збоку представника відповідача.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 було продовжено Головному управлінню ДПС в Одеській області за його клопотання строк для усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі апеляційного суду від 18.03.2024р. по справі №420/18131/23, які полягають у наданні до суду доказу сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги на строк у 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Указану ухвалу апеляційного суду від 01.05.2024р. доставлено до електронного кабінету податкового органу 02.05.2024 (17:20); дата отримання судом повідомлення про доставлення до електронного кабінет - 02.05.2024 (17.30).
Строк для усунення недолік сплинув - 13.05.2024.
Однак, і у додатково наданий судом строк недоліки апеляційної скарги апелянт не усунув.
Водночас, 13.05.2023 ГУ ДПС в Одеській області подало клопотання про відстрочення сплати судових витрат за подання цієї апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.02.2024р. у справі №420/18131/23.
Обґрунтовуючи указане клопотання, заявник вказує, що ДПС є бюджетна та неприбуткова установа та не є розпорядником і отримувачем судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України на здійснення судочинства та функціювання органів судової влади та не має відповідного бюджетного призначення або стабільного бюджетного асигнування (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів) по сплаті судового збору. Заявник також вказує, що безпосередньо Верховний Суд зазначав, що сплата судового не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Між тим, як зауважується апелянтом у клопотанні, станом на даний час залишок коштів на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800 становить 0,00 грн., і відповідна обставина є незалежною від волі апелянта та реально перешкоджає доступу до правосуддя й здійснення належного оскарження рішень суду першої інстанції при умові повної незгоди із висновками суду.
Посилаючись на приписи ст.133 КАС України, заявник наголошує, що оскільки бюджетні асигнування Головному управлінню ДПС в Одеській області виділяються несвоєчасно та не в повній мірі, в тому числі й через введення воєнного стану, це призводить до неможливості відпрацювання ухвали апеляційного суду та сплатити судовий збір.
Розглянувши вищезазначене клопотання, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Слід також зазначити, що статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При здійсненні судочинства, апеляційний суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.
Так, сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
В силу вимог п. 6 ч.5 ст.44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги в тому числі й в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Зміст цієї статті передбачає право суду, а не обов'язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.
Наведена вище норма кореспондує з приписами ст.8 Закону України "Про судовий збір", яим регламентовано Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати та у ч.1 якої визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.
Отже, процесуальним законом та Законом України “Про судовий збір” регламентовано право суду в тому числі на відстрочення сплати судового збору, при цьому єдиною підставою для такого зокрема відстрочення є врахування судом незадовільного (тяжкого) майнового стану сторони.
Водночас, заявник такого клопотання має обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення від сплати судового збору, обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або наявність значних труднощів в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, тощо.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Водночас, приписи ст.8 ЗУ “Про судовий збір” не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.
Дослідивши доводи заявника, колегія суддів дійшла переконання, що ГУ ДПС в Одеській області у даному випадку не підтвердив документально неможливості сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги, не підтвердив існування обставин для відстрочення оплати судового збору у розумінні вимог ст. 133 КАС України та ст. 8 ЗУ “Про судовий збір”.
Заявником не вказано жодного належного та ґрунтовного доводу, який би дійсно та поза розумним сумнівом засвідчував відсутність можливості у скаржника сплатити судовий збір за подання цієї апеляційної скарги.
Доказів відсутності у ГУ ДПС в Одеській області коштів для сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги апелянтом не надано.
Враховуючи викладене, скаржником не підтверджено неможливість своєчасно та у повному обсязі сплатити судовий збір за подання цієї апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, судова колегія вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є підставою для відстрочення податковому органу сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені ГУ ДПС в Одеській обласіт у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень ст.133 КАС України та ст.8 ЗУ “Про судовий збір”.
Підсумовуючи усе викладене вище у сукупності, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення безпідставного та необґрунтованого клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги.
Також, наразі колегія суддів не вбачає підстав і для продовження скаржнику строку для усунення недоліків, враховуючи викладені ним у клопотанні про відстрочення сплати судового збору доводи та відсутність доказів вчинення апелянтом активних дій, направлених на забезпечення виконання процесуального обов'язку, який полягає у надання доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.
При цьому, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відтак, оскільки апелянтом недоліки апеляційної скарги не усунуто, наявні підстави для повернення даної апеляційної скарги особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст.121, 133, 168, 298, 321, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області (вхід№21573/24 від 13.05.2024) - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі №420/18131/23 - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати скаржнику та учасникам справи.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.
Суддя-доповідач Т.М. Танасогло
Судді Ю.В. Осіпов О.О. Димерлій