П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/8347/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Димерлія О.О., Осіпова Ю.В.,
розглянувши питання щодо призначення до розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-
У процесі підготовки справи до апеляційного розгляду суддею-доповідачем з'ясовані питання та здійснені підготовчі дії, передбачені ст. 306 КАС України.
Необхідності у здійсненні додаткових підготовчих дій відсутня, отже дана справа може бути призначена до апеляційного розгляду.
При цьому, колегією суддів з'ясовано у апеляційній скарзі крім іншого скаржник просив розглянути справу за участю представника ГУ ДПС у Полтавській області за правилами загального провадження.
Колегія суддів враховує, що за приписами ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до частини 3 статті 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У відповідності до ч.6 ст.262 КАС України суд також може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу (Особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності), а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019р. у справі №826/7244/18, бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Отже, саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Слід зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції враховує, що характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Дана справа з огляду на характер спірних правовідносин була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч.5 ст.262 КАС України.
Також, наразі сторонами не викладено будь-яких клопотань щодо витребування додаткових письмових доказів по справі або необхідності заслуховуванні також особистих пояснень сторін (їх представників) із обґрунтуванням такої (у разі наявності). Отже, дану справу, може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заявляючи про розгляд справи за участю представника податкового органу, апелянтом не наведеного жодного обґрунтування необхідності апеляційного розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом учасників. Безпосередньо з клопотання апелянта не вбачається, які конкретно обставини чи факти, потребують детального встановлення та аналізу саме в судовому засіданні, і не можуть бути встановлені під час апеляційного перегляду цієї справи в порядку письмового провадження.
До того ж, в матеріалах справи відсутні клопотання від інших учасників справи про розгляд справи за їх участю.
За вказаного, вбачається наявна можливість для призначення розгляду цієї апеляційної скарги в порядку письмового провадження без проведення відкритого слухання справи.
При цьому, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на вказані аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема шляхом подання додаткових пояснень, письмових доказів, тощо.
В свою чергу, у разі, якщо під час письмового провадження буде встановлено необхідність у розгляді справи у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін, апеляційним судом буде прийнята відповідна ухвала.
Окремо, апеляційний суд наголошує, що у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, з 24.02.2022р. в Україні введено воєнний стан, дію якого наразі продовжено. На даний час, майже щодня в м.Одесі лунають сирени сповіщення “Повітряної тривоги”. Агресор також вдається до бомбардувань міста ракетами та іншими засобами, що безумовно загрожує життю та здоров'ю людей.
В силу вимог ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Виходячи з викладеного у сукупності, апеляційний суд вважає, що в умовах воєнного стану розгляд даної справи доречно здійснювати без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.
Отже, наразі наявні підстави для можливості призначити апеляційний розгляд даної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись ст.ст. 257, 262, 263, 306, 307, 311 КАС України, апеляційний суд,-
Клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про здійснення розгляду справи за участю представника податкового органу у відкритому судовому засіданні за правилами загального провадження - залишити без задоволення.
Підготовку до розгляду адміністративної справи закінчити.
Призначити справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т.М. Танасогло
Судді Ю.В. Осіпов О.О. Димерлій