Справа № 484/1433/24
Провадження № 3/484/854/24
24 травня 2024 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Маржиної Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Григор'євої О.В.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Бєлоущенка А.Ж.,
розглянувши матеріали, які надійшли до суду 14.03.2024 року від Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 , видане 23.10.2019 року органом ТСЦ 4842, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, -
ОСОБА_1 10.03.2024 року о 17:08 годині в м. Первомайську по вул. Дачній біля будинку № 28 керував транспортним засобом Chery Q Q д.н.з. НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а самерізкий запах алкоголю з ротової порожнини,тремтіння кінцівок рук, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alkotester Drager та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Допитаний під час судового розгляду 13.05.2024 року ОСОБА_1 своєї вини у пред'явленому обвинуваченні не визнав і пояснив, що він не керував транспортним засобом, а тому у нього не виникло обов'язку проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння. Зазначив, що працівники поліції зупинили його та притягнули до адміністративної відповідальності за те, що дитина сиділа на передньому сидінні без дитячого автокрісла. Таку постанову він не оскаржував.
Захисник Бєлоущенко А.Ж. в судовому засіданні зазначив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не доведена, тому що матеріали справи не містять письмових пояснень двох свідків як того вимагає порядок проходження огляду на стан сп'яніння; на відеозаписах, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. При цьому також пояснив, що дійсно дитина сиділа на передньому сидінні автомобіля, ОСОБА_1 такого факту не оспорював і погодився з винесеною за таким фактом постановою, не оскаржував її. Свідок ОСОБА_2 , зазначений в протоколі, є зацікавленою особою, так як він патрулював разом з поліцією і надав письмові пояснення під диктовку поліції. Вважає, що вина ОСОБА_1 не доведена належними та допустимими доказами. За таких обставин просив закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
09.04.2024 року захисник Бєлоущенко А.Ж. подав клопотання про виклик та допит в судовому засіданні свідка ОСОБА_2 та працівника поліції старшого сержанта Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області Кирилова І.В., однак в судовому засіданні 13.05.2024 року відмовився від клопотання в частині допиту працівника поліції в якості свідка.
Судом викликався свідок ОСОБА_2 , однак 13.05.2024 року на електронну пошту суду від свідка ОСОБА_2 надійшла заява, в якій він повідомив, що не може прибути до суду через проходження військової служби, просив розглянути справу в його відсутність на підставі письмових матеріалів, наявних у справі. Зазначив, що письмові пояснення, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, підтримує повністю, доповнень не має.
23.05.2024 року від захисника ОСОБА_3 надійшла заява, в якій він просив відкласти розгляд справи у зв'язку з його службовим відрядженням.
ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом власноручного отримання судової повістки в суді, на підтвердження чого наявна його розписка. ОСОБА_1 до суду не з'явився, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою,
Оскільки всі наявні у справі докази були досліджені в судовому засіданні 13.05.2024 року в присутності ОСОБА_1 та його захисника Бєлоущенка А.Ж., вони надали свої пояснення в судовому засіданні 13.05.2024 року, також суд вирішив в їх присутності всі клопотання, суд вважає за можливе завершити розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та його захисника Бєлоущенка А.Ж. на підставі наявних у справі доказів, які вже були досліджені в їх присутності, з врахуванням позиції сторони захисту, яка вже була висловлена.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього документи, відеозаписи, письмові пояснення свідка, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження під час розгляду справи.
Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.1.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР) ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Згідно п.1.9 Правил, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України визначено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичне освідування для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних або токсичних засобів.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Мінюсті 11.11.2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 4 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Наявність саме таких ознак виявлена у ОСОБА_1 10.03.2024 року.
Тож у працівників поліції дійсно були підстави пропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Пунктами 6, 7 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, згідно до ч.2 ст. 266 КУпАП присутність свідків потрібна лише у разі відсутності відеозапису. В даному випадку відеозапис наявний. При цьому суд зауважує, що факт керування транспортним засобом згідно наведених вище положень закону не повинен бути обов'язково зафіксований за допомогою відеозапису. Така вимога стосується лише процедури огляду і відмови від огляду. Обов'язкової наявності письмових пояснень свідків законом не передбачено.
Викладене у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджене сукупністю досліджених судом доказів.
Судом переглянуто доданий до протоколу про адміністративне правопорушення диск з відеозаписами, здійсненими поліцейськими за допомогою відеореєстратора патрульного автомобіля і нагрудної камери, і встановлено, що ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом Chery Q Q д.н.з. НОМЕР_3 , працівники поліції пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алкотестера Драгер, але ОСОБА_1 відмовився, зазначивши при цьому, що він не керував транспортним засобом, а керувала його дружина, потім йому пропонували поїхати в медичний заклад на огляд, на що ОСОБА_1 також відмовився і був відсторонений від керування транспортним засобом шляхом передання керування іншому водієві ОСОБА_4 , про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, на відеозаписах зафіксовано, що ОСОБА_1 поводиться зухвало, усвідомлює вчинене ним діяння і намагається ухилитись від відповідальності, родичі ОСОБА_1 втручаються в діяльність працівників поліції.
В письмових поясненнях від 10.03.2024 року свідок ОСОБА_2 зазначив, що 10.03.2024 року о 17:08 годині він перебував в м. Первомайську по вул. Дачній разом зі співробітниками поліції для спільного патрулювання, поліцейські зупинили автомобіль Chery д.н.з. НОМЕР_3 , в якому дитина 5-ти років сиділа спереду без дитячого крісла, при цьому водій ОСОБА_1 , намагаючись уникнути відповідальності переліз на пасажирське сидіння. При спілкуванні з ОСОБА_1 працівники поліції виявили в нього ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували йому пройти огляд у встановленому законом порядку, однак він відмовився від огляду на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Пояснив, що під час даної події ОСОБА_1 поводив себе зухвало та погрожував поліцейським.
Твердження ОСОБА_1 та його захисника Бєлоущенка А.Ж. про те, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не доведений спростовується сукупністю досліджених судом доказів.
Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1631938 від 10.03.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.10 ст. 121 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн., за те, що він 10.03.2024 року о 17:08 годині в м. Первомайську по вул. Дачній, 20 керував автомобілем Chery д.н.з. НОМЕР_3 , в якому на передньому сидінні знаходилась дитина 5-ти років без автокрісла, чим порушив п.21.11.б ПДР України.
Зазначена постанова не оскаржувалась та набрала законної сили, що підтвердив сам ОСОБА_1 та його захисник.
За таких обставин факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом є встановленим.
Також суд вважає наведені вище пояснення свідка ОСОБА_2 правдивими і такими, що підтверджують як факт керування, так і факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Жодної зацікавленості свідка у вирішенні справи та підстав обмовляти ОСОБА_1 судом не встановлено.
Крім того, на відеозаписах зафіксовано, як дружина ОСОБА_1 пояснювала працівникам поліції, що дійсно автомобілем керував ОСОБА_1 , а після виїзду на гірку до траси за кермо повинна була сісти вона.
Пояснення ОСОБА_1 в суді про наявність іншої особи, яка керувала його транспортним засобом, не заслуговують на увагу. Суд визнає їх неправдивими, оскільки вони не підтверджуються жодними доказами, а навпаки, спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.
Суд визнає наданий поліцією відеозапис належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 доведеним.
Крім того, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд звертає увагу на те, що поліцейський - це посадова особа, яка діє в межах наданих йому повноважень та відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 року № 1395 та інших законодавчих актів, які регламентують діяльність поліції.
В даному випадку діє імператив презумпції правоти поліцейського, тобто при виконанні службового обов'язку поліцейський діє завідомо правомірно, в межах закону. Порушень повноважень поліцейського судом не встановлено. Порушення Правил дорожнього руху виявлено ним безпосередньо при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху та виявленням порушників.
Всі встановлені поліціянтами під час несення служби обставини відображені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 582550 від 10.03.2024 року, який є доказом в наданій справі.
Вбачається, що поліцейський при складанні протоколу про адміністративне правопорушення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Будь-яких порушень законодавства поліцейськими, які б могли вплинути на вирішення справи, судом не встановлено.
Згідно з інформацією бази даних інформаційно-аналітичної системи Національної поліції ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_1 .
Сукупність встановлених обставин, підтверджених належними і допустимими доказами, переконує суд у тому, що вина ОСОБА_1 у пред'явленому обвинуваченні знайшла своє повне підтвердження під час розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 дійсно порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведене, характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу правопорушника, який визнав свою вину, суд вважає за необхідне призначити йому єдине можливе стягнення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Крім того, на підставі п.5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 к. на користь держави.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, 221, 245, 246, 248, 251, 252, 279, 283, п.1 ч.1 ст. 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанову може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.