Справа № 456/3939/14-к
Провадження № 1-кп/456/2/2024
судового засідання
16 травня 2024 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий під час розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12014150130001514 від 14.08.2014 відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, заяву обвинуваченого про відмову від захисника,
30.09.2014 від Стрийської міжрайонної прокуратури до Стрийського міськрайонного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2014 за № 12014150130001514, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею щодо розгляду вищевказаного обвинувального акта у кримінальному провадженні визначено суддю ОСОБА_6 .
Ухвалою суду від 10.11.2014 оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_5 , провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 14.11.2022 провадження в справі відновлено.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 лютого 2024 року, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді ОСОБА_6 , справу передано для розгляду головуючому судді ОСОБА_1 .
Підготовчі судові засідання у вказаному кримінальному провадженні було призначено на 19.03.2024, 28.03.2024, до судового розгляду справу було призначено на 16.04.2024.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 подав заяву про відмову від захисника, яку обгрунтовує відсутністю захисника в залі суду під час допиту потерпілого та свідка, не серйозним відношенням захисника до справи та відсутністю між ними конфіденційного спілкування.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав про те, що заява обвинуваченого про відмову від захисника це його право, передбачене законом, однак просить суд врахувати, що у нього було конфіденційне спілкування з обвинуваченим, закон надає йому право брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, під час допиту потерпілого та свідка він в повній мірі реалізував своє право на з'ясування обставин кримінального правопорушення шляхом поставлення відповідних запитань. Жодних суперечностей в його та обвинуваченого позиціях немає.
Прокурор просить в задоволенні клопотання відмовити, покликаючись на те, що обвинувачений зловживає процесуальними правами, так як справа перебуває тривалий час на розгляді, обвинувачений вже втретє подає клопотання про відмову від захисника, при цьому належних підстав для задоволення такої заяви не наводить.
Сул заслухавши заяву обвинуваченого, доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку, що в задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_5 про відмову від захисника ОСОБА_4 слід відмовити за наступних підстав.
Забезпечення обвинуваченому права на захист згідно зі ст. 129 Конституції України є основною засадою судочинства, а відповідно до ст. 7 КПК України віднесено до загальних засад кримінального провадження.
Стаття 59 Конституції України проголошує право кожного на правову допомогу та вільний вибір захисника своїх прав, а ст. 63 Конституції України закріплює право на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо: підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно.
Так, відповідно до ст.54 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. Якщо підозрюваний, обвинувачений наполягає на відмові від захисника, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані організувати зустріч захисника з підозрюваним, обвинуваченим. У разі якщо підозрюваний, обвинувачений особисто та безпосередньо повідомляє захиснику про небажання мати захисника, заміну захисника після конфіденційної розмови із захисником, така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії або журналі судового засідання (ч.1,2 статті).
Відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов'язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням (ч.3 ст. 54 КПК України).
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, з моменту відновлення кримінального провадження після розшуку обвинуваченого, ОСОБА_5 , за його клопотаннями ухвалами суду через Регіональний центр за надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області було призначено спочатку захисника ОСОБА_7 , від якої обвинувачений згодом відмовився, пізніше - захисника ОСОБА_8 (Т.1 а.с.138, 147, 233, 239).
Від вказаних захисників ОСОБА_5 відмовився, і ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.09.2023 (Т.2 а.с. 39) йому було призначено втретє захисника через Регіональний центр за надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області - адвоката ОСОБА_4 (Т.2 а.с.41).
Як на підставу для подання заяви про відмову від захисника, обвинувачений ОСОБА_5 покликається на відсутність захисника в залі суду під час допиту потерпілого та свідка, не серйозним відношенням захисника до справи та відсутністю між ними конфіденційного спілкування.
Суд вважає вказані доводи обвинуваченого необгрунтованими і такими, що не відповідають дійсності, оскільки після передачі справи вказаному складу суду, обвинувачений мав конфіденційне спілкування з захисником, захисник був присутній під час допиту потерпілого та свідка, задавав запитання, з'ясовував фактичні обставини кримінального правопорушення. Крім цього, суд звертає увагу, що обвинувачений не повідомив про те, що у нього і захисника відмінні позиції в лінії захисту та не довів перед судом, що захисник займає у вказаному кримінальному провадженні пасивну позицію.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікована УкраїноюЗаконом №475/97ВР від 17 липня 1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
В правовому висновку ККС ВС, викладеному в ухвалі від 30.05.2018 у справі №676/7346/15-к, суд константував, що хоча уКПК Українине передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загально правовим принципом і поширюється на всі галузі права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 7 липня 1989 року, вказував на недопустимість зневілювання ключового принципу - верховенства права у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом.
ККС ВС у постанові від 09.04.2019 у справі № 306/1602/16-к зауважує, що процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання. При цьому в ухвалі від 18.09.2018 року у справі № 1-9/11 суд виходить із позиції, що законодавець чітко передбачив правила поведінки сторін у кримінальній справі на подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступ у судових дебатах, оскарження процесуальних рішень суду, тобто учасники судового процесу мають діяти відповідно до загальних положень судового розгляду, а не зловживати своїми правами.
Відповідно до п.п.2,6 ч.2 ст.24 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі: неналежного виконання адвокатом своїх зобов'язань за умовами договору; неналежного надання безоплатної вторинної правової допомоги працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Відповідно до ч. 1ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», безоплатна вторинна правова допомога - це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
При реалізації цієї державної гарантії особа позбавлена можливості вільно обирати собі захисника, оскільки відповідно дост. 49 КПК України, захисник такій особі призначається за постановою слідчого/прокурора або ухвалою судді чи суду. Так само особа, що отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника з особистих мотивів.
Право особи на заміну захисника, передбаченест. 54 КПК України, є похідним від права вільного вибору захисника своїх прав, яке особа реалізує самостійно, укладаючи договір з обраним нею захисником. Це право не розповсюджується на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти. В цьому разі особа має право на отримання правової допомоги належної якості та відповідно до стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України від 25.02.2014 р. № 386/5.
Під час проведення судових засідань захисник ОСОБА_4 підтримував позицію свого підзахисного, висловлювала думку з всіх питань, що виникали під час судового розгляду.
Обставини неналежного виконання захисником покладених на нього обов'язків з надання правової допомоги в матеріалах провадження відсутні. Не навів таких обставин і обвинувачений в судовому засіданні.
Тобто оцінюючи мотиви відмови обвинуваченого від захисника, адвоката ОСОБА_4 суд вважає що дії обвинуваченого обумовлені не відсутністю ефективного захисту, а намаганням затягнути розгляд справи та розцінює таку поведінку, як зловживання своїми процесуальними правами, в тому числі правом на захист.
Керуючись ст.54 КПК України, суд
В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_5 про відмову від захисника ОСОБА_4 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за результатами розгляду справи.
Повний текст ухвали проголошений о 16-00 год. 17 травня 2024 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1