Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
23 травня 2024 р. Справа № 520/4488/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Вєлєвої Анастасії Олексіївни про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Вєлєвої Анастасії Олексіївни, в якому просить суд:
- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради про відмову в проведенні реєстраційний дій від 26 грудня 2023 року № 70904280;
- зобов'язати Департамент реєстрації Харківської міської ради зареєструвати право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач зазначив, що 10.08.2021 між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено договір позики, за умовами якого Позикодавець передав у власність Позичальника 9 100 дол. США, а Позичальник прийняв їх та зобов'язується повернути Позикодавцю не пізніше 10.08.2022. В забезпечення виконання своїх зобов'язань за договором позики від 10 серпня 2021 року, 10 серпня 2021 року ОСОБА_2 передав позивачу в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Сторонами договору іпотеки 27.09.2021 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору позики від 10.08.2021 року, за якою ОСОБА_2 додатково одержав від позивача в позику 5 375 дол. США.
Позивач зазначив, що з моменту укладення договору позики від 10.08.2021, ОСОБА_2 повернув 1650 дол.США. Загальний розмір неповернутої частини позичених коштів склав 12825 дол.США. На підставі ст. 35, 40 Закону України "Про іпотеку", 29 вересня 2023 року позивач направив ОСОБА_2 вимогу про усунення порушення виконання зобов'язань з повернення боргу за Договором позики, в якій вимагав сплатити борг у розмірі 12825 дол.США. Вказану вимогу направлено ОСОБА_2 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, яку ним отримано 03.10.2023 року. Проте, позичальник своєчасно своїх зобов'язань не виконав і в установлений строк позичені кошти у повному обсязі не повернув, у зв'язку з чим 30.11.2023 року представник позивача звернувся до Департаменту реєстрації Харківської міської ради із заявою про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 кв. АДРЕСА_1 . За результатом розгляду заяви державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради прийнято рішення від 26 грудня 2023 року №70904280 про відмову в проведенні реєстраційний дій. Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження відповідно до статті 262 КАС України. Запропоновано відповідачам подати до суду відзив на позов.
Через канцелярію суду представником відповідача, Департаменту реєстрації Харківської міської ради, подано відзив на позов з доданими до нього документами, в якому зазначив що державний реєстратор ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах з Департаментом реєстрації ХМР, тому відзиві на позов є спільним для відповідачів.
У відзиві на позов представник відповідачів заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що 10.08.2021 між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено договір позики, а також додаткову угоду №1 від 27.09.2021, за якими ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 14 475,00 дол. США, остаточний термін повернення яких - до 10.09.2022. У зв'язку з тим, що Позичальником було повернуто Позикодавцю частково, неповернутою залишилась сума коштів 12 825,00 дол. США, 29.09.2023 позивач направив ОСОБА_2 вимогу про усунення порушення виконання зобов'язань з повернення боргу за договором позики, в якій вимагав сплати йому борг за договором позики від 10.08.2021 у розмірі 127 718,00 дол. США. Відповідно до абзацу 5 підпункту 2 пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, незалежно від обраного Іпотекодержателем способу її направлення, передбаченого цим підпунктом, повинна бути надіслана не раніше шести місяців до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації. Також, 20.12.2023 позивач звернувся до Департаменту реєстрації ХМР із заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , передану ОСОБА_2 (Іпотекодавець) ОСОБА_1 (Іпотекодержатель) за договором іпотеки від 10.08.2021 року з метою забезпечення виконання зобов'язань, що виникло за договором позики від 10.08.2021 року.
Заява про державну реєстрацію прав № 58640375 була подана ОСОБА_4 20.12.2023. Вимога про усунення порушення виконання зобов'язань з повернення боргу була надіслана боржнику ОСОБА_2 29.09.2023, тобто раніше шести місяців до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації права, що є порушенням вимог абз. 5 пп. 2 п. 61 Порядку № 1127, що і стало підставою для прийняття оскаржуваного в цій справі рішення. Таким чином, відсутні підстави для задоволення позову та скасування оскаржуваного рішення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2021 між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено Договір позики, за умовами якого Позикодавець передав у власність Позичальника 9100 дол. США, а Позичальник прийняв їх та зобов'язується повернути Позикодавцю не пізніше 10.08.2022.
27.09.2021 Сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору позики від 10.08.2021 року та до укладеного в його забезпечення Іпотечного договору від 10.08.2021 року, за якою внесено зміни до Договору позики від 10.08.2021 року та до укладеного в його забезпечення Іпотечного договору від 10.08.2021 року.
З метою забезпечення виконання своїх зобов'язань за Договором позики від 10 серпня 2021 року, ОСОБА_2 (Іпотекодавець) передав ОСОБА_1 (Іпотекодержатель) в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , про що між вказаними особами укладено Іпотечний договір від 10.08.2021 року.
Зазначений іпотечний договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. 10.08.2021 та зареєстровано в реєстрі за №2072.
На підставі ст. 35, 40 Закону України "Про іпотеку", 29 вересня 2023 року позивач направив ОСОБА_2 вимогу про усунення порушення виконання зобов'язань з повернення боргу за Договором позики, в якій вимагав сплати йому борг у розмірі 127 718 дол. США.
У вимозі зазначено, що всього за Договором позики від 10 серпня 2021 року, з урахуванням Додаткової угоди №1 від 27.09.2021 ОСОБА_2 позичив у позивача 14 475 дол. США. Вказана сума повернута частково. Загальному неповернутими залишились 12 825 дол.США, яку позивач вимагав повернути разом з процентами за користування позиченими коштами за період з 10.08.201 по 29.09.2023 (5 104,00 дол.США), процентами річних від простроченої суми боргу за період з 10.03.2022 по 29.09.2023 (8 352,00 дол.США) та неустойкою у вигляді пені за несвоєчасне виконання зобов'язань з повернення коштів за період з 10.03.2022 по 29.09.2023 (101 437,00 дол.США).
Вказану вимогу отримано ОСОБА_2 03.10.2023, що підтверджено його підписом в повідомленні про вручення поштового відправлення.
Також, 20.12.2023 року представник позивача звернувся до Департаменту реєстрації Харківської міської ради із заявою про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , що є предметом Іпотечного договору від 10.08.2021 року.
Розглянувши вказану заяву, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_3 від 26 грудня 2023 року №70904280 відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на квартиру.
В обґрунтування відмови в рішенні, зокрема, зазначено, що заява про державну реєстрацію прав № 58640375 була подана ОСОБА_4 20.12.2023. Вимога про усунення порушення виконання зобов'язань з повернення боргу була надіслана боржнику ОСОБА_2 29.09.2023, тобто раніше шести місяців до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації права, що є порушенням вимог абз. 5 пп. 2 п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127.
Крім того, також зазначено, що ОСОБА_2 (Іпотекодавець) передав ОСОБА_1 (Іпотекодержатель) в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , про що між вказаними особами укладено Іпотечний договір від 10.08.2021 року, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. 10.08.2021 та зареєстровано в реєстрі за №2072. 27.09.2021 Сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору позики від 10.08.2021 року та до укладеного в його забезпечення Іпотечного договору від 10.08.2021 року, за якою внесено зміни до Договору позики від 10.08.2021 року та до укладеного в його забезпечення Іпотечного договору від 10.08.2021 року. Додаткова угода була укладена сторонами у простій письмовій формі, що не відповідає ч.1 ст. 19 Закону України "Про іпотеку", відповідно до якої, зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради, позивач звернувся до суду з даним позовом.
По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за № 1127 (далі - Порядок № 1127), іншими нормативно-правовими актами.
За приписами п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Так, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.
Згідно з частиною другою статті 18 зазначеного Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.
Відповідно до статті 24 Закону підставами для відмови в державній реєстрації є: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці).
Так, частиною другою статті 24 Закону передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.
Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться, зокрема, на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
Отже Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зобов'язує державного реєстратора перевіряти документи та/або відомості подані для державної реєстрації на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації.
Судом встановлено, що 20.12.2023 року представник позивача звернувся до Департаменту реєстрації Харківської міської ради із заявою про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , що є предметом Іпотечного договору від 10.08.2021 року.
Разом із заявою було надано, зокрема, копії:
1) Договору позики від 10.08.2021 року;
2) Іпотечного договору від 10.08.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., реєстровий №2072;
3) Додаткової угоди №1 до Договору позики від 10.08.2021 року та до укладеного в його забезпечення Іпотечного договору від 10.08.2021 року, якою внесено зміни до Договору позики від 10.08.2021 року та до укладеного в його забезпечення Іпотечного договору від 10.08.2021 року;
4) Вимоги про усунення порушень виконання зобов'язань з повернення боргу за договором позики 29.09.2023, поштового відправлення (фіскального чека) № 6107209164141 від 29.09.2023 року, відправленого ОСОБА_2 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6107209164141 з відміткою про вручення його адресату 03.10.2023.
Копії вказаних документів місяться в матеріалах справи.
Згідно пункту 2 частини 3 статті 10 Закону, державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Частиною 2 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Пунктом 61 Порядку встановлено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв'язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно - телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами); 3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов'язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб'єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації; 4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Згідно з п. 18 Порядку № 1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.
Тобто положеннями Порядку № 1127, чітко визначено перелік документів, які мають бути надані державному реєстратору для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки та вимоги до їх змістового наповнення.
Згідно абз. 5 пп. 2 п. 61 Порядку № 1127, вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, незалежно від обраного іпотекодержателем способу її направлення, передбаченого цим підпунктом, повинна бути надіслана не раніше шести місяців до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації.
Між подачею документів для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки та надсиланням іпотекодержателем (в даному випадку, ОСОБА_5 ) іпотекодавцю ( ОСОБА_2 ) вимоги про усунення порушення виконання зобов'язань обов'язково повинен існувати проміжок часу - шість місяців. Тобто, подати документи для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки особа може не раніше, ніж через шість місяців після надсилання боржникові вимоги про усунення порушення виконання зобов'язань.
Оскільки вимога про усунення порушення виконання зобов'язань з повернення боргу за договором позики була надіслана ОСОБА_5 боржникові ОСОБА_2 29.09.2023, яка ним особисто отримана 03.10.2023, при цьому заява про державну реєстрацію прав на підставі договору іпотеки №58640375 була подана ОСОБА_4 20.12.2023, тобто раніше шести місяців після надсилання боржникові вимоги про усунення порушення виконання зобов'язань з повернення боргу, що не узгоджується з вимогами абз. 5 пп. 2 п. 61 Порядку № 1127, оскаржуваним рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Вєлєвої А.О. від 26.12.2023 №70904280 правомірно відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_4 з цих підстав.
Також, однією з підстав для прийняття оскаржуваного рішення стало те, що Додаткова угода №1 до Договору позики від 10.08.2021 року та до укладеного в його забезпечення Іпотечного договору від 10.08.2021 року, за якою внесено зміни до вищевказаних договорів, була укладена сторонами у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, що не відповідає ч.1 ст. 19 Закону України "Про іпотеку" з тих підстав, що Договір іпотеки нотаріально посвідчений.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про іпотеку", іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно ч.1 ст. 19 Закону України "Про іпотеку", зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку. Після видачі заставної зміни і доповнення до іпотечного договору і договору, яким обумовлене основне зобов'язання, можуть вноситися лише після анулювання заставної і видачі нової заставної в порядку, встановленому частиною четвертою статті 20 цього Закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 (Іпотекодавець) передав ОСОБА_1 (Іпотекодержатель) в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , про що між вказаними особами укладено Іпотечний договір від 10.08.2021 року, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. 10.08.2021 та зареєстровано в реєстрі за №2072.
27.09.2021 Сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору позики від 10.08.2021 року та до укладеного в його забезпечення Іпотечного договору від 10.08.2021 року, за якою внесено зміни до Договору позики від 10.08.2021 року та до укладеного в його забезпечення Іпотечного договору від 10.08.2021 року.
При цьому, Додаткова угода нотаріально не посвідчена.
Зважаючи, що подана для державної реєстрації Додаткова угода №1 до Договору позики від 10.08.2021 року та до укладеного в його забезпечення Іпотечного договору від 10.08.2021 року, за якою внесено зміни до вищевказаних договорів, була укладена сторонами у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, що не відповідає ч.1 ст. 19 Закону України "Про іпотеку", рішенням державного реєстратора правомірно відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності на квартиру також з цих підстав.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Вєлєвої А.О. від 26.12.2023 №70904280 про відмову у проведенні державної реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_4 , зокрема, з вищевказаних підстав, яким суд надав оцінку, прийнято у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, з використанням повноважень та з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту реєстрації Харківської міської ради (майдан Павлівський, 4, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61003, код ЄДРПОУ 40214227), державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Вєлєвої Анастасії Олексіївни ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ 40214227) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.