Справа № 317/2309/24
Провадження № 3/317/1540/2024
24 травня 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Ткаченко М.О., розглянувши матеріал, що надійшов з Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , інші відомості суду не відомі,
за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
17.04.2024 до Запорізького районного суду Запорізької області після усунення недоліків надійшов адміністративний протокол серії ВАВ №890140 від 17.04.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 17.04.2024 о 21 год 30 хв у АДРЕСА_1 , висловлював образи у бік своєї співмешканки ОСОБА_2 з якою спільно проживає, умисно позбавляв її житла, а саме не пускав у будинок в якому вони спільно мешкають, спричинив психологічне та економічне насильство, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, зловживаючи своїм правом на участь у розгляді справи, оскільки достовірно знав, що відносно нього складено протокол, який направлено до суду. Судову повістку про виклик до суду отримав власноруч, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду від ОСОБА_1 не надходили, а тому, на підставі ст. 268 КУпАП, яка не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 173-2 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з урахуванням необхідності додержання строків, передбачених ст. 38, 277 КУпАП, суд постановив проводити розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об'єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, у відповідності до ст. 252 КУпАП, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Згідно із п. 3 ч. 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 5 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою.
Нормами зазначеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Економічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Провина ОСОБА_1 підтверджена протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 890140 від 17.04.2024 та доданими до нього доказами:
- рапортом ЄО за №3895 від 17.04.2024;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17.04.2024;
- поясненнями ОСОБА_2 ;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 17.04.2024, згідно із якими рівень небезпеки визначений поліцейським як низький;
- терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА №412733 від 17.04.2024;
- копією паспорта ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;
До матеріалів справи долучено диск із відеозаписом, який повністю підтверджує викладені в протоколі обставини.
Проаналізовані судом докази в сукупності дають підстави для висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, а саме, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного (погрози), економічного (позбавлення житла) характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , як і обставин, що обтяжують його відповідальність, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Розглянувши матеріали справи та враховуючи вимоги ст. 33 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність накладення на правопорушника стягнення, достатнього для його виховання, у межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 38, 39-1, 40-1, 173-2, 245, 280, 283, 284, 287, 289 КУпАП, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»., суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 грн 00 коп (сто сімдесят гривень 00 коп.).
Для сплати штрафу кошти перерахувати: отримувач коштів: ГУК у Зап. обл/ТГ смт Кушугум/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (IBAN): UA708999980313070106000008485; код класифікації доходів бюджету: 21081100; найменування: «Адміністративні штрафи та інші санкції».
Роз'яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Державної судової адміністрації України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA278999980313040106000008431; код класифікації доходів бюджету: 22030106 - судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя М.О. Ткаченко