23 травня 2024 року Справа № 480/2890/24
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Савицька Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми матеріали справи за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітчизна" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітчизна" (вул. Євгена Коновальця, буд. 6, м. Конотоп, Сумська область, 41600) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150), про визнання протиправною та скасування постанови, і просить визнати протиправною та скасувати постанову № ПШ 026015 від 02.04.2024 начальника відділу у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті.
Ухвалою суду від 12.04.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітчизна" про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду контролю у Сумській області № ПШ 026015 від 02.04.2024 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітчизна" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн до набрання законної сили судовим рішенням у справі №480/2890/24.
Ухвалою суду від 15.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
21.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітчизна" звернулося до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням ухвали Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/2890/24 від 12.04.2024, і просить зобов'язати Державну службу України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду контролю у Сумській області подати заяву до Державного виконавця Конотопського відділу ДВС у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про повернення виконавчого документу, а саме постанови ПШ 026015 від 02.04.2024.
На обґрунтування вище вказаної заяви позивач зазначає, що ухвалою Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/2890/24 від 12.04.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітчизна" про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду контролю у Сумській області № ПШ 026015 від 02.04.2024 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітчизна" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн до набрання законної сили судовим рішенням у справі №480/2890/24. Однак, Державна служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду контролю у Сумській області, передала на примусове виконання постанову № ПШ 026015 від 02.04.2024. Постановою Державного виконавця Конотопського відділу ДВС у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Назаренко О.В. № ВП №74964002 від 08.05.2024 було відкрито виконавче провадження та постановою № ВП №74964002 від 08.05.2024 накладено арешт коштів боржника на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду контролю у Сумській, яка не підлягала виконанню.
Зазначає, що відкриття виконавчого провадження постановою від 08.05.2024 №74964002 та винесення постанови про арешт коштів боржника від 08.05.2024 № 74964002, порушує права ТОВ «Вітчизна», оскільки адміністративна справа за позовом ТОВ «Вітчизна» до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови ППІ 026015 від 02.04.2024 ще не розглянута по суті, а постанова не підлягає виконанню, однак ТОВ «Вітчизна» рахується як боржник в єдиному реєстрі боржників.
Розглянувши подану заяву, суд вказує наступне.
відповідно до положень частини першої-третьої статті 241 КАС України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.
Так, статтею 4 КАС України визначено вживання наступних термінів:
п.12 судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції;
п.13 рішення суду - рішення суду першої інстанції, в якому вирішуються позовні вимоги;
п.15 ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
На переконання суду, судовим рішенням, яке ухвалено на користь тієї чи іншої сторони, є виключно рішення, прийняте за результатами розгляду справи по суті, яким закінчується судовий розгляд справи.
Саме після ухвалення рішення по суті справи вирішуються питання розподілу судових витрат, порядку та способу виконання судового рішення, встановлення судового контролю за його виконанням тощо.
У той же час, вирішення процедурного питання щодо розгляду заяви про забезпечення позову не є вирішенням справи по суті із прийняттям рішення на користь тієї чи іншої особи.
Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Як свідчить системний аналіз вказаної норми можливість встановлення судового контролю допускається щодо виконання рішення суду, яким вирішуються позовні вимоги, а не рішень суду письмових чи усних, якими вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.
Тобто, статтею 382 КАС України не врегульовано питання щодо встановлення судового контролю за виконанням ухвали про забезпечення позову.
Таким чином, встановлення судового контролю за виконанням ухвали, прийнятої з процесуальних питань, які не стосуються суті спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказує на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень, суперечить положенням КАС України та не відповідає завданням інституту судового контролю.
Суд також зазначає, що ухвала про забезпечення позову в силу статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.
Згідно ч. 3 ст. 156 КАС України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
З урахуванням вищезазначеного, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітчизна" про встановлення судового контролю за виконанням ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 в адміністративній справі № 480/2890/24 не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітчизна" про встановлення судового контролю за виконанням ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 в адміністративній справі № 480/2890/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.В. Савицька