Справа № 308/15939/23
2-адр/308/1/24
24 травня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Малюк В.М.,
при секретарі судового засідання - Матіко Я.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, заяву адвоката Пересоляк О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, у справі №308/15939/23, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил №0558/30500/23 від 27.06.2023 року, -
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебувала адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил №0558/30500/23 від 27.06.2023 року.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.05.2024 року позовну заяву задоволено частково: постанову №0558/30500/23 від 27.06.2023 року, винесену заступником начальника Закарпатської митниці Козюберда В.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.471 МК України - скасовано в частині накладеного стягнення, а також замінено захід накладеного на ОСОБА_1 стягнення, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.471 МК України, постановою заступника начальника Закарпатської митниці Козюберда В.В. №0558/30500/23 від 27.06.2023 року із штрафу в розмірі 30 відсотків вартості не задекларованих товарів (1 351 944, 14 грн.), що становить - 405 583, 24 грн. на штраф в розмірі 30 відсотків вартості не задекларованих товарів (196 758, 00 грн.), що становить - 59 027, 40 грн. В решті вимог адміністративного позову відмовлено.
20.05.2024 року, на адресу суду, надійшла заява адвоката Пересоляк О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення суду, в якій останній просить вирішити питання про судові витрати, які поніс позивач, а саме витрати пов'язані з наданням правничої допомоги у розмірі 60 000 грн.
Дослідивши надані суду докази, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про ухвалення додаткового рішення для вирішення питання судових витрат із наступних підстав.
Згідно з положеннями ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Порядок вирішення питання судових витрат, в тому числі і на професійну правничу допомогу, встановлений ст.ст. 134,139,143 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За вимогами ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.3 зазначеної статті, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Верховний Суд у постанові від 21.12.2019 року у справі №240/6150/18 зазначив, що додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Окрім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Із положень ст. 143 КАС України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог , та у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу. У випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
Судом встановлено, що 17.05.2024 року було ухвалено судове рішення яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил задоволено частково.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
Позивачем, при зверненні з позовною заявою в самій заяві було зазначені орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу в сумі 60000 гривень, однак доказів походження такої суми під час судового розгляду та до ухвалення рішення надано не було.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування, адвокатом Пересоляк О.С. надано: копію договору про надання правової допомоги ЮВ № 07від 30.08.2023 року, укладеного між позивачем й адвокатом, та акт здачі-приймання наданих послуг за вказаним договором від 16.04.2024 року, який ОСОБА_1 не підписаний.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з наявними в матеріалах справи документами, наданих представником позивача, на підтвердження понесення останнім відповідних судових витрат, суд приходить до висновку про відмову в стягненні на користь позивача з відповідача судових витрат на професійну правову допомогу, оскільки понесення таких документально не підтверджено. (у т.ч. у матеріалах справи відсутні докази фактично сплати позивачем вказаної суми).
Керуючись ст.134, 139,143, 252 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви адвоката Пересоляк О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, у справі №308/15939/23, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил №0558/30500/23 від 27.06.2023 року - відмовити.
Відповідно до вимог ст.286 КАС України на ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти днів) з дня проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя В.М. Малюк