23 травня 2024 року м. Рівне №460/4178/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у поверненні сплаченого згідно квитанції від 06.03.2023 року, збору в сумі 17752,30грн на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі першої квартири під час перебуванні у черзі на одержання житла - протиправними; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити повернення ОСОБА_1 коштів в сумі 17752,30грн, які були сплачені як покупцем на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі першої квартири під час перебування у черзі на одержання житла, згідно квитанції від 06.03.2023 року при укладанні 06 березня 2023 року договору купівлі-продажу квартири, який посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Стафійчук С.Є., що зареєстрований в реєстрі за № 119. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 06.03.2023 позивач придбав квартиру на підставі договору купівлі-продажу. Проте під час придбання квартири позивачем помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні нерухомості, оскільки відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" особи, які придбали житло вперше, звільняються від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою щодо повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, до якого долучив всі необхідні документи, однак Головне управління ПФУ в Рівненській області листом відмовило. Вважає таку відмову протиправною та просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, покликаючись на те, що відповідно до ст. 49 Закону України "Про нотаріат" нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення. Зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866, яка набрала чинності 26.09.2020, внесені зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій. Згідно із пунктом 15-3 Порядку "Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування." Таким чином, відповідач вказує, що даним пунктом саме на нотаріусів покладено обов'язок щодо звільнення громадян від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Стверджує, що згідно з підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку, особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права на власності на житло (в тому числі не приватизувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);". Відповідач зазначає, що у разі звільнення особи від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні нерухомого майна повинні надаватись докази, що підтверджують наявність такої пільги, при цьому такі документи надаються особою безпосередньо нотаріусу при укладанні договору купівлі-продажу. Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач подав відповідь на відзив в якій відхиляє доводи відзиву з підстав, тотожних змісту позовної заяви.
Ухвалою від 22.04.2024 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив таке.
На підставі договору купівлі-продажу квартири від 06.03.2023, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Стафійчук С.Є. та зареєстрованого в реєстрі за № 119, ОСОБА_1 придбав квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 62,3кв.м, житловою площею 37,1кв.м.
Згідно з квитанцією до платіжної інструкції від 06.03.2023 № ПН758, позивач сплатив 1 % збору з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна на рахунок ГУК у Рівн.обл/Рівнен.міс.тг/24140500 у сумі 17752,30грн.
Із витягів з Державного реєстру речових прав станом на 07.02.2023 та 06.03.2023, наявних у матеріалах справи слідує, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка для індивідуального садівництва, розташована на території Обарівської сільської ради Рівненського району, Рівненської області та квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 62,3кв.м, житловою площею 37,1кв.м.
Позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Рівненській області із заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування.
Головне управління ПФУ в Рівненській області листом від 12.03.2024 № 1700-0604-8/13701 відмовило позивачу у формуванні подання про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з підстав невідповідності/відсутності документів, що вимагаються Порядком № 1740.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні приписи законодавства.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400).
Відповідно до абз. 1 п. 9 ст. 1 Закону № 400, платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Абзацом 5 п. 9 ст. 1 Закону № 400 також передбачено, що нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Згідно із п. 8 ст. 2 Закону № 400 об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених у пункті 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону (п. 10 ч. 1 ст. 4 Закону № 400).
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані і у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Згідно з п. 15-1 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 15-3 Порядку № 1740 визначено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Отже, з наведеного слідує, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.
Разом з цим, суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 23.09.2020 № 866 внесені зміни до Порядку № 1740, а саме:
- Пункт 15-2 доповнено підпунктом, зокрема, "г" такого змісту: г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Крім того, пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту:
"Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866 "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" набрала чинності 26.09.2020.
Із системного аналізу наведених вище правових норм слідує, що з 26.09.2020 держава конкретизувала законодавство, яке регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила коло осіб, які у розумінні Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" вважаються такими, що перебувають у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Суд зазначає, що починаючи з 26.09.2020 в рамках чинного законодавства держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
Для цього фізична особа подає нотаріусу документ, виданий органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суд зазначає, що особа, яка перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, не сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна. Водночас подання вказаних документів є правом позивача, а не його обов'язком.
Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона може подати заяву до пенсійного органу про повернення помилково сплачених коштів з бюджету.
До такої заяви особа має додати документи, визначений підпунктом "г" пункту 15-2 Порядку № 1740 на підтвердження того, що вона перебуває у черзі на одержання житла.
Тобто, законодавець у випадку помилкової сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна покладає на особу подання певного пакету документів, встановленого Порядком № 1740, для виникнення у пенсійного органу обов'язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.
Із матеріалів справи слідує, що позивач, на момент придбання квартири, перебував у черзі на одержання житла. Вказане підтверджується повідомленням Виконавчого комітету відділу по обліку та розподілу житла Рівненської міської ради від 12.04.2024 № 90.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували такі твердження позивача та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем суду не надано.
Разом з тим, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок № 787).
Згідно з абз.1 п. 3 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Відповідно до п. 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби) подання подається до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Згідно з пунктом 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 988/18283, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України, казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Згідно підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, повернення помилково або надміру сплаченого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється органом Державної казначейської служби України за поданням відповідного територіального органу Пенсійного фонду України, що контролює надходження цього збору до бюджету.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка наведена у його постановах від 28.11.2018 (справа № 813/1126/17), від 20.03.2018 (справа № 819/1249/17), від 30.01.2018 (справа № 819/1498/17) та 31.01.2018 (справа № 819/1667/17).
Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.
Аналіз вказаного свідчить, що підставою, яка обумовлює повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів є подання таких документів: заяви платника; подання органу, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету; платіжних доручень, що підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету.
Беручи до уваги ту обставину, що позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такий, що перебуває у черзі на одержання житла, суд вважає, що позивач має право на повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири.
За таких обставин, суд дійшов висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови в поданні до відповідного органу казначейства подання про повернення позивачу помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своїх дій з урахуванням вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у формуванні подання про повернення 17752,30грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, сплаченого згідно з квитанцією до платіжної інструкції від 06.03.2023 № ПН758.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17752,30грн (сімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят дві гривні, 30коп), сплаченого згідно з квитанцією до платіжної інструкції від 06.03.2023 № ПН758.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 20коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 23 травня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя Т.О. Комшелюк