23 травня 2024 року м. Рівне №460/3997/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доРокитнівського відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції
про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рокитнівського відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому просить суд:
1) визнати протиправною та скасувати постанову від 08.02.2023 про стягнення виконавчого збору в розмірі 13400грн, винесену у виконавчому провадженні №70956804.
2) визнати протиправною та скасувати постанову від 26.03.2024 №74562158 про відкриття виконавчого провадження №74562158 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 13400 грн.
3) зобов'язати Рокитнівський відділ державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийняти рішення про закінчення виконавчого провадження №74562158 від 26.03.2024.
4) вирішити питання стосовно стягнення судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення суду, на підставі якого був виданий виконавчий лист, виконане ним добровільно. Виконавче провадження було закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404, отже правових підстав для стягнення виконавчого збору немає. Також зазначає, що спірна постанова пред'явлена до виконання із пропуском трьох місячного строку, що є порушенням ч. 1 ст. 12 Закону № 1404.
За сукупності вказаних обставин просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 22.04.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 06.05.2024 позовну заяву після усунення недоліків прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Ухвалою суду від 22.05.2024 вирішено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, причини неможливості подання відзиву суду не повідомив. Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 28.11.2022 у справі №571/285/19 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном задоволено.
Зобов'язати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 усунути ОСОБА_2 перешкоди у здійсненні права власності житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом припинення права користування житловим будинком.
На виконання рішення суду видано виконавчий лист, який пред'явлено до виконання до Рокитнівського відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
З примусового виконання виконавчого листа про зобов'язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у здійсненні права власності житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом припинення права користування житловим будинком державним виконавцем Рокитнівського відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 08.02.2023 відкрито виконавче провадження № 70956668.
Крім того, 08.02.2023 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з позивача в сумі 13400грн та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
21.11.2023 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника у ВП № 70956668.
01.12.2023 стягувач звернувся до Рокитнівського відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою, в якій повідомив, що боржник усунув перешкоди у здійсненні права власності житловим будинком по виконавчому листу № 571/285/19 від 19.01.2023.
25.03.2024 державним виконавцем в межах виконавчого провадження №70956668, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
26.03.2024 державним виконавцем винесено постанову ВП №74562462 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 70956668 від 08.02.2023 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в сумі 13400 грн.
Також, оскільки відповідачем не подано матеріалів виконавчого провадження, то судом самостійно зроблені витяги із документів АСВП №70956668 за допомогою ідентифікатора доступу, зазначеного у постанові про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2023 ВП №70956668 та долучено до матеріалів справи.
Вважаючи постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору та постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір по суті та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404).
Приписами ч. 1 ст. 12 Закону № 1404 встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
За змістом ч. 1 ст. 18 Закону № 1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 26 Закону № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 26 Закону № 1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (ч. 5).
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч. 6).
Відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 27 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (ч. 1).
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (ч. 3).
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (ч. 4).
З аналізу вказаних норм Закону слідує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору є обов'язком державного виконавця, спрямованим на перерахування цих коштів до Державного бюджету України.
Також, статтею 27 Закону № 1404 визначено виключний перелік умов, за яких виконавчий збір не стягується, зокрема, ч. 9 цієї статті передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.
Із викладеної норми права слідує, що умовою не стягнення виконавчого збору з боржника, у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, є виконання рішення до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Стаття 40 Закону №1404-VІІІ регулює порядок прийняття постанови про стягнення виконавчого збору.
Відповідно до ч. 3 цієї статті Закону, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, здійснюючи правовий аналіз норм ст. 27 та ст. 40 Закону № 1404, що регулює питання виконавчого збору, суд зазначає, що цим Законом по суті визначений можливий порядок вирішення цього питання державним виконавцем, що залежить від тих чи інших умов.
Так, у першому випадку, аналізуючи положення статей 26, 27 Закону № 1404-VIII стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.
У іншому випадку, таке питання вирішується в порядку встановленому ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VІІІ, а саме постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить за умови повернення виконавчого документа або закінчення виконавчого провадження у відповідних випадках.
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що державний виконавець визначає суму виконавчого збору у постанові про відкриття виконавчого провадження, а у випадку повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) постанова про стягнення виконавчого збору має бути прийнята не пізніше наступного дня з дня наведених обставин. При цьому, останнє повноваження реалізується державним виконавцем, якщо виконавчий збір ще не стягнуто. Крім того, наведені норми дозволяють державному виконавцю вирішити питання про стягнення виконавчого збору, як у постановах про відкриття виконавчого провадження, закінчення виконавчого провадження, так і в окремій постанові, якою вирішується питання про стягнення виконавчого збору.
Як встановлено судом та наведено вище по тексту рішення, 08.02.2023 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 70956668 та постанову про стягнення виконавчого збору з позивача в сумі 13400грн у ВП № 70956668.
Отже, питання стягнення виконавчого збору вирішено відповідачем з початком примусового виконання і постанова про стягнення виконавчого збору з позивача в сумі 13400грн у ВП №70956668 відповідає вимогам ст. 27 Закону № 1404.
01.12.2023 стягувач звернувся до Рокитнівського відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою, в якій повідомив, що боржник усунув перешкоди у здійсненні права власності житловим будинком по виконавчому листу № 571/285/19 від 19.01.2023.
25.03.2024 державним виконавцем у ВП № 70956668, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Із викладеного вбачається, що боржник виконав рішення суду після винесення постанови від 08.02.2023 про відкриття виконавчого провадження ВП № 70956668. Тобто, умова, за якої виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону - виконання рішення до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, позивачем не дотримана.
Щодо повідомлення боржників про добровільне виконання рішення суду, направлене стягувачу і долучене до матеріалів позовної заяви, то суд визнає такий документ неналежним доказом, позаяк із змісту такого повідомлення слідує, що боржники виконали рішення суду 17.12.2023, натомість підписаний такий документ боржниками 17.12.2022. Тобто встановити точну дату добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження із такого документу не є можливим.
Також не є належними доказами у справі долучені позивачем фото приміщення, оскільки неможливо встановити приналежність приміщення, яке зображено на фото, житловому будинку, право користування яким зобов'язано припинити позивача та який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Інші докази добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження в матеріалах справи відсутні.
В подальшому, 26.03.2024 державним виконавцем винесено постанову ВП №74562462 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 70956668 від 08.02.2023 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в сумі 13400грн.
При цьому суд враховує, що 25.03.2024 державним виконавцем у ВП № 70956668, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, а вже 26.03.2024 державним виконавцем винесено постанову ВП № 74562462 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 70956668 від 08.02.2023 про стягнення виконавчого збору. Отже строк пред'явлення такого виконавчого документа до виконання, визначений Законом № 1404 відповідачем не порушено.
Матеріалами справи стверджується, що виконавчий збір у ВП № 70956668 стягнуто не було. Доказів зворотного учасниками справи суду не надано і судом не встановлено.
Враховуючи зазначене суд вважає, що постанова про стягнення виконавчого збору від 08.02.2023 року у ВП № 70956668 прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом № 1404, тому не належить до скасування, відповідно, позовна вимога про визнання протиправною та скасування такої постанови не підлягає до задоволення.
Позовна вимога зобов'язального характеру є похідною від вимоги про визнання протиправною та скасування спірної постанови. Позаяк, спірна постанова визнана судом правомірною, і в цій частині позов не підлягає до задоволення, то і похідна вимога задоволенню також не належить.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підсумовуючи вищевикладене в його сукупності, суд прийшов до висновку, що доводи позивача не відповідають обставинам справи, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Правові підстави для відшкодування судових витрат у порядку ст. 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Рокитнівського відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинення певних дій відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Днем подання апеляційної скарги є день її надходження до відповідного суду. Строк подання апеляційної скарги не може бути поновлено. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 23 травня 2024 року
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Рокитнівський відділ державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Незалежності, 24, с-ще Рокитне Сарненського району Рівненської області 34200, код ЄДРПОУ 34743170)
Суддя В.В. Щербаков