22 травня 2024 року м. ПолтаваСправа №816/414/15-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кукоби О.О.,
суддів: Алєксєєвої Н.Ю., Клочка К.І.,
розглянувши клопотання адвоката Ковжоги Олександра Івановича про поновлення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання незаконними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 у лютому 2015 року звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства внутрішніх справ України від 16.01.2015 №48 о/с в частині звільнення прапорщика міліції ОСОБА_1 , інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Полтава УДАІ УМВС України в Полтавській області, з органів внутрішніх справ; визнання незаконним та скасування наказу управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 26.01.2015 №33 о/с в частині звільнення прапорщика міліції ОСОБА_1 , інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Полтава УДАІ УМВС України в Полтавській області, з органів внутрішніх справ; зобов'язання поновити ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справи на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Полтава УДАІ УМВС України в Полтавській області.
Підготовчий розгляд справи неодноразово відкладався:
25.02.2015 - за клопотання представника відповідача задля залучення до участі у справі третьої особи;
05.03.2015 - у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді ОСОБА_2 ;
17.03.2015 - з огляду на неявку в судове засідання представника позивача;
18.03.2015 - за клопотанням представника відповідача з метою витребування додаткових доказів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 задоволено клопотання представника позивача, провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у конституційному провадженні, відкритому Конституційним Судом України за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади", об'єднаному з конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про очищення влади"; щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України "Про очищення влади".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі.
01.05.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача, адвоката Ковжоги О.І. про поновлення провадження у справі. На переконання представника позивача, провадження у справі має бути поновлено у зв'язку з наявним зволіканням щодо розгляду Конституційним Судом України конституційного провадження, до ухвалення рішення у якому зупинено провадження у цій справі.
Розглянувши подане клопотання та матеріали адміністративної справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Предметом цього спору є правомірність наказу МВС України від 16.01.2015 №48 о/с в частині звільнення прапорщика міліції ОСОБА_1 , інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Полтава УДАІ УМВС України в Полтавській області, з органів внутрішніх справ.
Підставою для звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ є положення пункту 10 частини другої статті 3 Закону України "Про очищення влади", у силу якого заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали посаду (посади) у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням: працівника правоохоронного органу, який складав та/або своєю дією сприяв складенню рапортів, протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувальних актів стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року № 743-VII.
20.01.2015 до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади".
Конституційний Суд України відкрив конституційне провадження у справі за згаданим конституційним поданням та об'єднав його в одне конституційне провадження разом з конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про очищення влади"; щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України "Про очищення влади". Справа перебуває на розгляді Конституційного Суду України з 16.04.2015.
Колегія суддів зауважує, що провадження у цій справі було зупинено за клопотанням представника позивача на підставі пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на дату зупинення провадження) до ухвалення Конституційним Судом України рішення у конституційному провадженні щодо конституційності окремих положень Закону України "Про очищення влади".
Ухвала суду про зупинення провадження у справі у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, не оскаржена та набрала законної сили.
Зупинення провадження у справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зокрема, до таких підстав відноситься розгляд Конституційним Судом України справи про конституційність норми закону, застосованої у якості підстави для звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ.
На офіційному веб-сайті Конституційного Суду України розміщено інформацію, що 22.03.2016, у ході пленарного засідання, Конституційний Суд України розглянув низку заявлених клопотань учасників конституційного провадження і оголосив про перехід до закритої частини пленарного засідання для прийняття рішення у справі.
Стосовно доводів представника позивача про затягування строків розгляду справи колегія суддів звертає увагу на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (див., серед багатьох інших рішень, рішення у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції" () [ВП], заява №25444/94, п. 67, ЄСПЛ 1999-IІ, та рішення у справі "Фрідлендер проти Франції" (Frydlender v. France) [ВП], №30979/96, п. 43, ЄСПЛ 2000-VII).
Тож тривалий розгляд справи, серед іншого, може бути пов'язаний з поведінкою заявника та складністю справи.
З урахуванням наведеного, колегія суддів повторює, що провадження у цій справі зупинено за клопотанням представника позивача, а підставою для зупинення провадження є розгляд Конституційним Судом України справи про конституційність норми Закону, на підставі якої позивач звільнений зі служби в органах внутрішніх справ.
Колегія суддів також звертає увагу на складність цієї справи, оскільки позивач звільнений зі служби в органах внутрішніх справ внаслідок застосування до нього заходів юридичної відповідальності, що носять індивідуальний характер (як до працівника правоохоронного органу, який складав та/або своєю дією сприяв складенню протоколів про адміністративне правопорушення стосовно осіб, які є учасниками мирних зібрань під час Революції Гідності 2013-2014 років).
Норма закону, на підставі якої позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ, є чинною, а її перевірку на відповідність Конституції України здійснює Конституційний Суд України у вищезгаданому конституційному провадженні, до ухвалення рішення в якому зупинено провадження у цій справі.
Означене питання не було предметом розгляду Європейського суду з прав людини у рішенні від 17.10.2019 у справі "Полях та інші проти України" чи будь-яких інших рішеннях.
Представник позивача у клопотанні про поновлення провадження у справі не посилався на наявність висновків Верховного Суду щодо застосування положень пункту 10 частини другої статті 3 Закону України "Про очищення влади", що є обов'язковими для врахування судами у силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу..
Таким чином, в силу наведеної вище норми процесуального закону провадження в адміністративній справі може бути поновлено лише у разі усунення обставин, що були підставою для його зупинення.
Разом з цим, Конституційний Суд України рішення у відповідному конституційному провадження наразі не оприлюднив.
Тобто обставини, що стали підставою для зупинення провадження у справі, наразі не усунуті.
Як наслідок, колегія суддів не знаходить підстав для поновлення провадження у справі.
А тому, у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтями 237, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання адвоката Ковжоги Олександра Івановича про поновлення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання незаконними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене за результатами розгляду справи.
Головуючий суддя О.О. Кукоба
суддя Н.Ю. Алєксєєва
суддя К.І. Клочко