13 травня 2024 рокусправа № 380/3518/24
Зал судових засідань №7
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Братичак У.В.,
секретар судового засідання Лєбєдєв Д.Ю.,
за участю:
представника відповідача Вартовнік О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові, в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУКОВИНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «БУКОВИНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ» (місцезнаходження: вул. Головна, 187, м. Чернівці, 58000; код ЄДРПОУ: 40504963) звернулося з позовною заявою до Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ ВП: 43971343), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901080/2 від 26.09.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901083/2 від 27.09.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901277/2 від 07.11.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901384/2 від 18.12.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що складські витрати та витрати із завантаження товару поніс саме продавець, а розбіжності у місці завантаження товару і у юридичній адресі продавця не можуть бути покладені в основу рішення про коригування митної вартості, оскільки ним було подано усі необхідні транспортні документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Стверджує, що усі транспортні витрати, які поніс позивач за договором перевезення були включені у заявлену митну вартість у відповідності до вимог п.5 ч.10 ст.58 МК України. Вказує, що оскільки після складення проформи-інвойсу по поставці в рамках контракту відбулося заниження ціни на товар продавцем за рахунком-фактурою, то у результаті покупцем було здійснено надмірну сплату за товар і остаточний розрахунок сторін вважається проведеним саме за інвойсом. Зазначає, що всі документи, додані до митних декларацій, в тому числі контракт та інвойс дублюють одні і ті ж дані про товар та його вартість та у сукупності підтверджують всі складові заявленої ним митної вартості товару за ціною договору і наявні в них відомості надають можливість перевірити її правильність. Вказує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у інший час, не може розцінюватись як заниження ним митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом.
Ухвалою судді від 20.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
01.02.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому вказує, що документального підтвердження того, що місце завантаження товарів є складом продавця, а, отже, і завантаження товарів на транспортний засіб здійснювалося за рахунок останнього, ні під час митного оформлення товарів, ні в подальшому, позивачем не підтверджено. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати в товаросупровідних документах не відображені. Посилається на те, що позивачем не спростовано сумнівів в частині правильності визначення митної вартості товарів щодо необхідності включення такої складової митної вартості як вартість навантаження оцінюваних товарів. Вказує, що документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані позивачем, є неповними, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню.
Ухвалою суду від 11.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача не прибув, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити повністю.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заслухавши представника відповідача, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУКОВИНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ» (LLC «BUCOVINIAN UNIVERSAL COMPANY») (покупцем) та компанією «ATMOSFERA POLSKA Sp. z о.о.» (продавцем) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 20230825 від 25.08.2023 (далі - Контракт) предметом якого є зобов'язання продавця продати, а покупця придбати товар (у даній справі - сонячні фотомодулі) за асортиментом, цінами, термінами і в кількості згідно Інвойсів.
На виконання умов вищевказаного зовнішньоекономічного Контракту позивач придбав у продавця товар - прилади напівпровідникові фоточутливі, сонячні фотомодулі у зібраному стані для цивільного використання марки JA Solar JAM72S30-555/GR у кількості 720 шт.
Позивач визначив митну вартість товарів, обравши для цього основний метод, - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для митного оформлення вказаного товару позивач подав відповідачу електронну митну декларацію № 23UA209170077869U2 від 26.09.2023 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: пакувальний лист (Packing list) № PL 19/09/2023 від 14.09.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № PL 19/09/2023 від 14.09.2023; автотранспортну накладну (Road consignment note) № 21092023/2 від 21.09.2023; декларацію про походження товару (Declaration of origin) № PL 19/09/2023 від 14.09.2023; книжку МДП (TІR carnet) №XN.85184610 від 22.09.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 1/2005 від 22.09.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 20230825 від 25.08.2023; договір про надання послуг митного брокера № 2022/1 від 10.01.2022; договір (контракт) про перевезення № 1 від 21.09.2023; договір (контракт) про перевезення № 21\09 від 21.09.2023; копію митної декларації країни відправлення №23PL322080TS662RR1 від 22.09.2023.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 26.09.2023 надіслала повідомлення з вимогою надати додаткові документи.
На цю вимогу представник позивача надав рахунок-проформу № Р04/09/2023 від 06.09.2023, платіжну інструкцію № 23 від 11.09.2023 та копію митної декларації країни відправлення № 23PL322080TS662RR1 від 22.09.2023 і просив визнати митну вартість на підставі поданих документів.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901080/2 від 26.09.2023. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003312. З метою випущення товару у вільний обіг 27.09.2023 позивач (декларант) подав митну декларацію № 23UA209170078168U6, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.
У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901080/2 від 26.09.2023 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.
Відповідно до положень Інкотермс термін FCA (...Named place) вибір місця постачання вплине на зобов'язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 20 МД та гр.4 CMR № 21092023/2 від 21.09.2023, товар завантажений на складі в м. Gdansk, Польща, а адресою продавця є м. KRAKOW, Польща. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості.
На вимогу митного органу, документів які спростовують попередньо виявлені розбіжності декларантом не надано.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.
З метою обрання методу для визначення митної вартості Львівською митницею Держмитслужби було послідовно розглянуто можливість застосування методів 2а - 2г та встановлено відсутність можливості застосування методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано та метод 2б (ст.60 МКУ).
Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД № UA 209170/2023/45556 від 10.06.2023, де митна вартість подібного товару зі схожими характеристиками становить 4,77 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Також, для митного оформлення вказаного вище товару позивач подав відповідачу електронну митну декларацію № 23UA209170078258U9 від 27.09.2023 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170078258U9 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: пакувальний лист (Packing list) № PL 20/09/2023 від 14.09.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № PL 20/09/2023 від 14.09.2023; автотранспортну накладну (Road consignment note) № 25092023/1 від 25.09.2023; декларацію про походження товару (Declaration of origin) № PL 20/09/2023 від 14.09.2023; книжку МДП (TІR carnet) № JX.85504806 від 25.09.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 1/0305 від 25.09.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 20230825 від 25.08.2023; договір про надання послуг митного брокера № 2022/1 від 10.01.2022; договір (контракт) про перевезення № 1 від 21.09.2023; копію митної декларації країни відправлення № 23PL322080TS669GL5 від 25.09.2023.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 27.09.2023 надіслала повідомлення з вимогою надати додаткові документи.
На цю вимогу представник позивача надав рахунок-проформу № Р05/09/2023 від 06.09.2023, платіжну інструкцію № 25 від 12.09.2023, копію митної декларації країни відправлення № 23PL322080TS669GL5 від 25.09.2023 та заявку на перевезення № 25\09 від 25.09.2023 до договору № 1 від 21.09.2023 і просив визнати митну вартість на підставі поданих документів.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901083/2 від 27.09.2023. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003318. З метою випущення товару у вільний обіг 27.09.2023 декларант позивача подав митну декларацію № 23UA209170078562U0, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.
У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901083/2 від 27.09.2023 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.
Відповідно до положень Інкотермс термін FCA (…Named place) вибір місця постачання вплине на зобов'язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 20 МД та гр.4 CMR № 25092023/1 від 25.09.2023, товар завантажений на складі в м. Gdansk, Польща, а адресою продавця є м. KRAKOW Польща. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості..
На вимогу митного органу, документів які спростовують попередньо виявлені розбіжності декларантом не надано.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.
З метою обрання методу для визначення митної вартості Львівською митницею Держмитслужби було послідовно розглянуто можливість застосування методів 2а - 2г та встановлено відсутність можливості застосування методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано та метод 2б (ст.60 МКУ).
Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД №UA209170/2023/45556 від 10.06.2023, де митна вартість подібного товару зі схожими характеристиками становить 4,77 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Також, для митного оформлення вказаного вище товару позивач подав відповідачу електронну митну декларацію №23UA209170091580U0 від 06.11.2023 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170091580U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: пакувальний лист (Packing list) №2 PL 22/10/2023 від 27.10.2023; рахунок-проформу (Proforma invoice) Р06/10/2023 від 23.10.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № PL 22/10/2023 від 27.10.2023; автотранспортну накладну (Road consignment note) № 01112023 від 01.11.2023; декларацію про походження товару (Declaration of origin) № PL 22/10/2023 від 27.10.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № 33 від 23.10.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 1/9738 від 06.11.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 20230825 від 25.08.2023; договір про надання послуг митного брокера № 2023/29 від 30.10.2023; договір (контракт) про перевезення № 3 від 18.10.2023; договір (контракт) про перевезення № 31\10 від 31.10.2023; копію митної декларації країни відправлення № 23NL00Q5101B2396E0 від 31.10.2023.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901277/2 від 07.11.2023. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003851. З метою випущення товару у вільний обіг 07.11.2023 позивач (декларант) подав митну декларацію № 23UA209170091824U0, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.
У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901277/2 від 07.11.2023 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.
Відповідно до положень Інкотермс термін FCA (...Named place) вибір місця постачання вплине на зобов'язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 20 МД та гр.4 CMR № 01112023 від 01.11.2023, товар завантажений в м. Rotterdam, Нідерланди, а адресою продавця є м. KRAKOW Польща. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця. Проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості.
У гр.16 CMR № 01112023 від 01.11.2023, наявні штампи перевізника Рівне «VDM Trans», натомість у рахунку на сплату транспортно-експедиційних послуг та заявці на перевезення надавачем транспортно-експедиційних послуг виступає ФОП ОСОБА_1 . Документи, що визначають договірні відносини з Рівне «VDM Trans» відсутні.
На вимогу митного органу надіслано рахунок-проформу Р06/10/2023 від 23.10.2023, платіжну інструкцію № 33 від 23.10.2023 та копію митної декларації країни відправлення №23NL0005101В2396Е0 від 31.10.2023 і просив визнати митну вартість на підставі поданих документів. Однак відповідач вважав, що надіслані документи не усувають вищезазначені невідповідності.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.
З метою обрання методу для визначення митної вартості Львівською митницею Держмитслужби було послідовно розглянуто можливість застосування методів 2а - 2г та встановлено відсутність можливості застосування методу 2а (ст. 59 МКУ) та 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в ( ст.62 МКУ) та методу 2г ( ст.63 МКУ) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МКУ).
Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД №UA209170/2023/84570 від 16.10.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Також, для митного оформлення вказаного вище товару позивач подав відповідачу електронну митну декларацію №23UA209170105097U0 від 18.12.2023 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170105097U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: пакувальний лист (Packing list) №PL13/12/2023 від 12.12.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №PL13/12/2023 від 12.12.2023; автотранспортну накладну (Road consignment note) №12122023 від 12.12.2023; декларацію про походження товару (Declaration of origin) PL13/12/2023 від 12.12.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №12-12 від 12.12.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №20230825 від 25.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №2023/29 від 30.10.2023; договір (контракт) про перевезення №1/6/09/23 від 06.09.2023; договір (контракт) про перевезення №12/11.12.23 від 11.12.2023; копію митної декларації країни відправлення №23S1009043506185B0 від 12.12.2023.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901384/2 від 18.12.2023. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/004296. З метою випущення товару у вільний обіг 18.12.2023 позивач (декларант) подав мигну декларацію №23UA209170105435U4, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.
У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901384/2 від 18.12.2023 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.
Відповідно до положень Інкотермс термін FCA (...Named place) вибір місця постачання вплине на зобов'язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 20 МД та гр.4 CMR № 12122023 від 12.12.2023, товар завантажений на складі в м. Sezana, Slovenia, а адресою продавця є м. Krakow, Poland. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості.
До митного оформлення подано фактуру-інвойс від 12.12.2023 № PL 13/12/2023 в якій зазначені умови поставки FCA Sezana, Slovenia, а у проформі-інвойс від 04.12.2023 №Р02/12/23 зазначені інші умови поставки, а саме FCA Koper Slovenia.
Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
Таким чином, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.
На вимогу митного органу представник позивача надав рахунок-проформу №Р02/12/2023 від 04.12.2023 та платіжну інструкцію № 36 від 06.12.2023 і просив визнати митну вартість на підставі вже поданих документів. Однак відповідач вважав, що надіслані документи не усувають вищезазначені невідповідності.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.
З метою обрання методу для визначення митної вартості Львівською митницею Держмитслужби було послідовно розглянуто можливість застосування методів 2а - 2г та встановлено відсутність можливості застосування методу 2а (ст. 59 МКУ) та 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МКУ).
Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД № UA 209170/2023/098381 від 28.11.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Не погоджуючись із згаданими рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Змістом спірних правовідносин є рішення про коригування митної вартості товарів прийняті Львівською митницею Державної митної служби України №UA209000/2023/901080/2 від 26.09.2023; №UA209000/2023/901083/2 від 27.09.2023; №UA209000/2023/901277/2 від 07.11.2023, №UA209000/2023/901384/2 від 18.12.2023.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено частиною третьою ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно із ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною третьою ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).
Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно з ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.2 ст.64 МК України).
Щодо першого порушення, а саме відповідно до положень Інкотермс термін FCA (...Named place) вибір місця постачання вплине на зобов'язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 20 МД та гр.4 CMR № 21092023/2 від 21.09.2023, товар завантажений на складі в м. Gdansk, Польща, а адресою продавця є м. KRAKOW, Польща; згідно гр. 20 МД та гр.4 CMR № 25092023/1 від 25.09.2023, товар завантажений на складі в м. Gdansk, Польща, а адресою продавця є м. KRAKOW Польща; згідно гр. 20 МД та гр.4 CMR № 01112023 від 01.11.2023, товар завантажений в м. Rotterdam, Нідерланди, а адресою продавця є м. KRAKOW Польща; згідно гр. 20 МД та гр.4 CMR № 12122023 від 12.12.2023, товар завантажений на складі в м. Sezana, Slovenia, а адресою продавця є м. Krakow, Poland. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості.
Відповідно до п.3.3 договору міжнародної купівлі-продажу товарів №20230825 від 25.08.2023, укладеного між позивачем (покупець) та Atmosfera Polska Sp. Z o.o. (продавець), право власності на товари переходить від продавця до покупця в момент виконання продавцем поставки товару в місці поставки згідно застосованого базису Інкотермс.
Як вбачається із товаросупровідних документів, які наявні в матеріалах справи та надавались відповідачу, доставка товару відповідно до договору міжнародної купівлі-продажу товарів №20230825 від 25.08.2023 здійснювалася на умовах FCA (Франко-перевізник).
Згідно з умовами FCA (Free Carrier - Франко перевізник) відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно.
Ризики за товар переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу в транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження на транспорт перевізника.
Таким чином, складські витрати та витрати із завантаження товару поніс продавець, а розбіжність у місці завантаження товару і у юридичній адресі продавця, не може бути покладена в основу рішення про коригування митної вартості, оскільки позивачем (декларантом) було подано митному органу усі необхідні транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів
Суд звертає увагу, що відповідно до пакувальних листів № PL 19/09/2023 від 14.09.2023; № PL 20/09/2023 від 14.09.2023, № PL 22/10/2023 від 27.10.2023, № PL 13/12/2023 від 12.12.2023 як супровідних документів до вантажу, виданого Atmosfera Polska Sp. Z o.o., вказаний вантаж був відправлений саме з м.Гданськ (Польща), м.Ротердам (Нідерланди), м. Sezana, (Словенія) а не м.Краків (як зазначає відповідач) та доставлений до м.Чернівці (Україна).
Відтак, на переконання суду, пункт відправлення товару, передбаченого договором міжнародної купівлі-продажу товарів №20230825 від 25.08.2023, який зазначений у відповідних графах митної декларації та CMR співпадає із пунктом відправлення, який зазначений у пакувальних листах.
Більше того, з інших документів, які наявні в матеріалах справи, можна дійти до висновку, що адреса Poland, Krakow, Kraszewskiego str. 36/128, 30-110 є лише юридичною адресою продавця Atmosfera Polska Sp. Z o.o.
Як наслідок, зазначене твердження відповідача не може бути покладене в основу даного рішення.
Щодо другого порушення, а саме у гр.16 CMR № 01112023 від 01.11.2023, наявні штампи перевізника Рівне «VDM Trans», натомість у рахунку на сплату транспортно-експедиційних послуг та заявці на перевезення надавачем транспортно-експедиційних послуг виступає ФОП ОСОБА_1 . Документи, що визначають договірні відносини з Рівне «VDM Trans» відсутні.
Відповідно до п.3.1 Договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №3 від 18.10.2023, укладеного між позивачем (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) виконавець зобов'язаний виконувати перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом на території України та за її межами відповідно до заявок замовника.
Пунктом 3.5 вказаного договору передбачено, що у випадку залучення за згодою замовника для виконання своїх обов'язків за цим договором третіх осіб виконавець зобов'язаний забезпечити наявність у них відповідних ліцензій та інших документів.
З наведеного вбачається, що надавачем транспортних послуг для позивача є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 . При цьому, вона вправі залучати до виконання своїх зобов'язань перед позивачем третіх осіб. Саме тому, у СМR містяться відомості про перевізника Рівне «VDM Trans».
Відтак, такі твердження відповідача не беруться судом до уваги та не впливають на заявлену позивачем митну вартість імпортованого товару.
Щодо наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність у них всіх відомостей.
Суд звертає увагу, що згадане порушення носить загальний характер.
На переконання суду, якщо контролюючий орган дійде висновку про наявність певних розбіжностей у поданих йому документах або ж встановить відсутність якихось документів, він повинен чітко зазначити які саме наявні розбіжності та які саме документи відсутні, що стало причиною появи у нього таких висновків.
В оскаржуваних рішеннях відповідачем цього зроблено не було, а, як уже згадувалось, зазначено лише загальну інформацію, з якої позивач не мав можливості визначити, що конкретно йому необхідно долучити контролюючому органу для завершення митної операції.
Відтак, вказане твердження відповідача не може бути покладене в основу даних рішень та до уваги не береться.
Більше того, на підтвердження наведеного суд зазначає наступне.
У відповідності до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 29.04.2021 року у справі №810/1822/16 Верховним Судом зроблені наступні висновки: «Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; у випадку ж коригування митним органом митної вартості товару рішення про таке коригування повинно містити мотиви його прийняття».
У спірних правовідносинах встановлені факти спростовують викладені відповідачем посилання, які викликали у нього сумніви та породили зазначені ним причини щодо неможливості перевірки наданих позивачем документів.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що подані позивачем до митного оформлення документи містять достатньо відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості ввезеного ним товару чи відомості щодо його ціни.
Щодо визначення митної вартості за методом 2б.
Як передбачено пунктами 1, 2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, з наступними змінами та доповненнями, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Окрім того, у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17 Верховний Суд зазначив наступне: «У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів».
Однак, оскаржувані рішення не містить жодних пояснень щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.
Такі обставини також вказують на необґрунтованість спірних рішень при визначенні митної вартості за методом 2б.
Суд також враховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору із сотень інших митних оформлень, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов його поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.
Необхідно також звернути увагу на те, що зазначення в рішенні про коригування митної вартості лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів прямо суперечать вищезазначеним положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду, викладеною в постановах від 21.12.2018 у справі №815/1670/17, від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752, від 19.09.2022 у справі №1.380.2019.004890.
Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товару є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності таких в частині застосування саме другорядного методу для визначення митної вартості імпортованого товару.
Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних суд приходить висновку, що спірні рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901080/2 від 26.09.2023; №UA209000/2023/901083/2 від 27.09.2023; №UA209000/2023/901277/2 від 07.11.2023, №UA209000/2023/901384/2 від 18.12.2023 не відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийняті не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушують права та законні інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В матеріалах справи наявні акт здавання-приймання виконаної роботи від 21.12.2023 року, платіжна інструкція №1056 від 22.12.2023, відповідно до яких сума до оплати за виконану адвокатом роботу становить 87000 грн. 00 коп.
Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від попередньо заявленої суми.
Беручи до уваги складність справи, час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом даної справи у розмірі 5000 грн. 00 коп.
Щодо судового збору, то у відповідності до ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901080/2 від 26.09.2023, №UA209000/2023/901083/2 від 27.09.2023, №UA209000/2023/901277/2 від 07.11.2023, №UA209000/2023/901384/2 від 18.12.2023.
Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУКОВИНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ» (місцезнаходження: вул. Головна, 187, м. Чернівці, 58000; код ЄДРПОУ: 40504963) судові витрати у виді судового збору в сумі 13599 (тринадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 62 коп.
Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУКОВИНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ» (місцезнаходження: вул. Головна, 187, м. Чернівці, 58000; код ЄДРПОУ: 40504963) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 23.05.2024.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна