Справа № 298/898/24
Номер провадження 3/298/603/24
24 травня 2024 року смт. Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Тарасевич П.П., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , працюючого ТОВ Гідросенд Королівський смак, оператором рафінації жирів та олій,
- за ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
За змістом протоколу ЗхРУ № 142204, складеного 02 травня 2024 року заступником начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з персоналу капітаном ОСОБА_2 , 02 травня 2024 року oб 11 год. 50 хв. на околиці населеного пункту Жорнава Ужгородського району Закарпатської області на відстані 7000 метрів до лінії державного кордону в районі 38 прикордонного знаку Словацької Республіки був виявлений та затриманий гр. України ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 під час спроби незаконного перетинання державного кордону, в пішому порядку у складі групи осіб з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в умовах воєнного стану, в мобільному терміналі наявні відмітки з геолокацією маршруту перетину ДК на ділянці відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Своїми діями порушив вимоги ст.ст.9,12 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 року.Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані як правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився. При цьому, в матеріалах справи міститься його письмова заява, де він зазначив, що справу розглянути без його участі.
Дослідивши матеріали справи, подане клопотання, суддя приходить до наступного.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
У відповідності до вимог ст.7 ч.1 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення
Відповідно до вимог ст.ст. 251,252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Так відповідно до диспозиції ч.2 ст.204-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Об'єктивною стороною досліджуваного правопорушення, є перетин або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Суб'єктивна сторона незаконного перетинання державного кордону передбачає наявність прямого умислу, тобто виражається в навмисній формі вини, коли особа розуміє, що незаконно перетинає ДКУ та бажає вчинити такі протиправні дії.
Відповідно, досліджуючи докази по даній справі, суд повинен встановити чи перетинав ОСОБА_1 державний кордон України у незаконний спосіб та чи вчинив він ці незаконні дії навмисно.
Так охорона державного кордону України є невід'ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також Збройними Силами України у повітряному та підводному просторі відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.
Державний кордон України це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, визначає межі державної території України, просторові рубежі дії державного суверенітету України. Охороною Державного кордону України займається Державна прикордонна служба України.
Так відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 142204 від 02.05.2024 року: 02 травня 2024 року oб 11 год. 50 хв. на околиці населеного пункту Жорнава Ужгородського району Закарпатської області на відстані 7000 метрів до лінії державного кордону в районі 38 прикордонного знаку Словацької Республіки був виявлений та затриманий гр. України ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 під час спроби незаконного перетинання державного кордону, в пішому порядку у складі групи осіб з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в умовах воєнного стану, в мобільному терміналі наявні відмітки з геолокацією маршруту перетину ДК на ділянці відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Своїми діями порушив вимоги ст.ст.9,12 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 року, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.204-1 КУпАП.
В підтвердження факту незаконно перетинання державного кордону України прикордонною службою крім протоколу про адміністративне правопорушення надано лише письмові пояснення прикордонника, які жодним чином не свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що гр. ОСОБА_1 «під час спроби незаконного перетинання ДКУ», однак до протоколу не надано жодного належного чи допустимого доказу на підтвердження того, що останній вчиняв будь-які дії щодо незаконного перетинання ДКУ.
Крім того суддя звертає увагу, що від околиці населеного пункту Жорнава Ужгородського району Закарпатської області, до ділянки кордону України з Словаччиною 7000 метрів, а також, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками прикордонної служби на КрП в с. Жорнава, а не під час спроби перетину державного кордону в пішому режимі.
Так за ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Тому суддя приходить до висновку, що судді не надано належних, достовірних та переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, а саме які б підтверджували перетинання чи спробу перетинання останнім державного кордону України, у складі групи осіб.
Тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч.2 ст.204-1 КУпАП, який встановлює відповідальність за перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, оскільки наданими суду доказами його винуватість та сам факт незаконного перетинання державного кордону України не доведений і тому в його діях відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
Згідно ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутні склад та подія адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд вважає за необхідне провадження по даній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , за частиною 2 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Тарасевич П.П.