Справа №297/4229/23
16 травня 2024 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , їх законного представника ОСОБА_8 , представника сектору ювенальної превенції Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 , перекладача ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду судове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071060000594 від 29 жовтня 2023 року відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берегове Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , без освіти, не працюючого, не одружений, на час вчинення злочину не судимого, громадянина України,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Берегове Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , із освітою 6 класів, не працюючого, не одруженого, на час вчинення злочину не судимого, громадянина України,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
встановив:
Неповнолітній ОСОБА_6 , будучи обвинуваченим у кримінальних провадженнях №12023071060000031 від 11.01.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України, №12023071060000184 від 29.03.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України та №12023071060000358 від 07.06.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України на шлях виправлення та перевиховання не став, а вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності, за наступних обставин.
Так, 27.10.2023 близько 20:00 години неповнолітній ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, та настання суспільно-небезпечних наслідків, в період воєнного стану, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_7 , впевнившись у відсутності сторонніх осіб, які б могли викрити їх протиправну діяльність, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , шляхом пошкодження вхідних дверей проникли всередину такого, власником якого є ОСОБА_11 , звідки таємно викрали 6 килимів, зокрема, круглий червоного кольору діаметром 120 см., вартістю 250 гривень, прямокутний жовтого кольору розміром 82*150 см, вартістю 315 гривень, прямокутний жовтого кольору розміром 180*124 см, вартістю 500 гривень, прямокутний сіро-чорного кольору розміром 180*242 см, вартістю 500 гривень, прямокутний бежевого кольору розміром 88*156 см, вартістю 315 гривень, та прямокутний бежевого кольору розміром 140*200 см, вартістю 450 гривень, після чого з викраденим майном зникли з місця події у невідомому напрямку та розпорядились такими на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 2330 гривень.
Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану.
Неповнолітній ОСОБА_7 , будучи обвинуваченим у кримінальному провадженні №12023071060000337 від 27.05.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України, на шлях виправлення та перевиховання не став, а вчинив кримінальне правопорушення проти власності, за наступних обставин.
Так, 27.10.2023 близько 20:00 години ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, та настання суспільно-небезпечних наслідків, в період воєнного стану, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_6 , впевнившись у відсутності сторонніх осіб, які б могли викрити їх протиправну діяльність, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , шляхом пошкодження вхідних дверей, проникли всередину такого, власником якого є ОСОБА_11 , звідки таємно викрали 6 килимів, зокрема, круглий червоного кольору діаметром 120 см., вартістю 250 гривень, прямокутний жовтого кольору розміром 82*150 см, вартістю 315 гривень, прямокутний жовтого кольору розміром 180*124 см, вартістю 500 гривень, прямокутний сіро-чорного кольору розміром 180*242 см, вартістю 500 гривень, прямокутний бежевого кольору розміром 88*156 см, вартістю 315 гривень, та прямокутний бежевого кольору розміром 140*200 см, вартістю 450 гривень, після чого з викраденим майном зникли з місця події у невідомому напрямку та розпорядились такими на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 2330 гривень.
Враховуючи вищенаведене ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив, що приблизно в кінці жовтня 2023 року, ввечері, разом з ОСОБА_7 за спільною домовленістю, в той час коли за ними ніхто не спостерігав, пошкодили вхідні двері та проникли до одного з будинків, що по АДРЕСА_2 . Додав, що із вказаного будинку вони викрали 6 килимів. Стведив, що вчинив крадіжку, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем. У вчиненому розкаявся, обіцяв у майбутньому подібного не вчиняти.
Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив, що приблизно в кінці жовтня 2023 року, ввечері, разом з ОСОБА_6 за спільною домовленістю, пошкодивши вхідні двері, проникли до одного з будинків, що по АДРЕСА_2 . Додав, що із вказаного будинку вони викрали 6 килимів. Стведив, що вчинив крадіжку килимів, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем. У вчиненому розкаявся, обіцяв у майбутньому подібного не вчиняти.
Законний представник неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_8 в судовому засіданні ствердила, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 говорять правду та обіцяють в подальшому подібних дій не вчиняти. Разом з тим, з останніми проведена профілактична бесіда щодо недопущення в подальшому подібних випадків та вчинення повторного правопорушення. В ході бесіди встановлено, що обвинувачені дуже шкодують про вчинене.
Потерпіла ОСОБА_11 в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву від 14 лютого 2023 року, згідно якої просила судовий розгляд кримінального провадження провести без її участі. Жодних претензій до обвинувачених не має, так як шкода їй відшкодована. Просила суворо їх не карати (а.с. 36).
При виконанні судом вимог ст. 348 КПК України, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зазначили, що їм зрозуміла суть обвинувачення, що вони визнають себе винними у вчиненні інкримінованого їм злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та бажають давати показання. Обвинувачені зазначили, що з обставинами викладеними в обвинувальному акті повністю згідні.
В судовому засіданні прокурор просила провести розгляд справи у спрощеному порядку, обмежившись допитом обвинувачених та дослідженням їх характеризуючих даних.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з допитом обвинувачених та дослідженням характеризуючих даних обвинувачених. При цьому, судом учасникам було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_6 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану є доведеною, а юридична кваліфікація його дій за зазначеною статтею - правильною.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_6 вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого.
Те, що ОСОБА_6 винним себе визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, на час вчинення злочину був неповнолітнім та не судимим (а.с. 108), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 109), потерпіла претензій до обвинуваченого не має, просила суворо його не карати (а.с. 36), незадовільний матеріальний стан його сім'ї, а також, що останній виховується одним із батьків, суд відповідно до ст. 66 КК України враховує як обставини, що пом'якшують йому покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого в ході судового розгляду кримінального провадження не встановлено.
Разом з тим, неповнолітній ОСОБА_6 на обліку служби у справах дітей, а також лікаря-нарколога поліклінічного відділення не перебуває, за медичною допомогою до лікаря-психіатра поліклінічного відділення КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегово" ЗОР не звертався, за станом здоров'я ОСОБА_6 здоровий (а.с. 109, 111, 113, 115).
Згідно акту обстеження умов проживання, неповнолітній ОСОБА_6 проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_12 .. Сім'я малозабезпечена, житлово-побутові умови де проживає сім'я потребують покращення (а.с 112).
Як вбачається з досудової доповіді, наданої Берегівським РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області, враховуючи спосіб життя ОСОБА_6 , інформацію, що характеризує його особистість, середній ризик вчинення повторного правопорушення, середній ризик небезпеки для суспільства, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_6 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе у винятковому порядку (а.с. 142-147).
На підставі вищевикладеного, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого в їх сукупності, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи обставини, що пом"якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 в їх сукупності, зокрема те, що останній винним себе визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, на день вчинення злочину був неповнолітнім та не судимим, за місцем проживання характеризується позитивно, потерпіла претензій до обвинуваченого не має, просила суворо його не карати, незадовільний матеріальний стан його сім'ї, а також, що останній виховується одним із батьків, суд вважає вказані обставини такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням особи винного, вважає призначити ОСОБА_6 покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.
При цьому, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_6 вироком Берегівського районного суду Закарпатської області №297/2074/23 від 23 січня 2024 року був засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України, на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік, а тому призначає покарання із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України (а.с. 102, 116).
Разом з тим, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого в їх сукупності, та відсутність обставин, які б отяжували йому покарання, суд вважає можливим виправлення та перевиховання ОСОБА_6 без ізоляції його від суспільства, а тому на підставі ст. ст. 75, 104 КК України, вважає звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України, що буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним в майбутньому нових кримінальних правопорушень.
Крім того, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_7 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану є доведеною, а юридична кваліфікація його дій за зазначеною статтею - правильною.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_7 вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого.
Те, що ОСОБА_7 винним себе визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, є неповнолітнім, на час вчинення злочину був не судимим (а.с. 95), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 96), потерпіла претензій до обвинуваченого не має, просила суворо його не карати (а.с. 36), суд відповідно до ст. 66 КК України враховує як обставини, що пом'якшують йому покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого в ході судового розгляду кримінального провадження не встановлено.
Разом з тим, неповнолітній ОСОБА_7 на обліку служби у справах дітей, а також лікаря-нарколога поліклінічного відділення не перебуває, за станом здоров'я ОСОБА_7 здоровий (а.с. 96, 98, 100).
Згідно акту обстеження умов проживання, неповнолітній ОСОБА_7 проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_13 .. Сім'я малозабезпечена, житлово-побутові умови де проживає сім'я потребують покращення (а.с 99).
Як вбачається з досудової доповіді, наданої Берегівським РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області, враховуючи спосіб життя ОСОБА_7 , інформацію, що характеризує його особистість, середній ризик вчинення повторного правопорушення, середній ризик небезпеки для суспільства, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_7 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе у винятковому порядку (а.с. 135-140).
На підставі вищевикладеного, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого в їх сукупності, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи обставини, що пом"якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 в їх сукупності, зокрема те, що останній винним себе визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, на день вчинення злочину був неповнолітнім та не судимим, за місцем проживання характеризується позитивно, потерпіла претензій до обвинуваченого не має, просила суворо його не карати, незадовільний матеріальний стан його сім'ї, а також, що останній виховується одним із батьків, суд вважає вказані обставини такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням особи винного, вважає призначити ОСОБА_7 покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.
При цьому, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 вироком Берегівського районного суду Закарпатської області №297/2219/13 від 05 березня 2024 року був засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України, на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік, а тому призначає покарання із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України (а.с. 102-104).
Разом з тим, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого в їх сукупності, та відсутність обставин, які б отяжували йому покарання, суд вважає можливим виправлення та перевиховання ОСОБА_7 без ізоляції його від суспільства, а тому на підставі ст. ст. 75, 104 КК України, вважає звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України, що буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним в майбутньому нових кримінальних правопорушень.
Суд ухвалює судове рішення щодо неповнолітніх керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленого у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.
Речові докази - 6 килимів, зокрема, круглий червоного кольору килим діаметром 120 см, прямокутний жовтого кольору килим розміром 82*150 см, прямокутний жовтого кольору килим розміром 180*124 см, прямокутний сіро-чорного кольору килим розміром 180*242 см, прямокутний бежевого кольору килим розміром 88*156 см та прямокутний бежевого кольору килим розміром 140*200 см, які передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_11 , суд вважає, на підставі п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України після набрання вироком законної сили, повернути останній, як власниці (а.с. 106-107).
Запобіжний захід відносно обвинувачених ОСОБА_6 . Та ОСОБА_7 не обирався. Клопотань про обрання відносно останніх запобіжного заходу в ході судового розгляду кримінального проваження не надходило.
Судові витрати відсутні
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст. ст. 100, 368, 370, 374 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_6 у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Берегівського районного суду Закарпатської області №297/2074/23 від 23.01.2024 остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року і 6 (шести) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення, та покласти на нього обов'язки, згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Визнати винним ОСОБА_7 у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Берегівського районного суду Закарпатскої області №297/2219/23 від 05.03.2024 остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року і 6 (шести) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення, та покласти на нього обов'язки, згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Речові докази - 6 килимів, зокрема, круглий червоного кольору килим діаметром 120 см, прямокутний жовтого кольору килим розміром 82*150 см, прямокутний жовтого кольору килим розміром 180*124 см, прямокутний сіро-чорного кольору килим розміром 180*242 см, прямокутний бежевого кольору килим розміром 88*156 см та прямокутний бежевого кольору килим розміром 140*200 см, які передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_11 , після набрання вироком законної сили, - повернути останній, як власниці.
Вирок оголошений і може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
Суддя ОСОБА_14