Код суду 233 Справа № 233/2996/24
Вирок
Іменем України
24 травня 2024 року м. Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024053380000140 від 04 травня 2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дзержинськ, Донецької області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працює і не навчається, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
04 травня 2024 року приблизно о 18.00 годині, більш точного часу встановити не надалось можливим, ОСОБА_4 проходив повз будинок АДРЕСА_2 та на узбіччі, біля металевого стовпа, розташованого поблизу вказаного будинку, побачив зіп-пакет в середині якого знаходилась кристалічна речовина. Оскільки ОСОБА_4 раніше вживав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), тому зрозумів, що у зіп-пакеті знаходиться психотропна речовина.
В цей час у ОСОБА_4 виник кримінально протиправний умисел, направлений на незаконне, умисне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонений - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), без мети збуту, для особистого вживання.
Негайно реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, незаконно, в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», підняв вказаний зіп-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонений - PVP, тим самим здійснив незаконне, умисне придбання психотропної речовини, після чого поклав придбаний зіп-пакет з психотропною речовиною до правої нагрудної кишені вдягнутої на ньому куртки, тим самим став незаконно, умисно зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), без мети збуту, для особистого вживання.
В цей же день, 04 травня 2024 року в період часу з 19 години 45 хвилин до 20 години 30 хвилин, під час проведення у встановленому законом порядку огляду місця події ділянки місцевості, поблизу будинку АДРЕСА_2 , на якій знаходився ОСОБА_4 , останній на вимогу дізнавача СД ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, добровільно надав для огляду зіп-пакет, в середині якого знаходилась кристалічна речовина, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальна маса якої (в перерахунку на основу) складає 0,52438 г, яку ОСОБА_4 , діючи умисно, незаконно, в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22.12.2006 придбав та зберігав, без мети збуту, для особистого вживання.
Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», кількості особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонений - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою (в перерахунку на основу) 0,52438 г достатньо для притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.
Відповідно до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» в редакції від 22.12.2006 року (зі змінами) та Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» зі змінами та доповненнями, PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), (таблиця № I, список № 2) віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонений.
Між прокурором Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 23 травня 2024 року укладена угода про визнання винуватості.
Відповідно п. 2 угоди ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, щиро каятися та надати правдиві покази у судовому засіданні.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості обвинуваченому ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України та КК України, просила угоду про визнання винуватості затвердити і вирішити долю речових доказів та стягнути судові витрати.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України в повному обсязі, визнав фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно в присутності захисника та призначити узгоджене покарання.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, після роз'яснення сторонам наслідків укладення угоди, які передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України та виконання вимоги п. 6, 7 вказаної статті, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 КК України незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів або їх аналогів без мети збуту, караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, яке згідно з ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, а тому відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника може бути укладено угоду про визнання винуватості.
Після виконання вимог ст. 474 КПК України, перевіривши угоду на її відповідність нормам КПК, КК України та інших законів, суд встановив, що угода відповідає вимогам закону та не суперечить нічим інтересам, сторони правильно розуміють наслідки укладеної угоди.
Відповідно до п. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Таким чином, судом встановлено, що укладена між прокурором та обвинуваченим, за участю захисника, 23 травня 2024 року угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309 Кримінального Кодексу України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, угода укладена добровільно та не є наслідком застосування насильства, примусу або погроз. Сторони кримінального провадження розуміють наслідки затвердження даної угоди, щодо обмежень в частині оскарження вироку. Обвинувачений свою провину визнає повністю, зазначив, що може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, отже суд дійшов висновку, що укладену угоду про визнання винуватості від 23 травня 2024 року слід затвердити та призначити обвинуваченому покарання передбачене угодою.
Так, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.
Судом враховано, що ОСОБА_4 , вчинив інкриміноване йому правопорушення вперше, критично ставиться до скоєного, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, не працює, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебував на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання наркотичних засобів, знятий з обліку у 2018 році, за місцем проживання характеризується негативно.
За таких обставин, узгоджена міра покарання для обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки є достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання. При цьому, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України.
На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим за участю захисника відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів на підставі ст. 118 КПК України включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.
Запобіжний захід не обирався і на теперішній час відсутні підстави для його обрання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 118, 124, 373, 374, 394, 424, 468, 469, 472-476 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23 травня 2024 року між прокурором Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 59-1 КК України в період пробаційного нагляду покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк відбування покарання рахувати з дня постановки ОСОБА_4 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні пов'язані із проведенням по справі експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № СЕ-19/108-24/9016 - НЗПРАП від 15 травня 2024 року в сумі 1514 грн. 56 коп.
Речові докази:
- об'єкт № 1 загальною масою - 0,83988 г в якому міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP поміщений до камери зберігання речових доказів ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області відповідно до квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 12024053380000140 671, номер книги обліку речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження - 90, порядковий номер - 671 - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1