Справа № 226/679/24
Справа № 226/679/24
Провадження № 2/226/212/2024
22 травня 2024 року м.Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Редько Ж.Є.,
при секретарі Щербаченко А.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Мирноградської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, в обґрунтування якого вказала, що вона є рідною бабусею ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка від народження має статус дитини-інваліда віком до 18 років. Батьками дитини є її донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 13.02.2024 ОСОБА_7 у віці 34 років померла в стаціонарному відділені КНП «Київська міська клінічна лікарня № 7» через злоякісне новоутворення. Від часу народження дитини у померлої ОСОБА_7 спостерігалися перші ознаки захворювання, а так як дитина була дуже маленькою та потребувала постійного догляду, то нею опікувалася саме вона. Крім того онука постійно мешкала разом із нею за адресою її реєстрації, оскільки відповідач від дня народження дитини не визнав її як власну дитину, не цікавився ані її здоров'ям, ані її вихованням. Вона та її чоловік повністю матеріально утримували доньку та онуку. До 2019 року ОСОБА_7 періодично мешкала разом із ними та дитиною, а в разі нормального самопочуття проживала з чоловіком ОСОБА_4 за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1 , але при цьому ніколи не брала із собою Софію, бо батько заперечував присутність дитини. З 2019 року через значне погіршення стану здоров'я ОСОБА_7 стала постійно проживати з нею та своєю малолітньою донькою за адресою її реєстрації. За весь цей час відповідач не цікавився життям дитини, вживав спиртні напої, не мав постійного місця проживання, роботи, що унеможливлювало належним чином займатися вихованням дитини. При цьому відповідач мав можливість мешкати разом із сім'єю за адресою своєї реєстрації, де були влаштовані належні умови для виховання дитини та її розвитку, він не є інвалідом, на обліках у лікарів не перебував. Будь-які перемовини із відповідачем ніяким чином не впливали на його поведінку. Педагогічний склад вчителів та лікарі були обізнані про те, що онука фактично перебуває під її опікою та опікою матері. 14.01.2024, коли стан доньки погіршився, відповідач прийшов провідати дружину та під час їхньої розмови вдарив її. 30.01.2024 Димитровським міським судом Донецької області було видано судовий наказ (справа 226/170/24) про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання доньки ОСОБА_8 в розмірі 1/4 частки його доходу щомісячно. Щодо розірвання шлюбу між подружжям, то станом на 20.02.2024 (смерть матері дитини) Димитровським міським судом Донецької області відповідне рішення не було ухвалене (справа 226/317/24). Відповідач не був присутнім і на похованні її доньки та своєї дружини. Навіть після смерті ОСОБА_7 відповідач не проявив бажання зустрітися із донькою та поспілкуватися із нею. На сьогоднішній день їй не відомо місце фактичного проживання та стан здоров'я відповідача. Ніяких перешкод для виконання відповідачем своїх обов'язків ані вона, ані її чоловік не чинили, навпаки неодноразово пропонували відповідачу хоча б спілкуватися з дитиною. На цей час правовий статус онуки чітко не визначений. Дитина до теперішнього часу не має постійного місця реєстрації, вирішення будь-яких питань, зокрема медичного обстеження та лікування, потребує надання згоди батьків, що є неможливим у зв'язку із нехтуванням своїми обов'язками відповідачем. Оскільки відповідач тривалий час свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, байдуже ставиться до життя, здоров'я, інтересів і внутрішнього світу дитини, позивач просить суд позбавити батьківських прав відповідача щодо його доньки ОСОБА_5 .
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи їх обставинами, викладеними в позові. Також позивач додала, що відповідач, будучи обізнаним про розгляд цієї справи, жодного разу не спробував поспілкуватися з дитиною, навіть, на її день народження 14 травня ніяк не відреагував, маючи можливість направити доньці хоча б смс. Через тривале зловживання спиртними напоями відповідач не працював, неодноразово перебував у ребцентрі. Її донька ОСОБА_7 отримувала пенсію по інвалідності і працювала, поки дозволяло здоров'я. Відповідач постійно випрошував в неї гроші, також йому матеріально допомагали його бабуся і дідусь. Дитиною він ніколи не інтересувався. Обов'язок по утриманню своєї сім'ї відповідач повністю поклав на її родину.
Відповідач ОСОБА_4 , будучи неодноразово сповіщеним про час і місце слухання справи відповідно до норм ЦПК України, у тому числі через розміщення судового виклику на вебсайті судової влади України, у судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзиву на позов та клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, підтвердивши висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити в справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подала відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно із ухвалою суду від 19.03.2024 у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання, зобов'язано орган опіки та піклування надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача стосовно доньки.
Згідно із ухвалою суду від 17.04.2024 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.
Заслухавши учасників справи, думку дитини відповідно до ч.1 ст.171 СК України, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_9 є батьками ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 30.05.2009 уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У цьому шлюбі у подружжя ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька ОСОБА_5 .
Ці обставини встановлено на підставі копій свідоцтв про народження ОСОБА_7 серії № НОМЕР_1 , про шлюб Федорових серії НОМЕР_2 , про народження дитини ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 .
13.02.2024 ОСОБА_7 у віці 34 років померла в стаціонарному відділені КНП «Київська міська клінічна лікарня № 7» від злоякісного новоутворення, що підтверджується свідоцтвом про її смерть НОМЕР_4 , лікарським свідоцтвом про смерть № 110 від 13.02.2024, довідкою про причину смерті від 13.02.2024.
Малолітня ОСОБА_5 від народження має статус дитини-інваліда віком до 18 років, що підтверджується медичним висновком № 386/366 від 11.09.2023.
Згідно із відомостями, отриманими із Реєстру Мирноградської територіальної громади 26.02.2024, зареєстрованим місцем проживання позивача ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 .
Ця квартира належить позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.05.2004, право власності на цю квартиру зареєстровано в БТІ м.Димитров 25.08.2004.
Відповідно до довідки від 28.02.2024 та акту фактичних обставин проживання особи від 01.03.2024 Координаційного комітету органів самоорганізації населення Мирноградської міської територіальної громади від 28.02.2024 разом із позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , від народження до теперішнього часу без реєстрації проживає її онука ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 04.03.2024, затвердженого начальником Служби у справах дітей Виконавчого комітету Мирноградської міської ради, за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані та проживають позивач ОСОБА_1 , 1971 року народження, її чоловік ОСОБА_9 , 1967 року народження, та їх онука ОСОБА_5 , 2015 року народження. Стосунки в сім'ї доброзичливі, у квартирі створені гідні умови для проживання, навчання та виховання дитини.
Відповідно до побутової характеристики Координаційного комітету органів самоорганізації населення Мирноградської міської територіальної громади від 01.03.2024 позивач ОСОБА_1 за місцем свого проживання характеризується позитивно.
Відповідно до інформації щодо виконання батьківських обов'язків, наданої адміністрацією Гімназії № 1 Мирноградської міської ради Донецької області від 05.03.2024 та від 06.03.2024 ОСОБА_5 навчається в другому класі цієї гімназії, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Батько дитини навчанням та вихованням доньки не цікавиться. Дитина проживала разом із матір'ю ОСОБА_7 до моменту смерті останньої, яка приділяла велику увагу утриманню, навчанню та вихованню доньки. Також дитиною опікувалася бабуся ОСОБА_1 у той час, коли мати дівчинки за станом здоров'я не могла доглядати за донькою.
Відповідно до психолого-педагогічної характеристики Гімназії № 1 Мирноградської міської ради Донецької області від 01.03.2024 ОСОБА_12 добре володіє навчальним матеріалом, її соціально-побутові навички сформовані на достатньому рівні, дитина має позитивний погляд на життєві ситуації.
Згідно із відомостями, отриманими із Реєстру Мирноградської територіальної громади 18.03.2024, зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_4 є: АДРЕСА_1 .
Відповідно до побутової характеристики Координаційного комітету органів самоорганізації населення Мирноградської міської територіальної громади від 28.02.2024 та від 18.03.2024 ОСОБА_4 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , характеризується незадовільно, як особа, яка не працює, зловживає спиртними напоями; з донькою ОСОБА_8 , якою опікується бабуся ОСОБА_1 , ніяких стосунків не підтримує.
Відповідно до довідки Координаційного комітету органів самоорганізації населення Мирноградської міської територіальної громади від 28.02.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 на даний час не мешкає, його місце знаходження не відоме. Його дитина ОСОБА_5 за вказаною адресою ніколи не проживала.
30.01.2024 Димитровським міським судом Донецької області було видано судовий наказ (справа № 226/170/24, провадження № 2-н/226/20/2024 ) про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно.
Відповідно до листа Авдіївсько-Мирноградського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 27.02.2024 на виконанні у відділі виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_8 не перебуває.
У судовому засіданні представник позивача пояснила, що ОСОБА_7 не встигла отримати судовий наказ і подати його до виконавчої служби через свою смерть.
Згідно із відомостями Мірноградського міського центру соціальних послуг (ММЦСС) від 15.03.2024 сім'ю ОСОБА_4 26.02.2024 було взято під соціальний супровід ММЦСС через смерть матері та ухилення батька від виконання батьківських обов'язків щодо дитини ОСОБА_5 , яка мешкає в родині своєї бабусі ОСОБА_1 та дідуся ОСОБА_9 . Зі слів сусідів ОСОБА_4 знаходиться на лікуванні від алкогольної залежності в реабілітаційному центрі, на телефон не відповідає.
Відповідно до листа Відділення поліції № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області від 29.02.2024 ОСОБА_4 до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався.
Відповідно до листа Мирноградського міського центру зайнятості від 08.03.2024 ОСОБА_4 на обліку як безробітний у центрі не перебуває.
Згідно із відомостями Управління соціального захисту населення (УСЗН) Мирноградської міської ради від 07.03.2024 ОСОБА_4 на обліку УСЗН не перебуває та ніяких видів допомоги не отримує.
ОСОБА_4 на обліках у лікарів дерматолога, психіатра, нарколога, фтизіатра не перебуває, що підтверджується відповідними довідками КНП «Мирноградська центральна міська лікарня».
Відповідно до довідки Громадської організації «Вільне життя Харків» від 01.03.2024 ОСОБА_4 з 15.02.2024 проходить в цьому центрі соціальну ресоціалізацію з наданням йому необхідних послуг в умовах цілодобового перебування.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що ОСОБА_1 - її мати, а ОСОБА_7 - її рідна сестра. Наразі вона з чоловіком і двома дітьми: сином ОСОБА_14 8-ми років і донькою ОСОБА_15 2-х років на період воєнного стану проживає разом із батьками по АДРЕСА_3 . Донька сестри ОСОБА_8 з самого ОСОБА_16 проживає з бабусею і дідусем. Вона з чоловіком завжди сприймали ОСОБА_8 як свою третю дитину, оскільки разом із батьками постійно нею опікуються, як і опікувалися сестрою ОСОБА_17 за її життя, оскільки та хворіла і потребувала матеріальну допомогу на лікування. За життя ОСОБА_17 також мешкала з батьками через хворобливий стан свого здоров'я (потребувала допомоги, а потім і догляду) та через те, що в неї не складалися стосунки із своїм чоловіком ОСОБА_4 . Відповідач ніколи не забезпечував свою сім'ю, цей обов'язок він поклав на ОСОБА_17 і її родину. ОСОБА_4 зловживав спиртними напоями, не працював. Сестра не була з ним щаслива, можливо через свої хвороби ОСОБА_17 боялася перервати стосунки з відповідачем, вона сама запрошувала відповідача, щоб той приходив до неї. При цьому ОСОБА_4 випрошував в неї гроші. ОСОБА_4 не сприймав ОСОБА_18 як свою дитину, не грав з нею, не приділяв їй уваги, не виховував. ОСОБА_19 називала його ОСОБА_20 , повертала від нього обличчя. При цьому на дитину ніхто не впливав, навпаки сестра просила доньку спілкуватися з батьком, але та не бажала. ОСОБА_19 завжди їздила на відпочинок, на море із її сім'єю. ОСОБА_4 на день ОСОБА_16 доньку не згадував, подарунків їй не приносив, йому ніхто не перешкоджав спілкуватися з дитиною. Його не цікавила донька, він приходив тільки до ОСОБА_17 , бо та його кликала. Після поховання сестри відповідач взагалі не згадував про доньку, не пропонував забрати її до себе, не інтересується її життям. Вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав стосовно його доньки ОСОБА_8 буде відповідати інтересам саме дитини.
Свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_1 , їх будинки розташовані поряд, а їх онуки постійно граються разом. Онука ОСОБА_1 - ОСОБА_19 з ОСОБА_16 мешкає в родині позивача. Донька ОСОБА_1 - ОСОБА_17 також до своєї смерті мешкала з батьками, так як хворіла років з 12 на діабет, а останні 4-5 років - на онкологію. ОСОБА_1 зі своїм чоловіком повністю утримували доньку і онуку. Чоловік ОСОБА_17 - ОСОБА_4 з сім'єю не проживав, він інколи приходив до ОСОБА_17 , завжди у нетверезому стані. ОСОБА_4 не працював, зловживав спиртними напоями, перетворився на бомжа. Він ніколи не інтересувався дитиною. Коли він проходив повз ОСОБА_22 , дівчинка ніяк на нього не реагувала, відносилась до нього дуже холодно, називала його не батько, а по імені - ОСОБА_23 . Дитина дуже була прив'язана до мами і до бабусі.
Свідок ОСОБА_24 суду пояснила, що з позивачем ОСОБА_1 вона проживає по сусідству, знайома з нею біля 30 років. Онука позивача ОСОБА_8 з самого ОСОБА_16 проживає з бабусею і дідусем, там її речі, іграшки. Мати дитини ОСОБА_17 , донька позивача, також мешкала з батьками, оскільки хворіла і потребувала допомоги. ОСОБА_4 - батько дитини і чоловік ОСОБА_17 періодично приходив до дружини, він ніде не працює, постійно зловживає спиртними напоями. Вона ніколи не бачила його разом із сім'єю, із дитиною. На похованні Альбіні ОСОБА_4 також не було. Де він зараз, їй не відомо. Дитину повністю утримує і виховує родина позивача. Вона ніколи не чула, щоб хтось чинив перепони ОСОБА_4 у спілкуванні з дитиною.
Дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у присутності педагога (свого класного керівника) ОСОБА_25 в суді пояснила, що їй 9 років і вона навчається в другому класі Гімназії № 1, вона завжди проживала з мамою ОСОБА_7 та з бабусею і дідусем по АДРЕСА_3 . Коли мама померла, вона продовжує проживати з бабусею та дідусем, також наразі разом з ними мешкають її тітка з чоловіком і двома дітьми: братиком 8-ми років і сестричкою 2-х років. ОСОБА_4 - це її батько, але вона не бажає його так називати, оскільки він поганий. Вона з мамою ніколи не були йому потрібні. Батько багато п'є, він ображав маму, постійно просив в неї гроші на випивку. В останнє вона його бачила приблизно півроку тому, батько не згадав про неї і в її день народження ІНФОРМАЦІЯ_6 . Взагалі він не інтересувався її життям, йому байдуже, де вона навчається, він ніколи їй нічого не купував і не дарував на свята, не відпочивав з нею і не гуляв. У лікарню з нею ходили тільки мама і бабуся. Вона не має бажання спілкуватися з батьком, оскільки він про неї не згадує і погано ставився до матері. Бажає жити тільки з бабусею і дідусем.
Відповідно до висновку № 013 від 12.04.2024 Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Мирноградської міської ради позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 стосовно його малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є доцільним і таким, що відповідатиме інтересам дитини.
Закон України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на достатній життєвий рівень. При цьому, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини.
Згідно із ч.3 ст.9 Конвенції про права дитини дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті та прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.
Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки дитини несуть основну відповідальність за виховання дитини.
Згідно із ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати свою дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, поважати дитину.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно із п.2 ст.141 СК розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України батьки можуть бути судом позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від своїх обов'язків по вихованню дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
При цьому, наведені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.
Позбавлення особи батьківських прав є крайнім заходом впливу на особу, яка не виконує свої батьківські обов'язки.
За приписами ч.1 ст.165 ЦК Укпаїни право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Отже сукупністю досліджених доказів встановлено і доведено позивачем, що відповідач від народження своєї доньки ОСОБА_5 не цікавиться її життям, умовами її проживання, не забезпечує її матеріально, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, а саме не дбає про її здоров'я, не цікавиться її навчанням, внутрішнім світом дитини, не проводить з нею досух, не намагається контактувати з нею. Усунувшись у повній мірі від виховання та утримання дитини, відповідач фактично переклав свої обов'язки на позивача.
Судом не встановлено будь-яких поважних причин, через які відповідач не приймає участі у вихованні та утриманні своєї дитини, не проявляє до неї належної батьківської уваги та турботи. Тривалість невиконання відповідачем батьківських обов'язків по вихованню дитини свідчить про свідоме небажання виконувати свої природні батьківські обов'язки, тому суд також, беручи до уваги пояснення дитини, яка втратила емоційний зв'язок із своїм батьком і не бажає поновлювати з ним спілкування, вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав задля захисту інтересів дитини є доцільним та необхідним.
З огляду на приведене, суд вважає висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_5 обгрунтованим, а вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.
Сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп. на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі ст.150, 164, 165, 247 СК України, Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст.12, 13, 76, 141, 259, 263-265, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ), третя особа Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Мирноградської міської ради (місцезнаходження: Донецька область, м.Мирноград, вул.Центральна, б.9, код ЄДРПОУ 33123536), про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав щодо доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Внести відповідні відомості в актовий запис № 1204, складений 03 червня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м.Києві, про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги іншими учасниками справи у тридцятиденний строк з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 23.05.2024.
Суддя Ж.Є.Редько