Справа № 132/2847/23
Провадження № 2-а/132/4/24
Рішення
Іменем України
16 травня 2024 року Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Павленко І.В.
за участю секретаря судового засідання Олійник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позов мотивований тим, що постановою серії ЕАТ № 7588135 від 24.08.2023, яка винесена інспектором УПП у Тернопільській області сержантом поліції Винником В.В., на нього було накладено адміністративне стягнення по ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді сплати штрафу в розмірі 340 грн, за те, що він 24.08.2023 в м. Тернопіль по вул. Микулинецькій, керуючи транспортним засобом марки Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зупинку транспортного засобу на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 15.9 е ПДР.
Крім того, постановою серії ЕАТ № 7588126 від 24.08.2023, яка винесена інспектором УПП у Тернопільській області лейтенантом поліції ОСОБА_2 , на нього було накладено адміністративне стягнення по ч. 1 ст. 121-3 КУпАП у виді сплати штрафу в розмірі 1190 грн, за те, що він 24.08.2023 в м. Тернопіль по вул. Микулинецькій, керував транспортним засобом марки Mercedes-Benz з номерним знаком НОМЕР_1 , що неосвітлений, чим порушив п. 2.9 в ПДР.
Притягнення його до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 121-3 КУпАП вважає безпідставним та необґрунтованим, дані постанови у справі про адміністративні правопорушення не відображають дійсних обставин справи, складені за відсутності належних доказів. За вказаних підстав звертається до суду з даним позовом.
В судове засідання позивач не з'явився, проте в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Уповноважений представник відповідача М.В.Лобач в судове засідання не з'явилася, хоча про час та день розгляду справи повідомлена належним чином. При цьому в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву згідно якого представник відповідача в задоволенні позову просить відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Так, матеріалами справи встановлено, що постановою серії ЕАТ № 7588135 від 24.08.2023, яка винесена інспектором УПП у Тернопільській області сержантом поліції Винником В.В., на нього було накладено адміністративне стягнення по ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді сплати штрафу в розмірі 340 грн, за те, що він 24.08.2023 в м. Тернопіль по вул. Микулинецькій, керуючи транспортним засобом марки Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зупинку транспортного засобу на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 15.9 е ПДР.
Крім того, постановою серії ЕАТ № 7588126 від 24.08.2023, яка винесена інспектором УПП у Тернопільській області лейтенантом поліції Панчишиною В.П., на нього було накладено адміністративне стягнення по ч. 1 ст. 121-3 КУпАП у виді сплати штрафу в розмірі 1190 грн, за те, що він 24.08.2023 в м. Тернопіль по вул. Микулинецькій, керував транспортним засобом марки Mercedes-Benz з номерним знаком НОМЕР_1 , що неосвітлений, чим порушив п. 2.9 в ПДР.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі по тексту КУпАП).
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями п.8 ч.1 ст.23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі по тексту ПДР).
Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до пункту 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 15.9. е ПДР зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Маршрутні транспортні засоби (транспортні засоби загального користування) - автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, трамваї й таксі, що рухаються за встановленими маршрутами та мають визначені місця на дорозі для посадки (висадки) пасажирів.
Відповідно до п. 2.9. в ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що порушення ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватися відповідними доказами, вичерпний перелік яких наведений у статті 251 Кодексу.
У відповідності до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з ч.2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
За приписами ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ч.1-3 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як зазначалось вище позивача притягнуто до адміністративно відповідальності за порушення вимог дорожніх знаків, а саме: зупинку транспортного засобу на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП та за керування транспортним засобом з номерним знаком неосвітленим, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
На підтвердження зазначених обставин відповідачем надано відеозапис, з якого вбачається, що позивач керував транспортним засобом марки Mercedes-Benz з номерним знаком НОМЕР_1 , що неосвітлений та здійснив зупинку транспортного засобу на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів.
При цьому долучене до матеріалів справи свідоцтво про реєстрацію транспорного засобу марки Mercedes-Benz з номерним знаком НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 відповідно до якого кількість сидячих місць 19 разом з водієм, за відсутності встановленого маршруту руху, не може свідчити про те, що зазначений транспортний засіб є маршрутним транспортним засобом.
За таких обставин, оскаржувані постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 121-3 КУпАП складені повноважними особами, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, при цьому розмір штрафів відповідає санкції ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Із врахуванням встановлених обставин та наведених вище положень чинного законодавства України, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову.
Враховуючи прийняте судом рішення та на підставі ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне судові витрати позивача по сплаті судового збору залишити за ним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 12, 72, 77, 139, 140, 243-244, 246, 250, 262, 286 КАС України, суд-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності та скасування постанови про адміністративне правопорушення-відмовити.
Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: