про повернення відзиву на позовну заяву без розгляду
23 травня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/399/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., під час розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 25 квітня 2024 року б/н просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 05 квітня 2024 року № 124150004572, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIІ «Про прокуратуру»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу роботи та до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з статтею 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIІ «Про прокуратуру», ОСОБА_1 :
увесь час навчання в Донецькому юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ з 31 липня 2003 року по 23 липня 2007 року;
увесь строк служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції України з 23 липня 2007 року по 11 січня 2017 року на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ та Національної поліції України, в тому числі з 11 червня 2014 року по 11 січня 2017 року на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брала участь в антитерористичній операції;
увесь стаж роботи на посадах прокурора з 12 січня 2017 року по 28 березня 2024 року (на день звернення до органів Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 28 березня 2024 року пенсію за вислугу років на підставі статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIІ «Про прокуратуру».
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року серед іншого:
відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні);
встановлено відповідачу строк для подання через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) відзиву на позовну заяву (відзиву) і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, - п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду для приєднання до справи через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) копію пенсійної справи (електронної пенсійної справи) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), у тому числі: заяву про призначення пенсії зі всіма доданими до неї документами; розписку-повідомлення до заяви про призначення пенсії; детальний розрахунок страхового стажу позивача (форма РС-право); всі наявні в електронній пенсійній справі рішення (протоколи, розпорядження тощо), прийняті за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії; індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5); заяву ОСОБА_1 від 18 квітня 2024 року про долучення додаткових документів зі всіма доданими до неї документами та всі рішення (протоколи, розпорядження тощо), прийняті за наслідками розгляду такої заяви;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду для приєднання до справи через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) копію пенсійної справи (електронної пенсійної справи) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), у тому числі: заяву про призначення пенсії зі всіма доданими до неї документами; розписку-повідомлення до заяви про призначення пенсії; детальний розрахунок страхового стажу позивача (форма РС-право); всі наявні в електронній пенсійній справі рішення (протоколи, розпорядження тощо), прийняті за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії; індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5); заяву ОСОБА_1 від 18 квітня 2024 року про долучення додаткових документів зі всіма доданими до неї документами та всі рішення (протоколи, розпорядження тощо), прийняті за наслідками розгляду такої заяви.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року повторно витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 18 квітня 2024 року про долучення додаткових документів зі всіма доданими до неї документами та всі рішення (протоколи, розпорядження тощо), прийняті за наслідками розгляду такої заяви.
Частинами першою, другою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Частиною четвертою статті 47 КАС України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову (частина перша статті 162 КАС України).
Так, згідно з частиною першою статті 261 КАС України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
22 травня 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на адресу електронної пошти суду за вхідним реєстраційним № 4222/2024 надійшов відзив на позовну заяву від 17 травня 2024 року № 0200-0902-8/47935 разом з матеріалами відмовної пенсійної справи позивача.
22 травня 2024 року в. о. начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярії) Луганського окружного адміністративного суду Олексієм Антиповим складено акт у справі № 360/399/24 про відсутність кваліфікованого електронного підпису, згідно з яким додатки до відзиву на позовну заяву, які надійшли на офіційну електронну адресу суду, підлягають реєстрації по справі № 360/399/24 у статусі «Інформаційний», оскільки не скріпленні електронним цифровим підписом уповноваженої особи, якою подано засобами електронного зв'язку такі документи.
Перевіривши поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області відзив на позовну заяву, суд встановив відсутність підстав для його прийняття та необхідність його повернення з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Відповідно до частини четвертої статті 18 КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Абзацом першим частини шостої статті 18 КАС України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно із абзацами першим, другим частини восьмої статті 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У пункті 120 розділу VІ «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (в редакції рішення Вищої ради правосуддя від 07 березня 2024 року № 700/0/15-24) визначено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. У разі надсилання судом документів на адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом, ризики технічної неможливості доставки документа суду на відповідну адресу учасника судового процесу несе учасник судового процесу.
Альтернативою звернення учасників справи, які відповідно до частини шостої статті 18 КАС України зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС, до місцевих та апеляційних судів із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи чи його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим скріпленням власним електронним цифровим підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».
Проте судом встановлено, що відзив на позовну заяву у цій справі надіслано Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а на адресу електронної пошти суду, тобто у спосіб, не визначений КАС України.
КАС України не врегульовано питання щодо наслідків подання особами, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, заяв по суті справи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
При цьому, КАС України не містить норм про процесуальну аналогію.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) нагадала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.
Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).
Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Внаслідок того, що дії суду в разі надходження від осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, заяв по суті справи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом, окремо не врегульовано, суд вважає за можливе на підставі частини шостої статті 7 КАС України застосувати до вказаних правовідносин за процесуальною аналогією положення абзацу першого частини другої статті 167 КАС України.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано до суду відзив на позовну заяву у спосіб, не передбачений КАС України, суд вважає за необхідне повернути такий відзив без розгляду.
Відповідно до частин другої-п'ятої статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Отже, поверненню без розгляду підлягають й інші документи, подані Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області разом з відзивом на позовну заяву у спосіб, не передбачений КАС України, - в електронній формі на адресу електронної пошти Луганського окружного адміністративного суду та не засвідченні у встановленому законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» порядку.
Керуючись статтями 7, 18, 44, 167, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відзив на позовну заяву від 17 травня 2024 року № 0200-0902-8/47935 та всі документи, подані 22 травня 2024 року в електронній формі на адресу електронної пошти Луганського окружного адміністративного суду, повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.І. Чернявська