про залишення позовної заяви без руху
23 травня 2024 року справа № 340/3370/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегей Р.І., розглянувши у м.Кропивницький адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина) про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до військової частини про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування і виплати грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року.
Водночас просив суд зобов'язати відповідача нараховувати і виплатити кошти.
Також подав заяву про поновлення строку звернення до суду.
Стверджує, що відповідач не повідомив про розмір прожиткового мінімуму, який був застосований при розрахунку грошового забезпечення.
Зазначив, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, працівник не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Пояснює, що не сумнівався у добросовісності відповідача.
Водночас повідомив, що у зв'язку із воєнним станом на території України суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд зробив висновок про залишення позову без руху з таких підстав.
Так, ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині до 18 грудня 2023 року.
Спір стосується питань проходження публічної служби.
Отже, відноситься до компетенції адміністративного суду.
Подання позовної заяви - процесуальна дія.
Приписами частини 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Тому суд застосовує норму права стосовно строку звернення до суду на день подання позовної заяви.
Приписами частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції станом на 19 липня 2022 року) встановлено, що зі заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, на день звернення до суду до спірних правовідносин поширюється строк звернення до суду.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Питання стосовно строку звернення до суду у справах щодо виплати заборгованості з грошового забезпечення військовослужбовців при звільненні досліджував Верховний Суд і зробив такий висновок (постанова від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22).
“ 38. Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
39. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
40. Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
40.1. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)”.
42. Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.”
Суд погоджується з правовим висновком Верховного Суду.
Отже, строк звернення до суду становить 3 місяці з дня ознайомлення з наказом про звільнення, оскільки містить перелік належних виплат при звільненні.
Позов подано до суду 21 травня 2024 року.
Отже, пропущений строк звернення до суду.
Заява про поновлення строку звернення до суду не місить поважних причин цього.
Позивач не зазначив, яким чином дія воєнного стану вплинула на нього і стала перешкодою вчасного звернення до суду.
Відповідно до приписів частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. На підставі викладеного, керуючись ст.123 КАС України, суд
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу строк для зазначення інших підстав пропуску строку звернення до суду протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала не може бути оскаржена.
Ухвала набирає законної сили після підписання суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ