23 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4438/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо невиплати нарахованої індексації пенсії в сумі 1 500,00 грн у 2024 році, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” (далі - Постанова №185); зобов'язання провести з 01.03.2024 виплату індексації пенсії в сумі 1 500,00 грн відповідно до Постанови №185, без обмеження максимальним розміром пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262-XII). Поряд з тим Постановою №185 передбачено проведення з 01.03.2024 нарахування індексації пенсій, у тому числі призначених згідно із Законом №2262-ХІІ. Із наданого ГУ ПФУ у Волинській області витягу про перерахунок пенсії позивачу стало відомо, що виплата пенсії позивачу проводить з 01.03.2024 без індексації у сумі 1 500,00 грн. та виплату пенсії обмежено максимальним розміром.
Позивач не погоджується із такими діями відповідача щодо обмеження виплати індексації пенсії згідно з Постановою №185 максимальним розміром, оскільки після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містить норми про обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В наданий судом строк відповідач відзиву на позов не надав.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 .
З розрахунку пенсії ОСОБА_1 (пенсійна справа №ХА3357-МВС) вбачається, що з 01.03.2024 ГУ ПФУ у Волинській області не здійснило перерахунок пенсії позивача на виконання Постанови №185, розмір пенсії становить 34 601,17 грн: 27 223,46 грн - основний розмір пенсії; 3 811,28 грн - підвищення (індексація) за 2022 рік; 1 500,00 грн - підвищення (індексація) за 2023 рік; 2 000,00 - щомісячна доплата; підвищення діти війни 66,43 грн. Однак фактично пенсійна виплата становить 33101,17 грн.
13.02.2024 позивач звернувся з заявою про нарахування та виплату індексації відповідно до Постанови КМУ №185.
10.04.2024 відповідач листом відмовив позивачу в задоволенні заяви.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Публічно-правовий спір у цій справі виник щодо правомірності дій відповідача щодо обмеження виплати підвищення пенсії, передбаченого Постановою №185, максимальним розміром пенсії.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначає Закон №2262-ХІІ.
Як встановлено статтею 64 Закону №2262-ХІІ, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
23 лютого 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №185, відповідно до пункту 1 якої з 01.03.2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
Пунктом 2 Постанови №185 установлено, що з 01.03.2024 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (Офіційний вісник України, 2022 р., №18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” (Офіційний вісник України, 2023 р., №26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Згідно з абзацом другим пункту 3 Постанови №185 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1 500 гривень.
Як встановлено судом з матеріалів пенсійної справи, позивачу з 01.03.2024 не виплачується підвищення (індексація) пенсії у розмірі 1 500,00 грн, передбачене Постановою №185, бо, як слідує з відповіді на заявув ГУ ПФУ у Волинській області, пенсійна виплата перевищує максимальний розмір пенсії, визначений законом, тобто десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Такі дії відповідача суд вважає неправомірними, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-ХІІ зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740,00 грн.
Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 є втрата чинності із 20 грудня 2016 року частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.
Оскільки частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 є відсутньою, то положення Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким у частині сьомій статті 43 слова і цифри “у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінено на “у період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року”, є нереалізованими.
Отже, із 2017 року стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
З цього приводу наявні правові висновки у постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18, від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 та ін. Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 вказав про відсутність підстав для відступу від правового висновку, висловленого щодо питання обмеження граничного розміру пенсії у попередніх постановах (від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 08 серпня 2019 року у справі №522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі №522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17).
Також суд зауважує, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, було введено в дію Законом №3668-VI.
У постанові від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом Пенсійного фонду максимальним розміром пенсії та зазначив, що у такому разі підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Ці висновки надалі застосовані Верховним Судом у постановах від 27 січня 2022 року у справі №240/7087/20, від 17 лютого 2022 року у справі №640/11168/20, від 18 травня 2022 у справі №380/12337/20, від 29 червня 2022 року у справі №640/19118/18, від 11 липня 2022 року у справі №620/613/21.
Відповідачу має бути відомо й те, що Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-ХІІ.
Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня його ухвалення Конституційним Судом України.
Суд наголошує, що норма щодо обмеження максимальним розміром пенсій у спеціальному Законі №2262-ХІІ визнана неконституційною ще у 2016 році й станом на 01.03.2024 відсутні положення про обмеження призначених згідно із вказаним Законом пенсій максимальним розміром.
Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
На думку суду, незважаючи на наявність у Постанові №185 застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача відповідно до Постанови №185 законодавча норма, яка б визначала максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, фактично відсутня, адже, як зазначалося вище, застосуванню підлягають норми Закону №2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.
Аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії ОСОБА_1 не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права.
Також судом встановлено, що рішенням суду від 30.11.2023 у справі №140/31928/23 зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області з 17.09.2022 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. Висновки суду у наведеній справі щодо перерахунку пенсії є обов'язковими для відповідача не лише в межах вказаної справи, але і під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов'язані з пенсійним забезпеченням позивача.
На думку суду, відповідач не довів, що застосовуючи обмеження максимальним розміром пенсії до виплати індексації пенсії, діяв відповідно до закону. Тому такі його дії є протиправними.
З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства України суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо невиплати позивачу з 01.03.2024 підвищення пенсії у розмірі 1 500,00 грн через обмеження максимальним розміром пенсії та зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 01.03.2024 виплату пенсії з урахуванням індексації у розмірі 1 500,00 грн, установленої Постановою №185, без обмеження максимальним розміром пенсії.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо невиплати ОСОБА_1 з 01.03.2024 підвищення пенсії у розмірі 1 500,00 грн через обмеження максимальним розміром пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2024 виплату підвищення пенсії у розмірі 1 500,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” без застосування обмеження максимальним розміром пенсії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя В.Д. Ковальчук