м. Вінниця
23 травня 2024 р. Справа № 120/73/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області,
Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
До Вінницького окружного адміністративного звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі- Комісія) в якому просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 стажу роботи з 22.06.1999 року по 13.03.2000 року, як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах
- скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в частині відмови у зарахуванні ОСОБА_1 стажу роботи з 22.06.1999 року по 13.03.2000 року.
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи з 22.06.1999 року по 13.03.2000 року, як такий, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 21.09.2023 звернувся до відповідача про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, однак рішенням Комісії відмовлено в підтвердженні періоду роботи з 22.06.1999 року по 23.04.2001 року як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах, оскільки відсутні дані про проведення та результати проведення атестації робочих місць.
Ухвалою від 05.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляд та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Крім того, встановлено відповідачам 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області було встановлено, що за період роботи з 22.06.1999 року по 23.04.2001 року відсутні дані про проведення та результати проведення атестації робочих місць, а тому на думку відповідача рішення від 17.10.2023 року №9 про результати розгляду заяви від 21.09.2023 року Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області є законним та обґрунтованим.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до рішення комісії з питань підтвердження пільгового стажу № 9 від 17.10.2023, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах долучивши до неї наступні документи: трудову книжку, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; архівні довідки від 30.06.2023р. № 0/24/53391,53400/824-30, від 11.09.2023р. № 0/24/75979/24-30; архівна копія особової картки; наказ від 21.06.1994р. № 149.
Рішенням комісії з питань підтвердження пільгового стажу, що діє при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, № 9 від 17.10.2023 заявнику відмовлено в підтвердженні періоду роботи з 22.06.1999 року по 23.04.2001 року як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах, оскільки відсутні дані про проведення та результати проведення атестації робочих місць.
Позивач вважає, що відповідачем безпідставно не підтверджено його періоди роботи з 22.06.1999 року по 13.03.2000 року (період коли позивач працював на посаді енергетика в цеху гранульованого суперфосфату), що дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
Що стосується відмови у підтвердженні періоду роботи з 22.06.1999 року по 23.04.2001 року, з підстав відсутності даних про проведення та результати проведення атестації робочих місць, то суд звертає увагу, що 19.02.2020 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі №520/15025/16-а, в якій зазначила, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.09.2013 у справі № 21-183а13, від 25.11.2014 у справі № 21-519а14, від 10.03.2015, від 17.03.2015 у справах № 21-51а15 та № 21-585а14, від 14.04.2015 року у справі № 21-383а14, від 02.12.2015 у справі № 21-1329а15, від 10.02.2016 у справі № 21-5432а15 та від 12.04.2016 у справі № 21-6501а15 щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
У справі № 520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Згідно даних трудової книжки НОМЕР_1 , записи 7,8,9, у період з 13.01.1995 року по 13.03.2000 року позивач працював у Вінницькому державному підприємстві «Виробниче об'єднання «Хімпром» на посадах, що віднесені до Списку № 1, про що свідчить Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій, та посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списками № 1 і № 2, затвердженого наказом генерального директора об'єднання № 149 від 21.06.1994 року.
Суд зазначає, що вказані записи в трудовій книжці містять посилання на відповідні документи, на основі яких вони вчинені (накази) та не містять помилок, неточностей, підтирань чи виправлень, а тому не викликають сумнівів.
Згідно даних Архівної довідки від 11.09.2023 року № 0/24/75979/24-30, виданої Архівним відділом Вінницької міської ради, позивач працював у Вінницькому державному підприємстві «Виробниче об'єднання «Хімпром»:
слюсарем-електриком з ремонту електроустаткування 5-го розряду в цеху синтетичних мийних засобів (детергентів) виробництва товарів побутової хімії з 13 січня 1995 року, наказ від 12.01.1995 року № 12;
енергетиком в цеху гранульованого суперфосфату з 10.01.1999 року, наказ від 06.01.1999 року №1.
За таких обставин, відповідачем безпідставно відмовлено у підтвердженні періодів роботи позивача на посаді, що передбачена Списком № 1 з 22.06.1999 року по 13.03.2000 року з посиланням на відсутність даних про проведення атестації робочих місць, а тому рішення комісії з питань підтвердження пільгового стажу, що діє при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, № 9 від 22 березня 2023 року у відмові в підтвердженні періоду роботи 22.06.1999 року по 13.03.2000 року як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах є протиправним.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що рішення № 9 від 17.10.2023 щодо не підтвердження періоду роботи з 22.06.1999 року по 13.03.2000 року як таких, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах є протиправними.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому суд зазначає, що за правилами статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
З огляду на викладене, суд вважає доцільним та необхідним для повного та ефективного захисту порушених прав позивача визнати протиправним і скасувати рішення комісії з питань підтвердження пільгового стажу, що діє при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, № 9 від 17.10.2023 щодо відмови позивачу ОСОБА_1 у зарахуванні періоди роботи з 22.06.1999 року по 13.03.2000 року як такого, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди його роботи з 22.06.1999 року по 13.03.2000 року та до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Позовна вимога про визнання неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 стажу роботи з 22.06.1999 року по 13.03.2000 року, як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах задоволенню не підлягає, адже судом обрано найбільш ефективний спосіб захисту прав позивача, шляхом скасування оскаржуваного рішення.
Частина 2 статті 77 КАС України покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності допущеної бездіяльності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору належить стягнути на його користь пропорційно задоволеними вимогам за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення № 9 від 17.10.2023 Комісії з питань підтвердження пільгового стажу, що діє при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди його роботи з 22.06.1999 року по 13.03.2000 року до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 715,73 грн. (сімсот п'ятнадцять гривень 73 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя
Секретар