м. Вінниця
22 травня 2024 р. Справа № 120/4701/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Альчука М.П.,
за участю секретаря судового засідання: Магдич М.С.
представника позивача: Галя Є.С.
представника відповідача: Марєєвої А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" до Енергетичної митниці Державної митної служби України про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, -
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" до Енергетичної митниці Державної митної служби України про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій Енергетичної митниці Державної митної служби України щодо відбору проб (зразків) товарів, що призвело до прийняття вказаним суб'єктом владних повноважень протиправних рішень про визначення коду товару, а саме: № КТ-UA903000-0034-0022 від 22.11.2022 року, № КТ-UA903000-0035- 0022 від 22.11.2022 року, № КТ-UA903000-0033-0022 від 21.11.2022 року, № КТ-UA903000-0036- 0022 від 22.11.2022 року, №КТ-UA903000-0040-0022 від 21.12.2022 року, № КТ-UA903000-0041-0022 від 21.12.2022 року, № КТ-UA903000-0038-0022 від 21.12.2022 року та № КТ-UA903000-0039- 2022 від 21.12.2022 року, якими відмовлено у прийнятті митних декларацій № 22UA903020012830 від 03.11.2022 року, № 22UA903020012831 від 03.11.2022 року, № 22UA903020012880 від 03.11.2022 року, № 22UA903020012916 від 04.11.2022 року, № 22UA903020014368U6 від 22.11.2022 року, № 22UA903020014368U6 від 22.11.2022 року; № 22UA903020014369U5 від 22.11.2022 року, № 22UA903020014370U8 від 22.11.2022 року.
До суду від представника Енергетичної митниці надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, що мотивоване пропущенням позивачем строку звернення до суду.
Ознайомившись з вказаним клопотанням, заслухавши доводи сторін, суд керується таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Мотивом оскарження відповідних дій контролюючого органу щодо зняття проб стали процедурні питання, зокрема обставини можливої відсутності письмового вмотивованого рішення керівника цього митного органу або його заступника про відбір проб (зразків) товару за зазначеними митними деклараціями.
Представником позивача у матеріалах позовної заяви було наголошено, що про порушення їх прав їм стало відомо лише підчас розгляду справ про притягнення директора позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України у Київському апеляційному суді.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що товар, визначений у оформлених позивачем митних деклараціях, було випущено у вільний обіг.
Положеннями ч. 2 ст. 260 МК України передбачено, що якщо під час митного оформлення товарів митним органом бралися проби (зразки) цих товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи), випуск таких товарів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз), якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, може бути здійснений митним органом за тимчасовою митною декларацією у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 6.2. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 631, якщо Декларант не володіє точними відомостями про код товарів згідно з УКТ ЗЕД та/або митний орган взяв проби (зразки) товарів чи прийняв рішення про застосування інших заходів контролю, які потребують додаткової інформації, спеціальних знань тощо, результати яких можуть вплинути, зокрема, на класифікацію товарів згідно з УКТ ЗЕД, виконання митних формальностей здійснюється у порядку, визначеному розділом IV цього Порядку, з урахуванням визначених положенням особливостей.
Відповідно до п. 19 цього Порядку прийняття рішення декларант або уповноважена ним особа має право звернутися до митного органу із заявою про випуск товарів, які декларуються, за тимчасовою декларацією.
Так, позивачем було оформлено тимчасові митні декларації на підставі яких товар було випущено у вільний обіг.
До того ж, доводи позивача щодо того, що останньому стало відомо про відбір проб товару лише з відповідей відповідача на адвокатські запити про надання такої інформації № 20/0111/2 від 01.12.2023 року, № 20/0112/2 від 01.12.2023 року, № 20/0109/2 від 22.12.2023 року, № 20/0110/2 від 22.12.2023 року, №20/0005/2 від 22.12.2023 року, № 20/0006/2 від 22.12.2023, № 20/0007/2 від 22.12.2023 року та № 20/0008/2 від 22.12.2023 року, спростовується наступним.
Так, акти про взяття проб (зразків) товарів від 03.11.2022 року № UA903020/2022/012830, від 22.11.2022 року № UA90302014370U8, від 22.11.2022 року № 22UA90302014360U0, від 03.11.2022 року № UA903020/2022/012880, від 03.11.2022 року № UA903020/2022/012831, від 22.11.2022 року № 22UA903020014368UA, від 04.11.2022 року № UA903020/2022/012916 свідчать про те, що останні були взяті у присутності представників декларанта.
Окрім того, матеріали справи містять довіреності, відповідно до яких ТОВ "Авантаж-7" в особі генерального директора ОСОБА_1 , діючого на підставі Статуту, уповноважив відповідних осіб представляти інтереси товариства для проведення митного та ідентифікаційного огляду вантажу, взяття проб (зразків) товару для проведення досліджень в зоні митного контролю.
Суд зауважує, що випуск товарів за тимчасовою МД у такому разі здійснюється за умови надання митному органу забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X Кодексу щодо забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою з урахуванням інформації, зазначеної в картці відмови (абз. 4 п.п. 6.2.4. п. 6.2 цього Порядку).
Відтак, покладення на декларанта зобов'язань зі сплати митних платежів вказує на те, що декларант має бути обізнаний щодо юридичної долі товару та має бути зацікавлений у підставах прийняття контролюючим органом відповідних рішень.
Натомість, суд зауважує, що не зацікавленість особи у підставах відповідного коригування відомостей у митній декларації не може свідчити про те, що позивач не був обізнаний про порушення своїх прав.
Окремо суд наголошує, що небажання дізнатися про порушення своїх прав, навіть у випадку, якщо такі порушення виникли у зв'язку із процедурними питаннями - не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Більше того, судом встановлено, що позивачем до митного оформлення було подано остаточні митні декларації в яких ТОВ "АВАНТАЖ-7" у графі 33 зазначено опис товару, відповідно з висновком СЛЕД та відповідно до рішень Енергетичної митниці № КТ-UA903000-0034-0022 від 22.11.2022 року, № КТ-UA903000-0035-0022 від 22.11.2022 року, № КТ-UA903000-0033-0022 від 21.11.2022 року, № КТ-UA903000-0036-0022 від 22.11.2022 року, № КТ-UA903000-0040-0022 від 21.12.2022 року, № КТ-UA903000-0038-0022 від 21.12.2022 року, № КТ-UA903000- 0041-0022 від 21.12.2022 року, № КТ-UA903000-0039-2022 від 21.12.2022 року.
Розвиваючи вказане, суд зауважує, що у практиці вирішення приватно-правових спорів застосовується доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), яка базується на засаді добросовісності як однієї із складових верховенства права.
При цьому, під час вирішення категорій публічно-правових спорів також слід виходити з того, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інших суб'єктів правовідносин; поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Відтак, посилання позивача на момент, коли він дізнався про порушення своїх прав базуються виключно на запереченні факту усвідомлення процесу митного оформлення товару, що спростовується вищенаведеними обставинами справи.
Тобто, у процесі розгляду матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що позивачем пропущений законодавчо встановлений строк звернення до суду із визначеними позовними вимогами.
Належним чином мотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску в частині вищезазначених позовних вимог позивачем надано не було.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Таким чином, з огляду на вищенаведене позивачу необхідно подати до суду належним чином мотивовану заяву про поновлення строку звернення з цим позовом, із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази, у зв'язку з чим позовну заяву належить залишити без руху після відкриття провадження у справі.
Керуючись ч. 13 ст. 171, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" до Енергетичної митниці Державної митної служби України про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Альчук Максим Петрович