Провадження № 1-кп/537/221/2024
Справа № 537/2579/24
23.05.2024 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Крюківського районного суду в м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження №12024170530000268 від 23.04.2024року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кременчук, Полтавської області, громадянин України, освіта середня спеціальна, не одружений, не працюючий, не маючому на утриманні непрацездатних, малолітніх та неповнолітніх дітей, інвалідом, депутатом, учасником бойових дій не являється, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.4 КК України, -
встановив:
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення за таких обставин:
07.12.2023 в денний час, точний час слідством встановити не представилось можливим, ОСОБА_4 перебував на законних підставах у квартирі АДРЕСА_3 , яка належить на праві користування ОСОБА_5 , де побачив у спальній кімнаті масажну подушку марки «Massage Psllow», та у кладовій кімнаті фен марки «Aurora AU 3035», що належать останній. Після чого в останнього виник прямий умисел направлений на таємне викрадення майна в умовах воєнного стану, введеного на всій території України відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 та Закону «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (реєстр. № 2102-IX; в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб) зі змінами, який у подальшому неодноразово продовжувався.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, вважаючи, що його дії непомітні для оточуючих, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу, таємно, викрав з спальної кімнати масажну подушку марки «Massage Psllow», вартістю 454 гривні 75 копійок та викрав з кладової кімнати фен марки «Aurora AU 3035», вартістю 637 гривень 50 копійок, які належать ОСОБА_5 .
У подальшому, заволодівши вказаним майном, ОСОБА_4 , з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 , матеріального збитку на загальну суму 1095 гривень 25 копійок.
Епізод №2
04.03.2024 в денний час, точний час слідством встановити не представилось можливим, ОСОБА_4 перебував на законних підставах у квартирі АДРЕСА_3 , яка належить на праві користування ОСОБА_5 , де побачив у кладовій кімнаті блендер марки «Delfa DB-6000», що належать останній. Після чого в останнього виник прямий умисел направлений на таємне викрадення майна в умовах воєнного стану, введеного на всій території України відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 та Закону «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (реєстр. № 2102-IX; в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб) зі змінами, який у подальшому неодноразово продовжувався.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, вважаючи, що його дії непомітні для оточуючих, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, повторно, в умовах воєнного стану, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу, таємно, викрав з кладової кімнати блендер марки «Delfa DB-6000», вартістю 645 гривень, який належить ОСОБА_5 .
У подальшому, заволодівши вказаним майном, ОСОБА_4 , з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 , матеріального збитку на загальну суму 645 гривень.
Епізод №3
22.04.2024 в період часу з 13 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. (точний час слідством встановити не представилось можливим) ОСОБА_4 перебував на законних підставах у квартирі АДРЕСА_3 , яка належить на праві користування ОСОБА_5 , де побачив у спальній кімнаті пральну машинку марки «LG», моделі «F1068LD», що належать останній. Після чого в останнього виник прямий умисел направлений на таємне викрадення майна в умовах воєнного стану, введеного на всій території України відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 та Закону «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (реєстр. № 2102-IX; в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб) зі змінами, який у подальшому неодноразово продовжувався.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, вважаючи, що його дії непомітні для оточуючих, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, повторно, в умовах воєнного стану, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу, таємно, викрав із спальної кімнати пральну машинку марки «LG», моделі «F1068LD», вартістю 4066,30 грн., яка належить ОСОБА_5 .
У подальшому, заволодівши вказаним майном, ОСОБА_4 , з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 , матеріального збитку на загальну суму 4066,30 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, пояснивши про обставини вчиненого, та пояснив, що дійсно вчиняв крадіжки, тому що були потрібні гроші.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті , та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений , правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз*яснивши їм положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справив порядку, передбаченого ст.349 КПК України , суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюють ся та розглянути акт у спрощеному провадженні.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом злочинів повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.
Обвинувачений ОСОБА_4 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.
Приймаючи до уваги пояснення обвинуваченого , оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочинів.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує:
- за ст. 185 ч.4 КК України /епізод №1/ як таємне викрадення чужого майна/крадіжці/, вчиненому в умовах воєнного стану;
- за ст. 185 ч.4 КК України /епізод №2,3/ як таємне викрадення чужого майна/крадіжці/, вчинена повторно, вчиненому в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння, вчиненого обвинуваченим, всі обставини по справі в їх сукупності, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, вину визнав повністю і визнає ці обставини пом'якшуючими покарання.
Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України , судом не встановлено.
В ст. 50 КК України встановлено, що покарання є заходом примусу, яке застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно до ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Виходячи з положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.
Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до ст.60, ст. 61 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, що не суперечить положенням ч.3 ст.349 КПК України.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого ОСОБА_4 наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за доцільне застосувати до них ст.75 КК України та звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком, оскільки вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити - особисте зобов*язання.
Речові докази по справі вирішити відповідно до вимог ст.100КПК України.
Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд,-
засудив:
ОСОБА_4 , визнати винним та призначити покарання
за ст. 185 ч.4 КК України у виді позбавлення волі строком на п*ять років.
Відповідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши один рік шість місяців іспитового строку.
Відповідно до ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на ОСОБА_4 покласти обов'язки:
1)періодично з*являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити - особисте зобов*язання.
Речові докази по справі, відповідно до вимог ст.100 КПК України, а саме недопалок з-під цигарки «Bond», який упаковано в паперовий конверт з відповідним написом, змив з подовжувача, з відповідним написом - знищити.
Речові докази по справі, відповідно до вимог ст.100 КПК України, а саме оптичний носій «MastAK» об'ємом 4,7 Gb, на якому знаходиться відео проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_4 та зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Речові докази по справі, відповідно до вимог ст.100 КПК України, а саме оптичний носій «Verbatim» об'ємом 4,7 Gb, на якому знаходиться відео проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_4 та зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення
Головуючий суддя ОСОБА_1