Справа №534/1571/23
Провадження №1-кп/534/183/23
23 травня 2024 року м. Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170520000501 від 28.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
У провадженні Комсомольського міського суду Полтавської області на стадії судового розгляду знаходиться згадане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.04.2024 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого закінчується 02.06.2024.
Прокурором у судовому засіданні подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів.
У судовому засіданні постановлено на обговорення клопотання прокурора про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Прокурор надав пояснення суду, відповідно до яких підтримав своє клопотання та просив задовольнити.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив суд обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Суд у контексті наведеного питання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, враховуючи, що кожен доказ не має наперед встановленої сили, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_4 звинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.185 КК України.
Згідно із ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У відповідності до ч. 4 ст. 176, ст. 177 КПК України, під час судового провадження запобіжні заходи застосовуються судом за клопотанням прокурора, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від суду;
2) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні;
3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України може бути застосований, зокрема, до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За змістом ст.194 КПК України, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор.
Клопотання про застосування стосовно обвинуваченого найсуворішого виду запобіжного заходу вмотивовано можливістю ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, за які може бути призначено судом покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку прокурора вказані ризики продовжують існувати.
Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, з огляду на особу обвинуваченого, визначає вірогідність переховування від суду, на тому рівні, щоб їм запобігти, можливо лише при застосуванні запобіжного заходу тримання під вартою (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Судом оцінено тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачується, встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому інший, більш м'який запобіжний захід, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Суд дійшов переконання про наявність наголошених стороною обвинувачення ризиків, які продовжують існувати.
Суд, заслухавши вищенаведені пояснення прокурора, обвинуваченого, захисника дійшов наступник висновків.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суд враховує, практику Європейського суду з прав людини, на якій наголошував і прокурор, а також те, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 року у справі «Мамедова проти Росії», (пункті 74) Суд вказував, що хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребує позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Тримання під вартою також не можна застосовувати, як передбачення вироку у формі позбавлення волі.
Проте, встановлені в судовому засіданні обставини та характеристики особи обвинуваченого, у своїй сукупності дають суду підстави дійти висновку, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків.
Оцінивши всі обставини в їх сукупності, у відповідності до вимог ст.178 КПК України, суд дійшов до переконання, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого підлягає задоволенню. Лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним під час розгляду клопотання, що виключає можливість застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу. Вік обвинуваченого, його стан здоров'я, сімейне та матеріальне становище не дає підстав для незастосування до нього такого запобіжного заходу.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Порядок вручення клопотання прокурора обвинуваченому суд вважає не порушеним.
Таким чином, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що доцільно продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки:
- ризики, що існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , а саме ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, переховування від суду, залишаються реальними і вони виключають можливість зміни запобіжного заходу на більш м'який;
- продовження ОСОБА_4 зазначеного запобіжного заходу на строк 60 днів є таким, що відповідає розумному строку розгляду судової справи.
Питання про застосування застави вирішено судом в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України. У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, з урахування тяжкості інкримінованого злочину та відомостей, що характеризують підозрюваного, суд визначає заставу, достатню для забезпечення підозрюваною належної процесуальної поведінки у розмірі 45 (сорок п'ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 136 260 гривень із покладенням на обвинуваченого передбачених законом обов'язків.
Керуючись ст.ст. 115, 176-178, 183, 194, 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023170520000501 на 60 (шістдесят) днів з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 45 (сорок п'ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 136 260 гривень.
У випадку внесення обвинуваченим ОСОБА_4 застави, покласти на нього наступні обов'язків, передбачені ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, перебування та / або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками, які мають відношення до кримінального провадження у даному кримінальному провадженні;
- заборонити виїзд з України та виїзд на тимчасово окуповані території України;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це ОСОБА_6 прокурора Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області та суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити особі, якою буде внесено заставу, що в разі невиконання обвинуваченим перелічених вище обов'язків, заставу буде звернуто в дохід держави.
Строк дії ухвали діє до 21 липня 2024 року включно.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_4 та його захиснику.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_7