Справа № 529/150/24
Провадження № 2/529/155/24
14 травня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Кириченко О.С., розглянувши в приміщенні суду в селищі Диканька Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування позову вказано, що 17.12.2022 року між ТОВ “ФК “1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів” та відповідачем було укладено договір позики № 72382385. Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за вказаним договором також належним чином не виконав. 14 червня 2021 року між ТОВ “ФК “1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів” та ТОВ “ФК “ЄАПБ” було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого позивач набув право вимоги, зокрема, за вищевказаним договором позики від 17.12.2022, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за яким складає у загальному розмірі 20 773,87 грн, з яких: 5 204,87 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 15 569,07 грн - заборгованість за відсотками. В подальшому, 26.01.2023 між ТОВ “ФК “Інвеструм” та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 34140-01/2023. Відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав. 30 серпня 2023 року між ТОВ ФК “Інвеструм” та ТОВ “ФК “ЄАПБ” було укладено договір факторингу № 30082023/1, відповідно до якого позивач набув право вимоги, зокрема, за вищевказаним договором від 26.01.2023, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за яким складає у загальному розмірі 12 090 грн, з яких: 3100,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 8990,00 грн - заборгованість за відсотками.
В подальшому, 06.01.2023 між ТОВ “ФК “Інвеструм” та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 06359-01/2023. Відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав. 30 серпня 2023 року між ТОВ ФК “Інвеструм” та ТОВ “ФК “ЄАПБ” було укладено договір факторингу № 30082023/1, відповідно до якого позивач набув право вимоги, зокрема, за вищевказаним договором від 06.01.2023, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за яким складає у загальному розмірі 11 700 грн, з яких: 3000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 8700,00 грн - заборгованість за відсотками.
Всі вказані суми заборгованості були нараховані первинними кредиторами - ТОВ “ФК “1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів” та ТОВ “ФК “Інвеструм”. Посилаючись на те, що відповідачем були проігноровані вимоги щодо погашення заборгованості за вказаними договорами, надіслані як первинними кредиторами, так і новим кредитором, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у загальному розмірі 44 563,94 грн та сплачений судовий збір по справі у розмірі 3 028,00 грн.
Ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області від 28.02.2024 вказаний позов прийнято до провадження і справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач ОСОБА_1 надав суду відзив в якому просив відмовити повністю у задоволенні позовних вимог позивача. При цьому, в обгрунтування відзиву вказав, що він призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 з 01.03.2022 року і по теперішній час проходить військову службу, що підтверджується довідкою № 1061. Крім того, він є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 08.12.2016 року. Проте, всупереч п. 15 ст. 14 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів” нарахувала йому відсотки за кредитними договорами. Зокрема, за договором позики № 72382385 було нараховано відсотки в розмірі 15569,07 грн., за кредитним договором № 34140-01/2023 -8990 грн., за кредитним договором № 06359-01/2023 в розмірі 8700 грн. При цьому, він неодноразово повідомляв ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів” про те, що він є військовослужбовцем, проходить військову службу за мобілізацією та додав підтверджуючу довідку. Крім того, він не відмовлявся сплачувати борги за тілом кредитів про що також неодноразово повідомляв позивача проте, за умови, що вони підпишуть з ним договір реструктуризації боргів, від чого вони відмовлялися.
Представником позивача ТОВ “ФК “ЄАПБ” надано суду відповідь на відзив, в обгрунтування якого вказав, що відповідно до умов вищевказаних договорів, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені безпосередньо на сайті позикодавця, та зі змістом яких відповідач був ознайомлений на момент укладення вказаних договорів, відповідач розумів, що договори укладаються сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням Інформаційно-телекомунікаційної системи позикодавця, в результаті чого, відповідно до положень ЗУ “Про електронну комерцію”, у сторін договору позики виникають цивільні права та обов'язки. Відповідно до умов кожного з договорів, їх підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні договорів. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Позивачем доведено факт укладання вищевказаних договорів відповідачем в електронній формі, тому позовні вимоги позивача є законними та обгрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов'язань.Сторони узгодили розмір кредиту за кожним кредитним договором окремо, грошову одиницю, в якій надано кожен з кредитів, відповідний строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв'язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення таких договорів, на таких умовах шляхом підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Представник позивача також вказав, що відповідачем не надано суду належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорах, або доказів того, що вказані карткові рахунки йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.
На підтвердження суми заборгованості по вищевказаних договорах позивачем до позовної заяви долучено розрахунок заборгованості за договорами, виготовлений представником ТОВ “ФК “ЄАПБ”, який підтверджує факт, що після переуступлення прав вимоги за даним договорами, позивачем не здійснювалося додаткових нарахувань. Отже, ТОВ “ФК “ЄАПБ” просить стягнути кредитну заборгованість, яка була нарахована безпосередньо первісними кредиторами.
Крім цього, представник позивача зазначає, що відповідно до роз'яснень Національного Банку України, для звільнення військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом відповідно до вимог п. 15 ст. 14 ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, такі позичальники мають надати до банку документи, що підтверджують їх призов під час мобілізації та проходження військової служби та відповідають переліку документів, зазначеним в листі Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142. Документом, який підтверджує призив та проходження військової служби військовослужбовцем у особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов'язаних, є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки. Але, відповідач в свою чергу не надав первісним кредиторам жодних доказів на підтвердження того факту, що у нього є право на пільги відповідно до ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Тому, представник позивача просив позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.
Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що що 17 грудня 2022 року між ТОВ “ФК “1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів” та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір позики № 72382385 /а.с. 7, 8/.
Також, разом з вказаним договором відповідачем було підписано електронним підписом таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором /а.с. 9/.
В подальшому, відповідачем було підписано електронним підписом додаткову угоду до вказаного договору позики, якою було збільшено суму позики з 4 100 грн на 1400 грн, де загальний розмір позики становить 5500 грн /а.с. 10/.
За умовами вказаного кредитного договору та додаткової угоди відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит в загальному розмірі 5 500 грн, строком на 30 днів, з стандартною відсотковою ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 2,5%.
14 червня 2021 року між ТОВ “ФК “1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів” та ТОВ “ФК “ЄАПБ” було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого позивач набув право вимоги, зокрема, і за вищевказаним договором позики № 72382385 від 17.12.2022, укладеним між ТОВ “ФК “1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів” та ОСОБА_1 , що підтверджується наявним у матеріалах справи копією вказаного договору факторингу, додатковими угодами до договору, акта прийому-передачі Реєстру Боржників за цим договором від 26.07.2023 та витягом з Реєстру боржників до цього договору факторингу /а.с. 12-17/.
Згідно до витягу з Реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між ОСОБА_1 та ТОВ “ФК “1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів”, 14.06.2021 № 14/06/21 ТОВ “ФК “ЄАПБ” набув права грошової вимоги з відповідача в сумі 20 773,94 грн. з яких: 5204,07 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 15 569,07 грн. - сума заборгованості за відсотками /а.с. 17/.
Також, судом встановлено, що 26 січня 2023 року між ТОВ “ФК “Інвеструм” та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту № 34140-01/2023 /а.с. 24-26/.
Також, разом з договором відповідачем було підписано електронним підписом графік платежів до договору та паспорт споживчого кредиту /а.с. 26, 28/.
За умовами вказаного кредитного договору відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 3100 грн, строком користування на 25 днів до 19.02.2023, з фіксованою відсотковою ставкою за користування кредитними коштами 2,5%.
В подальшому, між ТОВ “ФК “Інвеструм” та відповідачем було укладено додаткову угоду до вказаного договору від 19.02.2023, якою погоджено відстрочення зобов'язання ще на 20 днів, тобто до 10.03.2023 і за яким сума заборгованості відповідача становитиме 4262,50 грн /а.с. 27/.
Крім цього, судом встановлено, що 06 січня 2023 року між ТОВ “ФК “Інвеструм” та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту № 06359-01/2023 /а.с. 30-32/.
Також, разом з договором відповідачем було підписано електронним підписом графік платежів до договору та паспорт споживчого кредиту /а.с. 32, 35/.
За умовами вказаного кредитного договору відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 3000 грн, строком користування на 24 дні до 29.01.2023, з фіксованою відсотковою ставкою за користування кредитними коштами 2,5%.
В подальшому, між ТОВ “ФК “Інвеструм” та відповідачем було укладено додаткові угоди до вказаного договору від 31.01.2023 та від 20.02.2023, якими погоджено відстрочення зобов'язання спочатку до 20 днів, тобто до 19.02.2023 з оплатою суми заборгованості 4950,00 грн, а потім ще на 20 днів, до 11.03.2023 і за яким сума заборгованості відповідача становитиме 4950,00 грн /а.с. 33, 34/.
30 серпня 2023 року між ТОВ “ФК “Інвеструм” та ТОВ “ФК “ЄАПБ” було укладено договір факторингу № 30082023, відповідно до якого позивач набув право вимоги, зокрема, і за вищевказаними договорами № 34140-01/2023 від 26.01.2023 та № 06359-01/2023 від 06.01.2023, укладеним між ТОВ “ФК “Інвеструм” та ОСОБА_1 , що підтверджується наявним у матеріалах справи копією вказаного договору факторингу, акта прийому-передачі Реєстру Боржників за цим договором та витягом з Реєстру боржників до цього договору факторингу /а.с. 37-41/.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників за договором позики, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ “ФК “Інвеструм” № 34140-01/2023 від 26.01.2023 ТОВ “ФК “ЄАПБ” набув права грошової вимоги з відповідача в загальній сумі 12 090 грн. з яких: 3 100,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 8 990 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ “ФК “Інвеструм” договором позики № 06359-01/2023 від 06.01.2023 ТОВ “ФК “ЄАПБ” набув права грошової вимоги з відповідача в загальній сумі 11 700 грн. з яких: 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 8700 грн. - сума заборгованості за відсотками /а.с. 41/.
Крім цього, як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 не погасив заборгованість в сумі 20 773,94 грн згідно умов договору № 72382385, заборгованості в загальній сумі 12 090 грн за договором позики №34140-01/2023 та заборгованості в загальній сумі 11 700 грн. згідно умов договору № 06359-01/2023 ні первісним кредиторам, ні позивачу.
Додаткових нарахувань з моменту відступлення права вимоги по вказаних кредитних договорах, позивачем, як новим кредитором, не було здійснено. Всі суми заборгованості за тілом кредиту, відсотками, були нараховані первісними кредиторами - ТОВ “ФК “1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів” та ТОВ “ФК “Інвеструм”.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Таким чином, після укладення рядку договорів факторингу у спірних правовідносинах змінився кредитор і позивач набув право вимоги до відповідача.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
В статті 3 Закону України “Про електрону комерцію” зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”.
Нормою статті 11 ЗУ “Про електронну комерцію” передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст. 12 цього закону, передбачено поняття “підпис у сфері електронної комерції”. Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Як вбачається зі змісту укладених договорів, вони підписані за допомогою електронного підпису, а згідно наданої інформаційної довідки, грошові кошти за договором перераховані на картковий рахунок відповідача.
Отже, у спосіб накладення електронного цифрового підпису позивач прийняв пропозицію укласти договір і з цього моменту договір є укладеним.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за спірними договорами № 72382385, №34140-01/2023 та № 06359-01/2023, суд доходить висновку про стягнення з нього на користь ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів” заборгованість за тілом кожного кредиту в сумі 5204,87 грн, 3100,00 грн та в сумі 3000,00 грн, тому в цих вимогах позов підлягає до задоволення.
Щодо нарахування відсотків, то суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з статті 1048 ЦК України проценти сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за “користування кредитом” (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Суд вважає хибними твердження позивача про те, що проценти за “користування кредитом” нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння позивачем правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов'язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора яку вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Суд, дослідивши договір позики № 72382385 від 17.12.2022 року, договір про надання фінансового кредиту №34140-01/2023 від 26.01.2023 та договір про надання фінансового кредиту № 06359-01/2023 від 06.01.2023 встановив, що умови вказаних договорів, на яких ТОВ “ФК “ЄАПБ” ґрунтує свої вимоги зі сплати процентів, розташовані в розділах договорів, які регулюють правомірну поведінку сторін.
Як слідує з наданих ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів” розрахунків, проценти за період поза межами строку кредитування позикодавці нараховують саме як проценти за “користування кредитом”, а не як міру відповідальності на підставі статті 625 ЦК України.
З наданих ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів” розрахунків слідує, що за період поза межами строку кредитування, позикодавці продовжували нараховувати саме проценти за “користування кредитом”. Позивачем в позовній заяві зазначено, що підтверджується доданими розрахунками заборгованості, що будь-якої неустойки за договором або інфляційних втрат та процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу не нараховувалось.
Вказане вище унеможливлює тлумачення нарахованих ОСОБА_1 процентів за “користування кредитом” поза межами строку кредитування як міри відповідальності на підставі статті 625 ЦК України та, як наслідок - унеможливлює задоволення позивних в частині стягнення заявлених процентів, нарахованих поза межами строку кредитування.
Як встановлено судом, строк кредитування був погоджений сторонами та становив за договором № 72382385 - 30 днів, за договором № 34140-01/2023 - 25 днів, який потім додатковою угодою продовжено ще на 20 днів та за договором № 06359-01/2023 - 24 дні, який декілька разів відповідно до укладених додаткових угод було продовжено, спочатку на 20 днів - до 19.02.2023, та ще на 20 днів - до 11.03.2023. Доказів того, що позичальник в подальшому ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.
Частиною 3 ст. 21 ЗУ “Про споживче кредитування” від 15.11.2016 року № 1734-VIII в редакції чинній на момент виникнення правовідносин визначено, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
За порушення виконання споживачем зобов'язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.
Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору № 72382385 становить - 3903,65 грн. (5204,87/100х2,5х30) грн.
В свою чергу, розмір відсотків відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту № 34140-01/2023 становить - 3487,50 грн. (3100/100х2,5х45) грн.
Крім цього, розмір відсотків відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту № 06359-01/2023 становить - 4800 грн. (3000/100х2,5х64) грн.
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Суд також звернув увагу на посилання відповідача у своєму відзиві на ч.15 ст.14 ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, згідно якої військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Дійсно, з наданої копії довідки виданої Військовою частиною НОМЕР_2 вбачається, що старший солдат ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 з 01.03.2022 року по теперішній час та відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 08.12.2016 року він є учасником бойових дій /а.с. 70, 71/.
Таким чином на відповідача поширювалися пільги передбачені пунктом 15 ст. 14 ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, а саме: не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом у зазначений період.
Доводи представника позивача про те, що відповідач не звертався до фінансової установи та не надавав документів, які дають йому відповідні пільги передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” суд оцінює відповідно до вимог процесуального законодавства, і з урахуванням конкретних обставин цієї справи, і вважає, що відсутність звернення відповідача до первісних кредиторів та позивача, не спростовує той факт, що на ОСОБА_1 розповсюджується дія Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. А за наявності позову банку про стягнення боргу за кредитним договором суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).
Аналогічний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі № 642/548/21.
Суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що вказані пільги не стосуються погашення основного боргу за кредитною заборгованістю (тіла кредиту).
Тому, встановивши, що ОСОБА_1 з 01.03.2022 по теперішній час перебуває в складі Збройних Сил України та бере безпосередню участь у заходах необхідних для оборони України, захисту безпеки населення, суд приходить до висновку про те, що на нього поширюються пільги передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, а тому вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по відсоткам за період з січня 2023 року по серпень 2023 року по договору №72382385 від 17.12.2022 у розмірі 15 569,07 грн, по договору № 34140-01/2023 від 26.01.2023 у розмірі 8990 грн та по договору № 06359-01/2023 від 06.01.2023 у розмірі 8700 грн задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відсоток задоволеності позовних вимог складає 25,37 %, тому до стягнення з відповідача на користь ТОВ “ФК “ЄАПБ” підлягає стягненню судовий збір за подання позову в розмірі 768,20 грн (3028 грн * 25,37 %).
На підставі викладеного, керуючись ст. cт. 10, 12, 13, 17, 81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” заборгованість за договором позики № 72382385 від 17 грудня 2022 року у загальному розмірі 5204 (п'ять тисяч двісті чотири) грн 87 коп, з яких: 5 204,87 грн - заборгованість за основною сумою боргу, заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 34140-01/2023 у розмірі 3100 (три тисячі сто) грн. 00 коп, з яких: 3100 грн - заборгованість за основною сумою боргу та заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 06359-01/2023 у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп, з яких: 3000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, а всього в загальній сумі 11 304 (одинадцять тисяч триста чотири) грн 87 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 20 коп.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів”, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ “ТАСкомбанк”.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя: О.С.Кириченко