Справа № 127/33869/23
Провадження № 1-кп/127/1002/23
22.05.2024 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції між Вінницьким міським судом Вінницької області та Державною установою «Збаразька виправна колонія (№63)», об'єднане кримінальне провадження відомості по якому внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023025020000548 від 04.12.2023 та за № 120230200100001360 від 11.09.2023, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Могилівка Жмеринського району Вінницької області, громадянки України, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, неодруженої, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше судимої:
-21.03.2023 вироком Тиврівського районного суду Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, до остаточного покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців. Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 21.09.2023 скасовано звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 21.03.2023, направлено для відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
-22.02.2024 вироком Вінницького районного суду Вінницької області, зміненим ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14.05.2024 в частині призначеного покарання, за ч. 1, ч. 2 ст. 185 КК України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, до остаточного покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 21.09.2023 більш суворим покаранням за цим вироком, до остаточного призначеного покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, у строк покарання остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховано покарання відбуте частково за вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 21.09.2023,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи обізнаною в тому, що з 24.02.2022 по всій території України діє правовий режим воєнного стану, 09.09.2023 о 14 год 35 хв прибула до магазину «ГРОШ», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де в неї виник кримінально протиправний умисел, направлений на вчинення таємного викрадення чужого майна, що знаходилось у торгівельному залі зазначеного магазину, належного ТОВ НВП «АРГОН».
У подальшому, Вишняускас- ОСОБА_6 , реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливим мотивом та метою незаконного власного збагачення, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає та не зможе їй завадити, з торгівельних полиць викрала: упаковку сардельок торгової марки «БМК» «Докторські», Асорті «Домашнє» фарш «Власне виробництво» (свинина-яловичина) вагою 1,838 кг; упаковку капсул для прання торгової марки «Persil» Power Caps 13 шт./уп.; упаковку капсул для прання торгової марки «Lock» Трио Color 18 шт/уп.; упаковку купаж чорного та зеленого чаю торгової марки «Lovare» Бризки Шампанського в пакетиках 24 шт./уп.; каву торгової марки «Davidoff» Cafe Rich Aroma, мелену, вагою 250 г; корм торгової марки «Whiskas» шматочки яловичини в соусі; консерви для котів, ж/б, вагою 400 г, які помістила в рюкзак чорного кольору одягнутий через плече та не розрахувавшись за вказане майно, залишила приміщення вищевказаного магазину.
Згідно з висновком експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ №5858/23-21 від 21.09.2023 загальна ринкова вартість: упаковки сардельок торгової марки «БМК» «Докторські», Асорті «Домашнє» фарш «Власне виробництво» (свинина-яловичина) вагою 1,838 кг; упаковки капсул для прання торгової марки «Persil» Power Caps 13 шт./уп.; упаковки капсул для прання торгової марки «Lock» Трио Color 18 шт/уп.; упаковки купаж чорного та зеленого чаю торгової марки «Lovare» Бризки Шампанського в пакетиках 24 шт./уп.; кави торгової марки «Davidoff» Cafe Rich Aroma, меленої, вагою 250 г; корму торгової марки «Whiskas» шматочки яловичини в соусі; консервів для котів, ж/б, вагою 400 г станом на момент вчинення злочину, тобто 09.09.2023 складала 1457,54 грн.
Зникнувши з місця вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_7 розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила ТОВ НВП «АРГОН» майнову шкоду на загальну суму 1457,54 грн.
Крім того, ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» за невстановлених обставин, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час, але не пізніше 04.12.2023, незаконно придбала наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, який зберігала при собі без мети збуту.
В подальшому, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту, незаконно зберігаючи при собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, 04.12.2023 приблизно о 15 год 34 хв, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 , була зупинена працівниками сектору кримінальної поліції Відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області з метою перевірки відповідно до ст. ст. 32, 34 Закону України «Про Національну поліцію». На запитання працівників поліції про наявність заборонених речовин, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що її дії, спрямовані на зберігання наркотичних засобів, будуть викриті, повідомила, що у неї в правій задній кишені джинсів, в які вона одягнена, наявний наркотичний засіб - метадон.
При виїзді слідчо-оперативної групи, у ході проведення огляду місця події 04.12.2023, в період часу з 16 год 30 хв до 16 год 35 хв, по АДРЕСА_3 , у присутності двох понятих, за добровільною письмовою згодою, Вишняускас- ОСОБА_6 дістала з правої задньої кишені джинсів, в які була одягнена, та добровільно видала працівникам поліції поліетиленовий пакет, обмотаний ізолентою чорного кольору, з кристалічною речовиною, який в подальшому було вилучено.
Згідно з висновком експерта Вінницького НДЕКЦ № CE-19/102-23/21102-НЗПРАП від 11.12.2023 в наданій на експертизу кристалічній речовині міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон та сильнодіючий лікарський засіб за міжнародними непатентованими або загальноприйнятими назвами - дифенгідрамін (димедрол). В кристалічній речовині масою 0,2425 г, маса метадону становить 0,1526 г, маса дифенгідраміну (димедролу) - 0,0537 г.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів) метадон відповідно до таблиці 2, списку № 1 віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.
Згідно з наказом МОЗ України № 280 від 15.05.2015, який затверджує зміни до наказу МОЗ України від 01.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», відповідно до таблиці 1, для кримінально караного діяння маса наркотичного засобу - метадону, має бути більш як 0,02 г.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 не оспорювала час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованими їй кримінальними правопорушеннями, свою вину визнала у повному обсязі, підтвердила обставини їх скоєння, викладені в обвинувальних актах та погодився з кваліфікацією її дій. Також обвинувачена зазначила, що про вчинене щиро шкодує та просила її суворо не карати.
Представник потерпілої юридичної особи ТОВ НВП «АРГОН» ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, в письмовій заяві адресованій суду просив проводити розгляд кримінального провадження без його участі. При призначенні обвинуваченій міри покарання покладається на розсуд суду.
Вислухавши позицію прокурора, думку обвинуваченої та її захисника, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, переконавшись, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, перевіривши добровільність її позиції, роз'яснивши наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення її права оскаржити в апеляційному порядку визнані нею обставини вчинення кримінальних правопорушень, що викладені у обвинувальних актах, беручи до уваги визнання обвинуваченою своєї вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень у повному обсязі, зважаючи на те, що жодним учасником судового провадження не оспорено винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та визначені обвинуваченням обставини їхнього вчинення, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, суд вважає можливим застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України та визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежується дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченої.
Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов'язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18.01.1978, пункт 161, та «Коробов проти України», заява № 39598/03, від 21.07.2011, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не встановлено.
З огляду на вищевикладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, враховуючи позицію обвинувачення та визнання обвинуваченою вини, дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та вважає, що її дії вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану та як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.
Відтак, суд, за внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що встановлені судом обставини дозволять ухвалити обвинувальний вирок щодо обвинуваченої ОСОБА_4 .
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.
На підставі вимог статті 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне: позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченої до вчиненого (визнання вини, щире каяття); ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (відповідно до статті 12 КК України ч. 1 ст. 309 КК України відноситься до кримінальних проступків, а ч. 4 ст. 185 КК України - до тяжких злочинів); особливості й обставини їх вчинення; особу обвинуваченої (яка на обліках в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше судима та наразі відбуває покарання в місцях позбавлення волі за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 22.02.2024, зміненим ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14.05.2024 в частині призначеного покарання).
При призначенні ОСОБА_4 покарання, згідно зі статтею 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Щире каяття проявилося у визнанні обвинуваченою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, критичній оцінці своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні нести кримінальну відповідальність за вчинене.
Обставин, передбачених статтею 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченої, не встановлено.
Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.
За вищевикладених обставин, враховуючи ступінь тяжкості вчинених обвинуваченою кримінальних правопорушень, її сімейний та майновий стан, проаналізувавши поведінку обвинуваченої, а саме: визнання вини, щире каяття, враховуючи наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, з метою захисту прав і законних інтересів особи, суспільства і держави, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, враховуючи позицію прокурора та думку представника потерпілого щодо міри покарання, а також враховуючи те, що наразі обвинувачена вже відбуває покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком суду, суд вважає необхідним та достатнім застосувати до ОСОБА_4 за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, покарання у виді пробаційного нагляду в межах строку визначеного санкцією статті, а за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - у виді позбавлення волі в межах строку визначеного санкцією статті. Остаточне покарання суд призначає з врахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Окрім того, з огляду на наявність відносно обвинуваченої ОСОБА_4 вироку Вінницького районного суду Вінницької області від 22.02.2024, зміненого ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14.05.2024 в частині призначеного покарання, суд вважає необхідним при остаточному призначенні покарання застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки інкриміновані обвинуваченій в даному кримінальному провадженні кримінальні правопорушення були вчинені останньою до постановлення вищезазначеного вироку суду.
Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винної, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої, а також для попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. При цьому, визначене покарання не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Строк відбування покарання необхідно обчислювати з дня ухвалення вироку.
При цьому, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, у строк покарання остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, обвинуваченій необхідно зарахувати покарання відбуте частково за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 22.02.2024, зміненим ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14.05.2024.
В межах даного кримінального провадження обвинуваченій запобіжний захід не обирався.
Згідно з ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз, а саме: № CE-19/102-23/21102-НЗПРАП від 11.12.2023 в сумі 3029 (три тисячі двадцять дев'ять) грн 12 коп. та № 5858/23-21 від 21.09.2023 в сумі 955 (дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн 92 коп., на загальну суму 3985 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн 04 коп., оскільки їхнє проведення було обумовлено розслідуванням скоєних нею кримінальних правопорушень.
Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65-67, 185, 309 КК України, ст. ст. 100, 124, 174, 349, 371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винуватою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання:
- за ч. 1 ст. 309 КК України - у виді пробаційного нагляду на строк 4 роки;
- за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 22.02.2024, зміненим ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14.05.2024 в частині призначеного покарання, більш суворим покаранням за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання обчислювати з дня ухвалення вироку.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України у строк покарання остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати покарання відбуте частково за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 22.02.2024, зміненим ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14.05.2024.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз на загальну суму 3985 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн 04 коп.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.12.2023 по справі № 127/37786/23 на майно, вилучене під час огляду 04.12.2023, а саме: кристалічну речовину в поліетиленовому пакеті з ізолентою чорного кольору, яку поміщено до спецпакету НПУ СУ № PSP 1187691.
Речові докази в об'єднаному кримінальному провадженні за № 12023025020000548 за № 120230200100001360, а саме:
-наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, масою 0,1526 г, та сильнодіючий лікарський засіб за міжнародними непатентованими або загальноприйнятими назвами - дифенгідрамін (димедрол), масою 0,0537 г, які відповідно до квитанції № 1115 від 20.12.2023 зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП № 1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області - знищити;
-DVD-R - диск з відеозаписом з камер відеоспостереження ТОВ НВП «Грош» - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України, вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
Суддя: