Рішення від 21.05.2024 по справі 127/39247/23

Справа № 127/39247/23

Провадження № 2/127/5213/23

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Вінницького районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №652975949 від 22.08.2021 року в розмірі 49 986,88 грн. Свої вимоги мотивував тим, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем був укладений кредитний договір №652975949 від 22.08.2021 року у формі електронного документу з використанням електронного підпису, за умовами якого відповідачу було надано грошові кошти. Невід'ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», які перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін.

При цьому, відповідно до реєстру боржників №159 від 09.11.2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», останній прийняв право вимоги за вищевказаним кредитним договором, а 20.10.2022 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уступило отримані права та обов'язки ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі договору факторингу № 20102022. Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 21.10.2022 року до договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 49 986,88 грн., з яких: 12 484,00 грн. - сума заборгованість за основною сумою боргу, 37 502,88 грн. - сума заборгованість за відсотками. Вказана сума заборгованості не погашена ні на рахунок попередніх кредиторів, ні на рахунок позивача.

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача вказаної заборгованості за кредитним договором №652975949 від 22.08.2021 року в розмірі 49 986,88 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.12.2023 було відкрите спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

В судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» не з'явився, в прохальній частині позовної заяви наявне клопотання про розгляд справи у його відсутності, просить позов задовольнити на підставі поданих письмових доказів.

Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнала частково, просить стягнути з неї на користь позивача лише заборгованість за основною сумою боргу, а в задоволені позовних вимог в частині стягнення відсотків просить відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитних договорів, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.

Судом установлено, що Судом встановлено, що 22.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № №652975949. (а.с.6-9)

Згідно п.п.1.1 договору, за цим договором кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 22 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Згідно з п.1.3 договору, кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 490,00 грн. одразу після укладення договору.

Згідно з п.1.7 договору кредитна лінія надається строком на 16 днів від дати отримання кредиту позичальником. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до надання першого траншу за договором.

Згідно п.1.9 договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом.

Виключно на період строку визначеного в п.1.7. Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним (п. 1.9.1. договору).

Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах: з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми крудиту за кожний день користування ним. (п. 1.12, 1.12.2 договору)

Згідно з п.1.14.1 орієнтовна загальна вартість кредиту для суми кредиту за першим траншом складає 645,20 грн. та включає в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 53117,50 % річних, при цьому загальна вартість першого траншу за кредитом у процентному вираженні в строк дисконтного періоду складає 131,67 % від суми першого траншу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання по наданню кредитних коштів відповідачу, що підтверджується платіжним дорученням від 22.08.2021 року (а.с.10). Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка в подальшому продовжувала користуватися послугами ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на підставі укладеного договору кредитної лінії №652975949 та отримала наступні транши в розмірі 600,00 грн. на підставі платіжного доручення від 24.08.2021 року (а.с 10), транши в розмірі 400,00 грн. на підставі платіжного доручення від 24.08.2021 року (а.с 10 зворотній бік), транши в розмірі 500,00 грн. на підставі платіжного доручення від 28.08.2021 року (а.с 10 зворотній бік), транши в розмірі 11250,00 грн. на підставі платіжного доручення від 18.09.2021 року (а.с 11), тобто отримала кредитні кошти на суму 12 484,00 грн., проте відповідач не виконала зобов'язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом, чим порушила умови кредитного договору.

Підписавши цей договір, відповідач підтвердив, що ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті товариства.

Як вбачається з матеріалів справи спірний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання договору між його сторонами, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладена додаткова угода №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої договір факторингу між ними був викладений в новій редакції та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги за кредитними договорами.

20 жовтня 2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20102022, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», яке отримало право вимоги на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а останнє приймає права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, за кредитними договорами, укладеними між кредитором і боржниками.

Відповідного до п. 4.1 вищевказаного договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги по формі встановленій у додатку до цього договору.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 21.10.2022 до договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем, на загальну суму 49 986,88 грн., з яких: 12 484,00 грн. - сума заборгованість за основною сумою боргу, 37 502,88 грн. - сума заборгованість за відсотками.

Договір є правомірним, тобто таким, що породжують, змінюють або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Доказів про неправомірність цих договорів матеріали справи не містять.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора, зокрема щодо кредитного договору №№652975949 від 22.08.2021 року. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованість відповідача за договором №652975949 від 22.08.2021 року за період з 21.10.2022 року по 31.11.2023 року становить 49 986,88 грн., з яких: 12 484,00 грн. - сума заборгованість за основною сумою боргу, 37 502,88 грн. - сума заборгованість за відсотками.

Відповідачка в заяві визнала факт отримання грошових коштів в сумі 12 484,00 грн. на підставі договору кредитної лінії №652975949 від 22.08.2021 року.

За умовами договору кредитної лінії №652975949 від 22.08.2021 року ОСОБА_1 зобов'язалася повернути отримані грошові кошти у визначений договорами строк.

Фінансова установа виконали свої зобов'язання за кредитними договорами та надала відповідачці кредитні кошті згідно умов договору кредитної лінії, однак позичальник свої зобов'язання з договорами не виконала та не повернула отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого у нього перед кредиторами виникла заборгованість за вказаними договором кредитної лінії.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається зі змісту договору кредитної лінії кредитного договору №652975949 від 22.08.2021, договір підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону із зазначенням адреси проживання відповідача, його паспортних даних, РНОКПП.

Крім того за умовами договорів їх невід'ємною частиною є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайтах товариств.

При укладанні кредитних договорів відповідачем вчинено ряд дій, без здійснення яких договори були б не укладеними, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі.

ОСОБА_1 була належним чином ознайомлена з умовами вищевказаних договору кредитної лінії, однак не виконала грошове зобов'язання по поверненню кредитних коштів, а тому заборгованість по договору в межах строку кредитування підлягає стягненню за рішенням суду.

Відповідачем договір кредитної лінії не оспорювався.

Отже, досліджені судом докази свідчать про укладеність вищевказаних договору кредитної лінії між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань, тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, які доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі кредитної лінії, підлягають задоволенню і з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 12 484,00 грн. за договором кредитної лінії №652975949 від 22.08.2021.

Що стосується розміру відсотків за користування кредитними коштами за договором кредитної лінії №652975949 від 22.08.2021, то суд зважає на наступне.

Як вбачається із наданих суду розрахунків, заборгованість складає:

- по договором кредитної лінії №652975949 від 22.08.2021 в розмірі 49 986,88 грн. (12 484,00 грн. тіла кредиту + 37 502,88 грн. відсотків).

Однак, в даних розрахунках відсутні будь-які дані щодо періоду нарахування відсотків за користування коштами, розміру відсоткової ставки тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

Як вбачається з кредитного договору кредитної лінії №652975949 від 22.08.2021, сторони в умовах договору погодили, що кредит надається строком на 16 днів, і за користування кредитом ОСОБА_1 повинен сплачувати відсотки в розмірі 2,98 % на добу від суми кредиту.

Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за кредитним договором лише в межах строку дії договору кредиту.

Оскільки ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором кредитної лінії №652975949 від 22.08.2021 не виконала, то розмір заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами за цим договором, з врахуванням умов договору щодо розміру денного відсотку за користування коштами, відповідно складає 5 952,37 грн. (12 484,00 грн. тіла кредиту х 2,98% : 100 х 16 днів = 5 952,37 грн.)

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути 5 952,37 грн. договором кредитної лінії №652975949 від 22.08.2021, а тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню на вказану суму.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» слід стягнути наступну заборгованість:

- за договором кредитної лінії №652975949 від 22.08.2021 в розмірі 18 436,37 грн. (12 484,00 грн. тіла кредиту + 5 952,37 грн. відсотків).

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 684,00 грн., ціна позову становила 49 986,88 грн., позов задоволено на суму 18 436,37 грн., тобто на 36,88% (18436,37 х 100 : 49 986,88), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 989,85 грн. (2 684 х 36,88%) судового збору.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором кредитної лінії №652975949 від 22.08.2021 в розмірі 18 436 (вісімнадцять тисяч чотириста тридцять шість) гривень 37 копійок, з яких 12 484,00 грн. тіла кредиту та 5 952 гривні 37 копійок відсотків, а також 989 гривень 85 копійок судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри,30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя:

Попередній документ
119225982
Наступний документ
119225984
Інформація про рішення:
№ рішення: 119225983
№ справи: 127/39247/23
Дата рішення: 21.05.2024
Дата публікації: 27.05.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (01.07.2024)
Дата надходження: 18.12.2023
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
24.01.2024 14:30 Вінницький міський суд Вінницької області
21.02.2024 09:30 Вінницький міський суд Вінницької області
25.03.2024 11:00 Вінницький міський суд Вінницької області
25.04.2024 16:30 Вінницький міський суд Вінницької області
21.05.2024 11:30 Вінницький міський суд Вінницької області