Справа № 991/3924/24
Провадження 1-кс/991/3961/24
09 травня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні № 42023000000001415 від 25.08.2023,
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор ОСОБА_3 просить продовжити на два місяці строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із застосуванням відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, а саме: прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з м. Хмельницький та Хмельницького району Хмельницької області без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора, та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000001415 від 25.08.2023 за підозрою ОСОБА_10 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2023 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 12 078 000 грн та покладенням у разі її внесення ряду процесуальних обов'язків.
27.11.2023 підозрюваний ОСОБА_4 звільнений з-під варти із Державної установи «Київський слідчий ізолятор» у зв'язку із внесенням застави, а строк дії покладених на нього обов'язків ухвалою слідчого судді від 17.01.2024 продовжено до 18.03.2024, у подальшому ухвалою слідчого судді від 14.03.2024 продовжено строк дії обов'язків підозрюваному до 14.05.2024.
Водночас прокурор зазначає про необхідність продовження строку дії відповідних обов'язків, так як встановлені у ході досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, прокурор посилається на неможливість закінчити досудове розслідування кримінального провадження, оскільки станом на момент звернення із клопотанням, стороною захисту не завершено ознайомлення із зібраними матеріалами досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане нею клопотання та просила задовольнити із викладених у ньому підстав.
Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили відмовити в задоволенні клопотання з огляду на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та не долученням прокурором доказів, які б свідчили, що встановлені слідчим суддею ризики не зменшилися та продовжують існувати. У випадку якщо слідчий суддя прийде до висновку про можливість задоволення клопотання прокурора, просили змінити покладений на ОСОБА_4 обов'язок та дозволити йому переміщатися без дозволу детектива/прокурора/суду всією територією України.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників.
Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов'язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов'язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Із матеріалів клопотання вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000001415 від 25.08.2023 за підозрою ОСОБА_10 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4 , будучи директором АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» (код ЄДРПОУ 03448860), діючи від імені та в інтересах цього товариства, за попередньою змовою з народним депутатом України ОСОБА_10 , запропонував надати Віце-прем'єр-міністру з відновлення України - Міністру розвитку громад, територій та інфраструктури України ОСОБА_7 та Голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України ОСОБА_8 неправомірну вигоду у розмірі від 3 до 5 відсотків від суми грошових коштів, які будуть виділені за рахунок коштів Державного бюджету України для фінансування додаткових обсягів робіт, виконуваних підконтрольним їм АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ», вартістю близько 1 млрд грн, та надав зазначеним службовим особам частину цієї неправомірної вигоди у розмірі 150 000 доларів США (що за курсом Національного банку України станом на 02.11.2023 становило 5 439 825 грн).
21.11.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.
При цьому слідчий суддя зауважує, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та долученими до матеріалів клопотання доказами.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування.
Водночас доводи сторони захисту про те, що в матеріалах кримінального провадження існують суттєві прогалини, що вказують на необґрунтованість повідомленої підозри, не є достатньо вагомими для спростування висновку про вірогідність вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин.
Отже, повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених доказах, тож слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2023 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 12 078 000 грн та покладенням у разі її внесення ряду процесуальних обов'язків.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.12.2023 рішення слідчого судді про застосування запобіжного заходу залишено без змін.
27.11.2023 підозрюваний ОСОБА_4 звільнений з-під варти із Державної установи «Київський слідчий ізолятор» у зв'язку із внесенням застави. За наведеного, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з одночасним покладенням обов'язків, зазначених в ухвалі слідчого судді від 24.11.2023.
17.01.2024 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду продовжено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків до 18.03.2024 включно.
14.03.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, на 2 місяці, тобто до 14.05.2024.
Оскільки строк дії обов'язків закінчується 14.05.2024, вказане стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії таких обов'язків.
Водночас прокурор зазначає, що 11.01.2024 підозрюваному ОСОБА_4 повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000001415 від 25.08.2023 та надано стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, наразі триває ознайомлення сторони захисту із зібраними під час досудового розслідування доказами.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст. 2 КПК України, необхідно виконати приписи ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, які також необхідно вручити підозрюваним.
Водночас прокурор зауважує, що станом на дату підготовки клопотання тривають призначені у кримінальному провадженні судові комп'ютерно-технічні експертизи та від їх результатів може залежати необхідність проведення додаткових процесуальних дій після ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України.
Виконання зазначених дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При цьому, як стверджує прокурор, встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов'язків.
Перевіряючи наявність ризиків, які обґрунтовує прокурор, слідчий суддя виходить з того, що наявні (встановлені) на початковому етапі слідства ризики по мірі розслідування кримінального провадження мають тенденцію до зменшення та втрати своєї актуальності і для підтвердження існування або відсутності таких ризиків на час розгляду клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків, на переконання слідчого судді, необхідно враховувати попередню поведінку підозрюваного, складність справи, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень тощо.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Інкримінований ОСОБА_4 злочин, згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 12 КК України, є тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Крім того, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 369 КК України, у відповідності до примітки до ст. 45 КК України віднесене до корупційних злочинів, за вчинення якого відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України виключено можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, а так само, згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, виключено можливість призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду безвідносно до стадії кримінального провадження.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти росії» (Smirnova v. russia №71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя також зважає на те, що ОСОБА_4 : має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дійсний до 12 грудня 2026 року; у період 2022-2023 рр. перетинав автомобілем державний кордон України двічі з терміном перебування за межами держави від 12 до 27 днів; наявність у підозрюваного інвалідності ІІ групи, що створює можливість перетину ОСОБА_4 державного кордону України навіть у період дії воєнного стану; достатні майнові активи підозрюваного дозволять тривалий час проживати за межами території України, що зможе забезпечити останньому можливість перебувати поза юрисдикцією правоохоронних органів України в умовах налагодженого побуту. Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі підозрюваного ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Оцінюючи продовження існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує, що 11.01.2024 прокурором у кримінальному провадженні прийнято рішення про завершення досудового розслідування та надання доступу стороні захисту до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України, що свідчить про зменшення такого ризику, оскільки відшукані речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перебувають у сторони обвинувачення, що виключає актуалізацію та реалізацію підозрюваним можливості знищити або спотворити такі речі чи документи. Водночас, на момент розгляду клопотання, призначені у кримінальному провадженні судові комп'ютерно-технічні експертизи мобільних терміналів, які належать ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , тривають та від їх результатів може залежати необхідність проведення додаткових процесуальних дій після ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України. При чому можливість проведення таких слідчих дій ч. 8 ст. 223 КПК України передбачена до моменту закінчення, а не завершення досудового розслідування. З огляду на викладене підозрюваний ОСОБА_4 , ознайомившись з усіма доказами сторони обвинувачення може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин даного кримінального провадження, та які на даний час органом досудового розслідування не встановлені та не виявлені.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя прийшов до переконання про обґрунтованість доводів прокурора про наявність такого ризику.
Оцінюючи продовження існування ризику незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Водночас суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом, а відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях). Ризик здійснення підозрюваним впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати та обумовлений також тим, що ОСОБА_4 обіймає керівну посаду у АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ», і таким чином може використати надані йому повноваження для спонукання свідків, які є працівниками вказаного товариства, до відмови чи зміни наданих ними показань.
За таких умов, слідчий суддя прийшов до висновку про достатню ймовірність настання ризику впливу ОСОБА_4 на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Водночас із наданих слідчому судді документів про обставини вчинення розслідуваного кримінального правопорушення та процесуальної поведінки ОСОБА_4 після повідомлення йому про підозру не вбачається підстав стверджувати про існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, яке на думку прокурора, може бути вчинено у зв'язку з тим, що процес виконання договорів, щодо яких здійснювалися домовленості про надання неправомірної вигоди, наразі триває. Натомість будь-яких підтверджень того, що джерелом походження коштів, які планувалось надати в якості неправомірної вигоди в розмірі 3-5 відсотків є саме кошти, які надходять як оплата за виконання робіт за договорами від 18.02.2021 № 28/21ЕПД; від 15.12.2022 № 26; від 27.12.2022 № 1-ЮАД/22, слідчому судді не надано. Отже, наявність такого ризику не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду клопотання.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженими продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування до спливу строку дії встановлених обов'язків, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 .
Продовження строку дії таких обов'язків матиме найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, а такі обов'язки на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Отже, вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
Водночас, слідчий суддя враховує доводи підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які просили змінити покладений на ОСОБА_4 обов'язок не відлучатися з м. Хмельницький та Хмельницького району Хмельницької області без дозволу детектива, прокурора або суду та дозолити ОСОБА_4 переміщуватися територією України.
Тож враховуючи прохання сторони захисту щодо надання можливості підозрюваному переміщуватися в межах України, з огляду на необхідність приймати участь у відрядженнях, пов'язаних із виконанням ОСОБА_4 повноважень директора АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ», слідчий суддя приходить до висновку про можливість покладення на підозрюваного обов'язку, передбаченого п.2 ч.5 ст.194 КПК України саме у такій редакції: не покидати територію України без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду, завчасно повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю або суд про кожен виїзд за межі Хмельницької області.
Таким чином, слідчий суддя вважає доведеною необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; не покидати територію України без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду, завчасно повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю або суд про кожен виїзд за межі Хмельницької області; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З урахуванням положень ч.ч. 4, 5 ст. 115, ч. 7 ст. 194 КПК України строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , підлягає продовженню на два місяці, тобто до 09.07.2024 включно.
З огляду на викладене, клопотання прокурора належить задовольнити частково.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-178, 182, 194, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити на два місці строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
- не покидати територію України без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду, завчасно повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю або суд про кожен виїзд за межі Хмельницької області;
- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_4 до 09.07.2024 включно.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов'язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42023000000001415 від 25.08.2023.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1