печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22076/24-ц
пр. № 2-з-56/24
23 травня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Литвинової І. В.,
при секретарі судових засідань Орел А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви з вимогами про поділ спільного майна при розлученні,
14 травня 2024 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана заява, для розгляду якої визначено суддю 15 травня 2024 року у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), та передано 20 травня 2024 року, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Заявник просила вжити заходи забезпечення свого майбутнього позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2 , а саме на квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , і заборонити проведення будь-яких реєстраційних дій з приміщеннями, зареєстрованих за зазначеними адресами і відповідними реєстраційними номерами.
В обґрунтування заяви вказано, що заявниця ОСОБА_1 має намір подати до суду позовну заяву про поділ спільного майна при розлученні з чоловіком - ОСОБА_2 , для захисту своїх прав та прав й інтересів спільних дітей. Позивачеві відомо, що її чоловік здійснює дії, у результаті яких спільна квартира та інше майно можуть бути використані, для махінацій у справах на користь інших осіб. Окрім того, квартира використовується для проживання родичів позивача, які вимушено переїхали з Донецької області з початком війни. Вказані об'єкти нерухомого майна є єдиною нерухомістю позивача й єдине місце, де мешкає вона і її родина.
Згідно з приписами частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне вчинення таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
У відповідності до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Крім цього, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (постанова Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 200/12227/17).
Так, стороною заявника не надано суду доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову - реалізація чи підготовчі дії до реалізації, не підтверджено право власності на об'єкти нерухомого майна щодо яких заявник просить вжити заходи забезпечення позову, перебування у шлюбі чи його розірвання, наявність дітей, які проживають у вказаному помешканні.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із вимогою позову, який має намір подати ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що заява не містить обґрунтування, підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів заявника не вбачаються, відтак заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви з вимогами про поділ спільного майна при розлученні.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Суддя І. В. Литвинова