Справа № 450/2204/24 Провадження № 2-н/450/300/24
про відмову у видачі судового наказу
21 травня 2024 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Кукса Д.А., перевіривши заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, -
17.05.2024 заявник Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз збут» звернулось до Пустомитівського районного суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, яка виникла станом на 31.08.2023 у споживача у розмірі 13870,09 грн.
Згідно ч. 2ст. 160 ЦПК України, із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
За приписами п.4,5 ч.2ст.163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинні бути зазначені вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно п. 4 ч. 3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Так, у пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» зазначено, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. Відповідно до п. 7 ч. 1ст. 168 ЦПК України, суд зазначає, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Як вбачається зі змісту заяви про видачу судового наказу, представник заявника просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, яка виникла станом на 31.08.2023 у споживача у розмірі 13870,09 грн., при цьому в заяві не зазначено за який період виникла вказана заборгованість.
На підтвердження заяви надано довідку про наявну заборгованість, в якій зазначено, що станом на 31.08.2023 року виник борг ОСОБА_1 за розподіл природного газу. Станом на 22.03.2024 борг абонента не погашено та складає 13870,09 грн. Однак, невідомо за який період виник цей борг, та чи не виходить він за межі позовної давності.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Застосування строку позовної давності вирішується в судовому засіданні за клопотанням сторони у справі, тому при постановлені судового наказу буде порушено право боржника щодо застосування позовної давності у разі виявлення порушення строків позовної давності.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право є підставою для відмови у видачі судового наказу за заявою про видачу судового наказу, якщо з доданих документів вбачається пропуск позовної давності; така вимога може бути розглянута тільки у позовному провадженні.
Відповідно до п.5 ч.1ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 165ЦПК України, суддя, відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
Отже, з урахуванням тих обставин, що вимоги за якими видаються судові накази, мають бути безспірними, враховуючи, що до заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз збут» про видачу судового наказу не додано документів, які підтверджують правильність та безспірність розрахунків заборгованості з наданої послуги, а суд позбавлений можливості самостійно визначити правильний розрахунок, суддя приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.
Керуючись ст. ст.163, 165, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, -
Відмовити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання її суддею.
Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.
СуддяД. А. Кукса