Справа № 462/4032/24
22 травня 2024 року м.Львів
Суддя Залізничного районного суду м.Львова Колодяжний С.Ю., вивчивши матеріали позовної заяви Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зобов?язання до вчинення дій,
встановив:
Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова через систему «Електронний суд» 10.05.2024 року звернувся в суд із позовною заявою, в якій просить зобов?язати Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради зняти з реєстрації місця проживання в кімнаті АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , 1980 року народження, ОСОБА_2 , 1978 року народження, ОСОБА_3 , 2005 року народження, та ОСОБА_4 , 2013 року народження.
Суддя Залізничного районного суду м.Львова Колодяжний С.Ю. з 13.05.2024 року до 17.05.2024 року проходив тижневу підготовку суддів у Львівському регіональному відділенні Національної школи суддів України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, крім іншого, суддя перевіряє додержання усіх передумов відкриття провадження.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Ознайомившись з матеріалами заяви, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. А в частині другій цієї статті вказано, що У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
За змістом статті 19 ЦПК України як цивільну юрисдикцію розуміють компетенцію загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб?єкта владних повноважень як відповідача.
В той же час, справи, що відносяться до юрисдикції адміністративних судів, визначено статтею 19 КАС України.
Пунктом 1 ч.1 ст.19 КАС передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб?єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв?язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їхнього виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їхніх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов?язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Отже під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
При цьому, слід зазначити, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.
Як вбачається з аналізу змісту поданого позову, ОСОБА_1 та члени її сім?ї - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на підставі спеціального ордеру на жилу площу в гуртожитку №252 від 14.03.2019 року, були зареєстровані в кімнаті АДРЕСА_1 . 25.10.2023 року сім?я ОСОБА_1 зазначену кімнату в гуртожитку здали, про що був складений акт прийому-передачі, в такій не проживають, однак з реєстрації не знялися.
У зв?язку з відмовою Залізничної районної адміністрації ЛМР у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за заявою Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, позивач просить зобов?язати Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради зняти з реєстрації місця проживання в кімнаті АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , 1980 року народження, ОСОБА_2 , 1978 року народження, ОСОБА_3 , 2005 року народження, та ОСОБА_4 , 2013 року народження.
З 01.12.2021 набув чинності Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» №1871-IX від 05.11.2021 (далі також - Закон №1871-IX), який регулює відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.
Стаття 2 Закону № 1871-IX дає визначення, що орган реєстрації - це виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи; реєстр територіальної громади - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для обробки визначеної цим Законом інформації, що створюється, ведеться та адмініструється органом реєстрації у порядку, визначеному цим Законом; реєстраційна дія - це внесення органом реєстрації до реєстру територіальної громади відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування), зняте з реєстрації місце проживання, задеклароване місце проживання/виключення з реєстру територіальної громади інформації про задеклароване місце проживання, скасування реєстрації місця проживання/зняття з реєстрації місця проживання (перебування)/задекларованого місця проживання/зміненого місця проживання (перебування) з подальшою передачею таких відомостей до відомчої інформаційної системи. Реєстраційна дія є завершеною після отримання органом реєстрації підтвердження про внесення відповідної інформації до відомчої інформаційної системи.
Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради в розумінні Закону №1871-IX є органом реєстрації, який надає публічні послуги.
Відповідно до положень Закону №1871-IX постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265 було затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування).
Цей Порядок визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.
Таким чином, спір стосується оскарження рішення суб'єкта владних повноважень з процедурних питань та не стосується права користування житловим приміщенням, відповідно не має приватноправовий характер.
Також, Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова зазначає, що справа стосується зняття осіб з реєстрації місця проживання, а тому згідно ст.15, 16 ЦПК України повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Згідно з пунктами 50, 61 Порядку реєстраційна дія по зняттю повнолітньої особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно з додатком 6. У разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою власника житла про зняття особи (осіб) із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) власник житла подає: 1) документ, що посвідчує особу (у разі особистого звернення); 2) документ, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №1871-IX декларування місця проживання, реєстрація проживання (перебування) особи не є підставою для набуття такою особою права володіння, користування чи розпорядження житлом (у тому числі не є підставою для вселення чи визнання за особою права на проживання та/або права користування житлом), про проживання в якому особа повідомила.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
У зв'язку з цим, відповідно до ст.16 ЦК України вимоги про зняття особи з реєстрації за місцем проживання можливе лише при вирішенні спору про житлові права.
Вимога про зняття з реєстраційного обліку місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у кімнаті АДРЕСА_1 , не може бути задоволена у розумінні ст.16 ЦК України, оскільки поняття «зняття з реєстрації» нерозривно пов'язане з поняттям «житлові права» (право власності на житлове приміщення, право користування житловим приміщенням, визнання особи такою, що втратила таке користування, виселення із займаного приміщення та інше), вимог про що позивачем не заявлено.
Враховуючи наведене, вважаю, що спір у даній справі є публічно-правовим, оскільки виник у зв?язку з невиконанням суб?єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій, та відповідно до наведеного вище припису закону, належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Згідно правил ч.2 цієї статті про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви.
З огляду на викладене, даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому у відкритті провадження у справі слід відмовити.
Керуючись ст.186 ЦПК України,
постановив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зобов?язання до вчинення дій.
Ухвалу не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати позивачу.
Роз'яснити Квартирно-експлуатаційному відділу м.Львова його право на звернення з позовом в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом.
Суддя: С.Ю. Колодяжний