1Справа № 335/2362/24 2/335/1526/2024
16 травня 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Капто Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
01.03.2024 АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути із відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 22031000249558 від 06.12.2019 у розмірі 167 808,91 грн., з яких: 116 109,83 грн. - суми залишку простроченого кредиту, 2,00 грн. сума прострочених відсотків, 51 697,08 грн. - суми прострочених комісії, а також понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16 грудня 2019 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 22031000249558, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти на споживчі потреби, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом в повному обсязі.
Банк надав відповідачу грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту - 150 192,00 грн.; дата надання кредиту - 16.12.2019 року; кінцева дата погашення кредиту - 16.12.2024 року; строком на 60 місяців; цільове призначення - на споживчі потреби; щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 16.12.2019 по 15.04.2021 - 3% від суми кредиту; з 16.04.2021 по 15.07.2022 - 2,5% від суми кредиту; з 16.07.2022 по 15.10.2023 - 1,5% від суми кредиту; з 16.10.2023 по 16.12.2024 - 0,925% від суми кредиту. Крім того, процентна ставка за користування кредитом на строкову заборгованість - 0,001 % річних, процентна ставка за користування кредитом на прострочену заборгованість - 56,0 % річних.
Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок НОМЕР_1 , відкритий у банку. Факт видачі кредитних коштів та користування ними підтверджується виписками банку, які додаються до позовної заяви та розрахунком заборгованості.
Крім цього, 16 грудня 2019 року, між відповідачем та ПрАТ «Страхова компанія УНІКА-ЖИТТЯ» було укладено договір добровільного страхування життя клієнтів № BP-22031000249558, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону та пов'язані з життям застрахованої особи. Страховим агентом та вигодонабувачем, у разі настання страхового випадку, виступає АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО». Як зазначено в п. 3.6. Договору страхування та п. 1.5 Кредитного договору, розмір страхового платежу, здійсненого на користь страховика, становив 16 092,00 грн. Страхування відповідача було супровідною до кредитного договору послугою.
Відповідач ОСОБА_1 заборгованість не погасив, у зв'язку з чим станом на 23.01.2024 загальний її розмір становить 167 808,91 грн.
Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.03.2024 року позовну заяву АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання на 10.04.2024 року, яке було відкладено у зв'язку із першою неявкою відповідача у судове засідання.
Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, надав заяву, відповідно до якої просив суд розглянути справу за відсутності представника, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином рекомендованим листом із повідомленням за адресою його місця реєстрації, причини неявки у судове засідання відповідач не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
У зв'язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані до суду докази у їх сукупності було встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що 16.12.2019 АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 22031000249558 відповідно до умов якого позивач надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти на споживчі потреби, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом в повному обсязі.
Згідно з п. 1.2. кредитного договору, банк надав відповідачу грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту - 150 192,00 грн.; дата надання кредиту - 16.12.2019 року; кінцева дата погашення кредиту - 16.12.2024 року; строком на 60 місяців; цільове призначення - на споживчі потреби; щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 16.12.2019 по 15.04.2021 - 3% від суми кредиту; з 16.04.2021 по 15.07.2022 - 2,5% від суми кредиту; з 16.07.2022 по 15.10.2023 - 1,5% від суми кредиту; з 16.10.2023 по 16.12.2024 - 0,925% від суми кредиту. Крім того, процентна ставка за користування кредитом на строкову заборгованість - 0,001 % річних, процентна ставка за користування кредитом на прострочену заборгованість - 56,0 % річних.
Відповідно до п. 1.4. кредитного договору, кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок НОМЕР_1 , відкритий у банку. Факт видачі кредитних коштів та користування ними підтверджується виписками банку, які додаються до позовної заяви та розрахунком заборгованості.
Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено, що відповідач мав здійснювати платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та щомісячної комісії у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів, які є обов'язковим платежем. Дати погашення та розмір обов'язкового платежу визначені в розділі 4 цього договору (п. 2.2. Кредитного договору).
Разом з тим, договором передбачено стягнення щомісячної комісії за обслуговування кредиту з 1 по 15 місяць у розмірі 4 505,78 грн.; з 16 по 30 місяць - 3754,80 грн.; з 31 по 45 місяць - 2 252,88 грн.; з 46 по 60 місяць -1 389,28 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості до кредитного договору № 22031000249558 від 16.12.2019 року у ОСОБА_1 станом на 23.01.2024 утворилась заборгованість у розмірі 167 808,91 грн., з яких: 116 109,83 грн. - суми залишку простроченого кредиту, 2,00 грн. сума прострочених відсотків, 51 697,08 грн. - суми прострочених комісії.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
При цьому, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи те, що відповідачу встановлено плати за послуги банку щодо обслуговування кредиту, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку про те, що положення кредитного договору щодо сплати комісії, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.
Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
За приписами ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 116 111 грн. 83 коп., яка складається з заборгованості по простроченому кредиту у розмірі 116 109 грн. 83 коп. та заборгованості по прострочених процентах у розмірі 2 грн. 00 коп., в частині вимог щодо стягнення заборгованості комісій позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Так як позов Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 676,13 грн., виходячи з розрахунку: 116 111,83 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2 422,40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 167 808,91 грн. (розмір заявлених позовних вимог).\
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 526, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» заборгованість за кредитним договором № 22036000241915 від 06.12.2019 року у розмірі 116 111 (сто шістнадцять тисяч сто одинадцять) гривень 83 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» судовий збір у розмірі 1 676 (одна тисяча шістсот сімдесят шість) гривень 13 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Повне судове рішення складено 21.05.2024 року.
Позивач: Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», 01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 32, Код ЄДРПОУ: 14352406.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.І. Рибалко