Справа № 331/600/24
Провадження № 1-кп/331/381/2024
23 травня 2024 року Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження № 12023082020001134 від 17.12.2023 з обвинувальним актом щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, вдівця, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштованого, який має середньо-спеціальну освіту, без постійного місця реєстрації, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 05.09.2005 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 3 роки;
- 16.10.2006 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ст.70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
- 24.05.2007 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України частково приєднано покарання за вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2006 ( ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190) та остаточно визначено покарання 4 роки 2 місяці позбавлення волі. Звільнений 02.11.2010 по відбуттю строку покарання;
- 24.09.2012 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік;
- 16.12.2013 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24.09.2012 та остаточно визначено покарання 1 рік 1 місяць позбавлення волі;
- 29.07.2014 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 16.12.2013 (ч.2 ст.185) та остаточно визначено покарання 1 рік 3 місяці позбавлення волі. Звільнений 24.04.2015 умовно достроково, невідбутий строк: 3 місяці 8 днів;
- 20.01.2016 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 25.05.2018 у зв'язку з відбуттям строку покарання;
- 09.04.2019 Бердянським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.309, ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі;
- 07.05.2020 Бердянським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України частково приєднано покарання за вироком Бердянського міського суду Запорізької області від 09.04.2019 та остаточно визначено покарання 2 роки 1 місяць позбавлення волі;
- 04.09.2020 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України частково приєднано вирок Бердянського міського суду Запорізької області від 07.05.2020 та остаточно визначено покарання 3 роки позбавлення волі. Звільнений 02.02.2020 у зв'язку з відбуттям строку покарання,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доседеним
17 грудня 2023 року в період часу з 14:10 годин до 14:20 годин, ОСОБА_3 , будучи особою раніше судимою за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена в установленому законом порядку, знаходячись на сходовому майданчику першого поверху, третього під'їзду, будинку АДРЕСА_2 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, діючи повторно, умовах воєнного стану, введеного згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, підійшов ззаду до потерпілого ОСОБА_6 та штовхнув руками останнього в шию, від чого потерпілий втратив рівновагу та сів на підлогу, тим самим застосував насилля яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Після цього, ОСОБА_3 , продовжуючи свій умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, з лівого карману куртки потерпілого ОСОБА_6 дістав мобільний телефон марки ZTE Blade 20 Smart 4/128Gb в корпусі чорного кольору, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , вартістю 3066 гривень 33 копійки, в якому була встановлена сім-карта оператора мобільного зв'язку «Водафон» № НОМЕР_3 , яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє, тим самим відкрито викрав майно потерпілого. Після чого, ОСОБА_3 втік з місця вчинення кримінального правопорушення і розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_3 відкрито викрав майно, яке належить ОСОБА_6 , чим спричинив останньому матеріальну шкоду на суму 3066 гривень 33 копійки.
2. Кваліфікація дій обвинуваченого за законом України про кримінальну відповідальність
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.4 ст.186 КК України, тому що він вчинив умисні дії, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, в умовах воєнного стану.
3. Позиція обвинуваченого
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, що 17 грудня 2023 року на ринку побачив чоловіка, який обирав собі пістолет. Йому здалось, що чоловік є одним з представників диверсійно-розвідувальної групи, та він вирішив за ним прослідкувати. Далі, він зайшов за чоловіком у під'їзд, поклав руку йому на плече, після чого чоловік присів, далі він запитав у чоловіка, що в нього в карманах. Після чого, чоловік добровільно надав мобільний телефон, розблокував його, він оглянув телефон та покинув під'їзд. Навіщо взяв мобільний телефон точно сказати не зміг, однак зазначив, що мав намір віддати цей телефон на перевірку працівникам поліції, але не встиг, оскільки його зупинили патрульні поліцейські на шляху до райвідділу та безпідставно звинуватили у вчиненні грабіжу, який насправді він не вчиняв. Просив суд перекваліфікувати його дії на ст. 190 КК України, не позбавляти його волі та дати можливість вступити до лав ЗСУ та захищати Україну.
4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин скоєння кримінального правопорушення.
Не дивлячись на часткове визнання своєї провини, вина ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованому йому злочині підтверджується наступними доказами.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що 17 грудня 2023 року він, будучи напідпитку, вирішив піти в гості до свого сина. Зайшов у під'їзд будинку, як раптом на першому поверсі ззаду його штовхнув чоловік, після чого він присів. Далі, невідомий йому чоловік став його тримати рукою, сказав «Це ЗСУ, де патрони?», після чого в кармані знайшов мобільний телефон та вибіг з під'їзду. Він вийшов за ним та попросив перехожих викликати поліцію. Наголошує на тому, що не хотів віддавати свій мобільний телефон та перебував в шоковому стані, оскільки дуже перелякався. У під"їзді він був сам, покликати на допомогу він нікого не міг, оскільки не перешому поверсі немає сусідів. Вказує на те, що одразу впізнав чоловіка, який напав на нього, оскільки останній був затриманий працівниками поліції через дві години з часу скоєння злочину В подальшому слідчі повернули йому викрадений мобільний телефон.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 є його знайомим. 17.12.2023 у неділю він зустрівся з ОСОБА_3 та вони вирішили поїхати на ринок « Анголенко » для того, щоб вжити алкогольні напої. Під час поїздки, ОСОБА_3 повідомив, що збирається продати мобільний телефон, однак зробити це не вдалось, оскільки вони були зупинені працівниками поліції. Наголошує на тому, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння, а його товариш ОСОБА_3 був тверезий. Зазначає, що при ньому на запитання поліцейських, де взяв мобільний телефон, ОСОБА_3 повідомив, що забрав у під'їзді у невідомого чоловіка, однак його не бив та жодних тілесних ушкоджень не наносив, також зазначив, що ОСОБА_3 побачив, як потерпілий продав патрони та одразу почав йти за останнім, після чого взяв у чоловіка мобільний телефон. Сам він особисто очевидцем подій не був, знає про події зі слів ОСОБА_3 .
Крім того, провина ОСОБА_3 підтверджується наступними доказами:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_6 , який просить органи поліції притягнути до відповідальності невстановлену особу, яка 17.12.2023 по АДРЕСА_2 відкрито заволоділа його майном (т.1 а.с.49-50);
- протоколом огляду місця події від 17.12.2023 - місцем огляду є приміщення під'їзду № 3 будинку АДРЕСА_2 . З місця події нічого не вилучалось (т.1 а.с.51-59);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.12.2023 та фототаблиці до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_6 упізнав ОСОБА_3 за його рисами обличчя (особа під №3) , як особу, яка відкрито заволоділа його майном 17.12.2023 (т.1 а.с.60-62);
- копіями документів на мобільний телефон ZTE Blade 20 Smart 4/128Gb (т.1 а.с.64);
- протоколом огляду предмету від 18.12.2023 відповідно до якого, було оглянуто мобільний телефон марки ZTE Blade 20 Smart 4 Gb /128GВ в корпусі чорного кольору, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , в якому встановлена сім-картка оператора мобільного зв'язку «Водафон» № НОМЕР_3 , на якій грошові кошти відсутні. За зовнішнім оглядом ніяких ушкоджень не виявлено. Як пояснив потерпілий ОСОБА_6 даний телефон дійсно належить йому, впізнав його за внутрішнім змістом «Галереї», «Контактами», а також за номером сім-картки та імеі. Саме даний телефон був відкрито викрадений у потерпілого 17.12.2023 о 14 год 15 хв в під'їзді № 3 на першому поверсі будинку АДРЕСА_2 , невідомим чоловіком (т.1 а.с.65-68);
- висновком експерта № СЕ-19/108-24/930-ТВ від 22.01.2024 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12023082020001134, згідно якого ринкова вартість мобільного телефона «ZTE Blade 20 Smart 4 /128GВ» в корпусі чорного кольору, який було придбано новим в жовтні 2020 року на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто на 17.12.2023, складає 3066 грн 33 коп (т.1 а.с.72-75);
- протоколом затримання ОСОБА_3 від 17.12.2023, під час якого було проведено особистий обшук останнього, та у ОСОБА_3 було виявлено та вилучено: мобільний телефон «ZTE Blade 20 Smart 4 /128GВ», імеі1: НОМЕР_1 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Водафон» № НОМЕР_3 . Відеозапис слідчої дії був відтворений у судовому засіданні (т.1 а.с.77-84);
5. Мотиви суду
5.1. щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченого
У судовому засіданні обвинувачений повідомив суду власну версію подій, за якою потерпілий ОСОБА_6 в під'їзді добровільно передав йому мобільний телефон після того, які він його обманув та повідомив, що він ніби-то є представником ЗСУ та здійснює перевірку документів, тому його дії необхідно кваліфікувати за ст. 190 КК України.
Суд не погоджується із такою версією обвинуваченого, оскільки у судовому засіданні під час допиту потерпілий ОСОБА_6 зазначив, що він не вів жодних розмов із ОСОБА_3 , а після входу до під"їзду будинку відчув несподіваний поштовх сзаду, від якого присів. Далі невідомий для нього чоловік став його тримати рукою та кричав: "ЗСУ! Где патроні?". Після чого обшукував кишені та примусив показати мобільний телефон, який він не хотів йому віддавати, але через переляк вимушений був підкоритися.
Тобто, аналізуючи події, які відбувалися 17.12.2023 між обвинуваченим та потерпілим, суд констатує, що ОСОБА_3 використав неправдиві відомості про те, що він є представником ЗСУ, не для того, щоб ввести в оману або отримати довіру від потерпілого, а з метою залякати останнього та не дати можливість чинити супротив, використавши для цього як місце вчинення кримінального правопорушення (під"їзд будинку, де відсутні свідки та можливість покликати на допомогу), так і застосувавши до останнього насильство (поштовх сзаду та примусове утримання у сидячому положенні на підлозі). Зазначені судом обставини не є притаманними для вчинення шахрайства, тому суд не погоджується із думкою сторони захисту про те, що дії обвинуваченого необхідно перекваліфікувати на ст. 190 КК України.
5.2. щодо застосування насильства до потерпілого
Не погоджується суд і з доводами обвинуваченого про те, що він не застосовував до потерпілого фізичне насильство, а лише торкнувся рукою за його плече, оскільки вони спростовуються поясненнями потерпілого викладеними вище, зокрема, в частині того, що дії обвинуваченого у вигляді поштовху ззаду були для нього несподіваними, далі обвинувачений тримав його за плече у сидячому положенні та не давав можливості встати та піти, що його налякало у певній мірі, тому він вирішив не чинити будь який супротив.
Дійсно, характер впливу на потерпілого (поштовх та утримання рукою) свідчать, що вказане фізичне насильство не є таким, що створило небезпеку для його життя чи здоров"я, жодних пошкоджень на його тілі не залишилось, тому суд приходить до висновку, що такі дії обвинуваченого притаманні саме для вчинення кваліфікованого грабіжу, тому в цій частині дії обвинуваченого ОСОБА_3 отримали вірну кваліфікацію від органу досудового розслідування.
5.3. щодо відсутності корисливої мети заволодіння майном потерпілого
У судовому засіданні обвинувачений зазначив, що він заволодів телефоном потерпілого з метою передати його на перевірку до правоохоронних органів на предмет наявності у ньому інформації диверсійного характеру, однак не встиг оскільки був затриманий працівниками поліції.
Суд відкидає таку версію подій, оскільки допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що 17.12.2023 він випадково зустрів ОСОБА_3 , із яким погодився піти на ринок Анголенко , де вони збиралися вжити алкогольні напої. Жодних пропозицій зайти до відділу поліції, який розташований поруч із ринком, ОСОБА_3 не висловлював, натомість він думав, що ОСОБА_3 хоче продати телефон, який був при ньому та він його показував, але не розповідав, за яких обставин цей телефон у нього опинився. На ринку їх затримали працівники поліції, і тілько тоді він дізнався, що телефон ОСОБА_3 забрав у якугось чоловіка у під"їзді.
Також, суд бере до уваги той факт, що під час особистого обшуку ОСОБА_3 під час його затримання 17.12.2023 о 15.04 год, який відбувся через годину після подій, була знайдено мобільний телефон ZTE Blade 20 Smart 4/128Gb, який у подальшому впізнав потерпілий як його майно.
Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 заволодів майном потерпілого саме з корисливою метою - збагатитися за його рахунок, жодних дій, спрямованих на повідомлення органів поліції про вчинення потерпілим диверсії або інших злочинів, ОСОБА_3 , не вчинив, тому викладену ним версію суд вважає неправдивою.
6. Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання, передбачених ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
7. Мотиви призначення покарання.
Так, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, пов'язаних із посяганням на чужу власність, офіційно не працевлаштований, вдівець, на утриманні неповнолітніх дітей не має, під наглядом лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває, однак з 2004 неодноразово оглядався наркологом, востаннє 28.04.2014. Діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності.
Так обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово засуджувався за вчинення корисливих злочинів, зокрема, і до покарання із випробуванням, офіційно не працевлаштований, стабільного заробітку не має, та знов вчинив тяжкий злочин незадовго після звільнення з місць позбавлення волі. Вказане свідчить, що призначення ОСОБА_3 покарання за минулі правопорушення не призвело до позитивних змін в особистості обвинуваченого та не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві, що, на думку суду, свідчить про те, що належних висновків обвинувачений для себе не зробив та на шлях виправлення ставати не бажає.
Отже встановлені судом обставини переконують суд у тому, що призначення ОСОБА_3 покарання без ізоляції від суспільства не може бути достатнім для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, тому суд доходить висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.4 ст. 186 КК України, що буде справедливим та відповідатиме цілям призначення покарання.
8. Вирішення цивільного позову
Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.
9. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.
Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Судові витрати, пов'язані із проведеними експертними роботами, необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді семи років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обраховувати з моменту затримання у порядку ст. 208 КПК України, а саме: з 17 грудня 2023 року.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази:
- мобільний телефон «ZTE 2050 в корпусі чорного кольору, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Водафон» НОМЕР_4 - повернути за належністю ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за експертні дослідження у розмірі 757 грн 28 коп
Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1