Справа № 127/10300/24
Провадження № 2-о/127/219/24
22.05.2024 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,
при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Вінницька міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 виданого 6 липня 1974 року Райбюро ЗАГС м. Жмеринка Вінницької області, де зазначено що моєю матір'ю є ОСОБА_3 . Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу від 31 січня 2024 року Вінницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області під актовим записом № 257 від 18 травня 1990 року було зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , де остання після розірвання шлюбу отримала прізвище ОСОБА_5 . Відповідно до Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 21 червня 2023 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 80 років. Після її смерті відкрилася спадщина, яка на сьогодні не оформлена. До складу спадщини входять майно та майнові права, які померла не встигла за собою зареєструвати. Заявник має намір реалізувати ці права. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 вкотре, звернувся до Першої Вінницької Державної нотаріальної контори з метою оформлення спадщини, яка відкрилася після смерті мами. Проте постановою державного нотаріуса Першої Вінницької Державної нотаріальної контори Олександри Берещук від 13.03.2024 року мені відмовлено в оформленні спадкових прав з мотивів того, що на момент смерті матері я був зареєстрований не за місцем проживання спадкодавця, мами ОСОБА_2 . У відмові нотаріуса Олександри Берещук не звернула увагу, що я надав акт номер 652 К від 16.01.2024 року про фактичне проживання без реєстрації, на словах нотаріус пояснила що це для них не документ, що вони приймають тільки довідки від ЦНАПу. Працівники ЦНАПу відмовилися видавати таку довідку без реєстрації. За таких обставин, через рішення нотаріуса, на сьогодні виникла необхідність встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем, моєї мами ОСОБА_2 , на момент її смерті. ОСОБА_1 , із 22.10.2004 року по 28.01.2021 року проживав і був зареєстрований за одним адресом разом з мамою, ОСОБА_2 , а саме АДРЕСА_1 . В зв'язку з громадською діяльністю у м. Черкаси, ми формували на той час 1 Козацький батальйон у складі ЗСУ і натикалися на шалений супротив місцевих колоборантів, 28.0Ї.2021 року я був змушений змінити місце реєстрації з Вінниці АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 , так як відсутність місцевої реєстрації ускладнювало вирішення багатьох юридичних питань пов'язаних з громадською діяльністю, так як і зараз відсутність реєстрації по місцю проживання у АДРЕСА_1 ускладнило вступ до спадщини. Незважаючи на те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а не з моменту отримання свідоцтва. Разом з тим протягом з 2004 року та по 11 червня 2023 року заявник разом з мамою проживав у квартирі АДРЕСА_3 , що підтверджується актом номер 652 К від 16.01.2024 року про фактичне проживання без реєстрації місця проживання. Протягом останніх років я постійно доглядав за матір'ю, яка хворіла та потребувала стороннього догляду аж по день її смерті. Після смерті мами я здійснив поховання її тіла, що підтверджується довідкою №23 від 11 червня2023 року ПП «Милосердя» (поховальна компанія). Просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 22 жовтня 2004 року по день смеерті ОСОБА_2 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 04.04.2024 року відкрито провадження по справі.
В судовому засіданні заявник підтримав заяву за обставин викладених в ній, просив заяву задовольнити.
Представник заінтересованої особи в судовому засіданні при винесені рішення покладався на розсуд суду.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності ,суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви, з наступних підстав.
При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 виданого 6 липня 1974 року Райбюро ЗАГС м. Жмеринка Вінницької області, де зазначено що моєю матір'ю є ОСОБА_3 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу від 31 січня 2024 року Вінницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області під актовим записом № 257 від 18 травня 1990 року було зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , де остання після розірвання шлюбу отримала прізвище ОСОБА_5 .
Відповідно до Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 21 червня 2023 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 80 років.
Після її смерті відкрилася спадщина, яка на сьогодні не оформлена. До складу спадщини входять майно та майнові права, які померла не встигла за собою зареєструвати.
13 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Першої Вінницької Державної нотаріальної контори з метою оформлення спадщини, яка відкрилася після смерті мами. Проте постановою державного нотаріуса Першої Вінницької Державної нотаріальної контори Олександри Берещук від 13.03.2024 року відмовлено в оформленні спадкових прав з мотивів того, що на момент смерті матері заявник був зареєстрований не за місцем проживання спадкодавця, ОСОБА_2 .
У відмові нотаріуса Олександри Берещук не звернула увагу, що заявник надав акт номер 652 К від 16.01.2024 року про фактичне проживання без реєстрації, на словах нотаріус пояснила що це для них не документ, що вони приймають тільки довідки від ЦНАПу.
Працівники ЦНАПу відмовилися видавати таку довідку без реєстрації. За таких обставин, через рішення нотаріуса, на сьогодні виникла необхідність встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем, ОСОБА_2 , на момент її смерті.
Протягом з 2004 року та по 11 червня 2023 року заявник разом з мамою проживав у квартирі АДРЕСА_3 , що підтверджується актом номер 652 К від 16.01.2024 року про фактичне проживання без реєстрації місця проживання.
Заявник здійснив поховання ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою №23 від 11 червня2023 року ПП «Милосердя» (поховальна компанія).
Згідно ст. 1220 ЦК України, внаслідок смерті особи відкривається спадщина.
Положеннями ст. 1217 ЦК України визначено два види спадкування за заповітом або за законом.
Оскільки заповіт відсутній, у відповідності до положень ч. 2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємці, які бажають прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживали постійно із спадкодавцем, повинні особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини протягом строку визначеного ст. 1270 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом, незалежно від черги.
Відповідно до ч. 2 ст. 1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один зі спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право приймати, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право а спадщину на нерухоме майно.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Докази постійність проживання, містяться у п. 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Згідно з цією нормою доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування. Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Перелік документів та інших доказів, які дозволяють визначити про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Поняття "постійне проживання" не слід розуміти обмежено. Спадкоємець вважатиметься таким, що постійно проживав разом із спадкодавцем, і в тому випадку, коли за певний, навіть значний, час до настання смерті спадкодавця він відбув з місця проживання спадкодавця у довготривале відрядження, з якого повернувся після закінчення строку для прийняття спадщини. Незважаючи на те, що такий спадкоємець жодних дій для прийняття спадщини не здійснював або навіть не знав про сам факт її відкриття, він вважатиметься таким, що прийняв її в силу норми ч. 3 ст. 1268 ЦК.
Нотаріальна та судова практика під вступом спадкоємця в управління або володіння спадковим майном розуміє будь-які активні дії, що свідчили про наявність фактичного волевиявлення спадкоємця, спрямованого на володіння, користування та розпорядження спадщиною. Зазначені дії можуть виражатися у підтриманні майна, що входить до складу спадщини, у належному стані, пред'явленні претензій до боржників спадкодавця, погашенні його боргів, сплаті податків та зборів, здійсненні за рахунок спадщини інших виплат, дозволених законом. Для безспірного визнання особи спадкоємцем необхідно було, щоб перелічені вище дії здійснювались систематично і продовжувались до закінчення строку для прийняття спадщини.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
На підставі п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про успадкування» справи про успадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та наявності інших спадкоємців і спору між ними. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Таким чином, заявлені ОСОБА_1 вимоги підлягають задоволенню.
На підставі ст. 1216-1220, 1261, 1266, 1268-1270, 1272, 1273 ЦК України, керуючись ст. 3, 10, 11, 15, 57-61, 212-215, 256 ЦПК України, суд-
Заяву задовольнити.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 22.10.2004року по день смерті ОСОБА_2 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Судові витрати залишити за заявником.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23.05.2024року.
ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Вінницька міська рада, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, код ЄДРПОУ 25512617.
Суддя: