Справа № 136/1625/19
Провадження №1-кп/930/142/24
22.05.2024 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисників обвинуваченого: адвоката ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_6
обвинуваченої: ОСОБА_7
захисника обвинуваченої: адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Немирові матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018020200000084 від 16.03.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 191, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України -
До Немирівського районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 191, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Відомості про кримінальне провадження внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020200000084 від 16.03.2018 року.
Ухвалою судді Немирівського районного суду Вінницької області від 20.09.2019 року вище зазначене кримінальне провадження було призначене в підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про закриття кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні в частині обвинувачення ОСОБА_4 , оскільки кримінальне провадження в частині його обвинувачення за ст. 191 ч. ч. 2, З КК України не може бути призначеним до судового розгляду і підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, в зв'язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння вчинене особою. Таким законом являється адміністративна реформа прийнята у 2020р. Постановою Верховної Ради України № 33 «Про утворення та ліквідацію районів». Даною реформою ліквідовано Липовецький район, а разом з ліквідацією району ліквідовано і відділ освіти Липовецької районної державної адміністрації. Потерпілим визнано відділ освіти Липовецької районної державної адміністрації: Вінницька область Липовецький район м. Липовець вул. Героїв Майдану-4. Однак на даний час, а саме на час підготовчого судового засідання у зв'язку із адміністративною реформою, відділ освіти Липовецької районної державної адміністрації ліквідовано. Правонаступника немає, а відтак і немає потерпілого. Окрім того, ОСОБА_4 обвинувачується у тім, що 04 квітня 2018р. шляхом умовляння виконувача обов'язків директора ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , в порушення порядку, визначеного Постановою КМУ № 576 від 12.10.1992р. із змінами та доповненнями, підбурив останню на збут йому 6872 патронів, калібру 5,6 мм., які перебували на балансі даного навчального закладу, чим скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 263 ч. 4 ст. 27 КК України. Але, придбавши вдень 04 квітня 2018р., в установленому законом порядку, 6872 патронів калібру 5,6 мм., ОСОБА_4 ранком 05 квітня 2018р. здав їх до Липовецького ВП Немирівського ГУНП у Вінницькій області. Своїми діями ОСОБА_4 ні фізичним чи юридичним особам не заподіяв ні матеріальної, ні моральної, ні будь-якої іншої шкоди, а здавши придбані в установленому законом порядку патрони до правоохоронних органів, тим самим виключив можливість їх протиправного застосування.
Також захисником заявлено клопотання про повернення обвинувального акта прокурору через невідповідність КПК України, оскільки обвинувальний акт складений 02 вересня 2019 року заступником начальника СВ Липовецького ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_9 і затверджений цього ж числа начальником Липовецького відділу Немирівської прокуратури ОСОБА_10 .
Порушення зазначеного пункту полягає у тім, що на час складання обвинувального акту, тобто станом на 02 вересня 2019р. ні слідчий, заступник начальника СВ Липовецького ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_9 , ні прокурор, начальник Липовецького відділу Немирівської прокуратури ОСОБА_10 , не були повноважними службовими особами наділеними процесуальними правами по проведенню досудового розслідування по кримінальному провадженні № 12018020200000084, а саме складання обвинувального акта в зв'язку із заявленим їм відводом.
Так, 29 серпня 2019р., на той час підозрюваним, ОСОБА_4 в порядку ст. ст. 42, 77 ч. 1 п. 3 КПК України, заявлено відвід зазначеним у обвинувальному акті слідчому і прокурору, про що їм було повідомлено того ж числа, тобто 29 серпня 2019 р.
Подані заяви про відвід відповідно до параграфа 6 - відводи КПК України, призупинили право та повноваження прокурора і слідчого на проведення слідчих і процесуальних дій у кримінальному провадженні № 12018020200000084, до розгляду цих заяв в установленому законом порядку. Однак, незважаючи на те, що заяви про відвід не були розглянуті, слідчий та прокурор продовжили досудове розслідування. Відтак, складений неповноважними особами обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування підлягають поверненню прокурору.
Заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Не заперечував щодо задоволення клопотання про витребування із Генеральної прокуратури України відомості із електронної інформаційної системи «Єдиний реєстр досудових розслідувань».
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні в частині обвинувачення ОСОБА_4 та клопотання про повернення обвинувального акта прокурору через невідповідність КПК України, просив закрити кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Вважав за можливе призначити по кримінальному провадженню судовий розгляд.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 не заперечував щодо задоволення клопотання про закриття кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні в частині обвинувачення ОСОБА_4 та клопотання про повернення обвинувального акта прокурору через невідповідність КПК України. Підтримав своє клопотання про витребування із Генеральної прокуратури України відомості із електронної інформаційної системи «Єдиний реєстр досудових розслідувань» по кримінальному провадженні, а саме розширений витяг у вигляді роздруківок по всіх розділах «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли», в тому числі інформацію про повідомлення про підозру. Разом із обвинуваченим ОСОБА_4 підтримали клопотання прокурора про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник, адвокат ОСОБА_11 не заперечували щодо задоволення клопотання про закриття кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні в частині обвинувачення ОСОБА_4 , клопотання про повернення обвинувального акта прокурору через невідповідність КПК України та клопотання про витребування із Генеральної прокуратури України відомості із електронної інформаційної системи «Єдиний реєстр досудових розслідувань». Заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.
Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні в частині обвинувачення ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а згідно з ч. 1 ст. 5 Кримінального Кодексу України, Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Конституційний Суд України в рішенні від 19 квітня 2000 року № 6-рп/2000 (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) розтлумачив положення ст. 58 Конституції України щодо зворотної дії у часі кримінально-правової норми, яка пом'якшує або скасовує відповідальність особи, вказавши, що це стосується випадків: коли в диспозиції норми зменшено коло предметів посягання; виключено зі складу злочину якісь альтернативні суспільно-небезпечні наслідки; обмежено відповідальність особи шляхом конкретизації в бік звуження форми вчинення злочину; звужено зміст кваліфікуючих ознак тощо.
Скасування злочинності діяння означає його декриміналізацію. Декриміналізація це скасування кримінального закону, що передбачає кримінальну відповідальність і покарання за конкретне кримінальне правопорушення.
Декриміналізація діяння може здійснюватися такими способами: а) суспільно небезпечне діяння може бути визнане таким, що не є суспільно небезпечним за змістом; б) таким, що не є кримінально протиправним за формою; в) таким, що не є ні суспільно небезпечним за змістом, ні кримінально протиправним за формою.
На переконання суду, Постанова Верховної Ради України № 33 від 17.07.2020 року не є Законом про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Таким чином, клопотання захисника про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України є наразі передчасним та задоволенню не підлягає без дослідження судом ознак кримінальних правопорушень, враховуючи стадію розгляду обвинувального акту в суді, а саме підготовче провадження, на якому судом не досліджуються жодні докази.
Щодо клопотання прокурора про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження. За правилами ч. 8 цієї статті закриття кримінального провадження на цій підставі не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК, є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов'язок розглянути відповідне питання.
Правилами ч. 3 ст. 288 КПК передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Як вбачається зі із обвинувального акту, ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 191 КК України починаючи із 16.05.2014 року.
Правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 263 КК України останнім було вчинено 04.04.2018 року. Після цього, ОСОБА_4 не було вчинено інших кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 366 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів та злочином невеликої тяжкості на момент вчинення правопорушень.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 191 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів та середньої тяжкості на момент вчинення правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди такої особи на звільнення на підставі спливу строків давності.
Оскільки, обвинувачений ОСОБА_4 надав згоду на закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних правопорушень минули, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Щодо клопотання про витребування із Генеральної прокуратури України відомості із електронної інформаційної системи «Єдиний реєстр досудових розслідувань».
Змагальність у кримінальному провадженні це процесуальний режим, який є сукупністю організаційних та функціональних правових положень, що передбачає таку побудову процесу з'ясування обставин кримінального провадження та його вирішення, щоб сторони кримінального провадження та потерпілий могли скористатися достатньою сукупністю процесуальних засобів задля представлення, доказування своїх правових позицій, спростування інших правових позицій, а суд на підставі цього був спроможний законно та справедливо вирішити правовий спір по суті, максимально врахувавши та знайшовши при цьому оптимальний баланс між усіма приватними та суспільними інтересами.
Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 року № 139, доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань передбачений лише для держателя, прокурорів, слідчих, детективів та інших уповноважених користувачів.
Відповідно до п. 4, 8 цієї глави держателем Реєстру є Генеральна прокуратура України, а реєстраторами Реєстру (далі - Реєстратор) є: прокурори, у тому числі керівники прокуратур; керівники органів досудового розслідування; слідчі органів прокуратури, поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро), уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 26.03.2019 (справа № 807/1456/17, провадження № 11-1460апп18) зазначила, що діяльність уповноважених службових осіб правоохоронних органів щодо інформаційного наповнення ЄРДР полягає в офіційному фіксуванні здійснених у кримінальному провадженні процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень і є похідною від них.
Отримання повної інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань шляхом витребування від Генеральної прокуратури України доказів роздруківок з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Положенню про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України 06.04.2016 року № 139.
Суд дійшов висновку, що витребування зазначеного у клопотанні документу зумовлене необхідністю встановлення істини по кримінальному провадженню, витребувана інформація має безпосереднє значення для розгляду справи, з метою перевірки фактів дотримання вимог КПК при реалізації своїх повноважень органом досудового розслідування та оцінки доказів з точки зору належності, допустимості і достовірності, а сторона захисту не має можливості отримати її самостійно, у зв'язку із чим клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про витребування розширеного витягу підлягає задоволенню.
Щодо клопотання про повернення обвинувального акта.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
В ст. 291 КПК України зазначено чіткий перелік вимог, яким повинен відповідати обвинувальний акт.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.291 КПК України виклад фактичних обставин здійснюється прокурором на власний розсуд, які він вважає встановленими, тому посилання сторони захисту на недоліки викладені в клопотанні, як на підставу для повернення обвинувального акта, є безпідставними та не є підставою для повернення обвинувального акта.
Зі змісту обвинувального акта відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_7 вбачається, що в ньому містяться, як формулювання обвинувачення з викладом фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленим, так і правова кваліфікація правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Як вбачається із матеріалів справи, заява ОСОБА_4 про відвід групи слідчих у кримінальному провадженні задоволена не була.
До того ж, питання про повернення обвинувального акта прокурору вже вирішувалося у підготовчому судовому засіданні.
На переконання суду, підстав для повернення обвинувального акта прокурору матеріали справи не містять. При затверджені обвинувального акту прокурором виконані вимоги КПК України.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст. ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Немирівському районному суду Вінницької області.
Враховуючи те, що немає підстав для прийняття рішень, визначених п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, суд приходить до висновку, що дане кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду на підставі обвинувального акта.
Зазначений судовий розгляд кримінального провадження з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст.27 КПК України, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 49 КК України, ст. ст. 284, 285, 288, 314-316 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні в частині обвинувачення ОСОБА_4 та повернення обвинувального акта прокурору через невідповідність КПК України - відмовити.
Клопотання прокурора Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 191 КК України на підставі ст. 49 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 191КК України на підставі ч. 1 ст. 49 КК України.
Витребувати від держателя Єдиного реєстру досудових розслідувань Офісу Генерального прокурора (адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) відомості з електронної інформаційної системи «Єдиний реєстр досудових розслідувань» по кримінальному провадженні за № 12018020200000084 від 16.03.2018 року, а саме розширений витяг у вигляді роздруківок по всіх розділах «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли», в тому числі інформацію про повідомлення про підозру.
Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню, внесенному до ЄРДР за № 12018020200000084 від 16.03.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України у судовому засіданні в приміщенні Немирівського районного суду Вінницької області (м. Немирів, вул. Шевченка, 27) на 29.05.2024 року на 10 годину 40 хв.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Про місце та час розгляду кримінального провадження повідомити учасників кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її проголошення в частині звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 191 КК України на підставі ст. 49 КК України. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
В інших частинах ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1