23.05.2024
Справа № 720/3163/23
Провадження № 3/720/57/24
23 травня 2024 року суддя Новоселицького районного суду Чернівецької області Ляху Г.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
23 грудня 2023 року близько 15 години 43 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «БМВ 520», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Центральній, 23 в м. Новоселиця Чернівецької області, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме сухість в роті та зіниці очей не реагують на світло, та в подальшому на вимогу працівників поліції від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився без поважних для суду причин. Відповідно до ст. 268 КУпАП вважаю, що адміністративну справу можливо розглянути у відсутності правопорушника.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Буга А.В. просив закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що працівниками поліції не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Крім цього, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення йому не були роз'яснені процесуальні права, що позбавило його права на кваліфіковану правничу допомогу.
Дослідивши наявні у справі докази, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння та відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння повністю доказана.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 042478 від 23 грудня 2023 року вбачається, що 23 грудня 2023 року близько 15 години 43 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «БМВ 520», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Центральній, 23 в м. Новоселиця Чернівецької області, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме сухість в роті та зіниці очей не реагують на світло, в подальшому на вимогу працівників поліції від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився.
Також, факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння підтверджується переглянутим в суді відеозаписом доданим до протоколу про адміністративне правопорушення з якого вбачається, що останній дійсно керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Окрім того, до матеріалів справи, в підтвердження вини ОСОБА_1 щодо відмови останнього від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в лікарні, також додано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння до медичної установи, зі змісту якого також вбачається, що ОСОБА_1 після того, як його зупинили працівники поліції відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Таким чином, оцінивши у сукупності дослідженні докази, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння та відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння повністю доказана та його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Слід зазначити, що процедура оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 проводилась поліцейським у відповідності до ст. 266 КУпАП, а саме із застосовуванням технічних засобів відеозапису, матеріали якого долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
З переглянутого в суді відеозапису з бодікамер поліцейських видно як ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час того як він керував транспортним засобом. Останній на місці зупинки також визнав факт керування транспортним засобом та не забажав їхати в лікарню для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, хоча працівники поліції неодноразово пропонували останньому пройти тест на стан наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 на місці зупинки були роз'яснені процесуальні права та за його клопотанням надано можливість консультуватися по мобільному телефону із адвокатом для узгодження його подальших дій, після чого він відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
ОСОБА_1 не заперечував проти складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення щодо факту відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння та будь-які зауваження до нього не заявив.
За вказаних обставин посилання захисника щодо недоведеності факту керування транспортним засобом та не роз'яснення ОСОБА_1 процесуальних прав є необґрунтованим, а клопотання про закриття провадження у справі з наведених мотивів - безпідставним.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
Досліджені докази у вказаній справі є послідовними та доповнюють один одного, відповідають обставинам справи, а тому не викликають сумнів у їх достовірності та поза розумних сумнівів доводять вину ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом та відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, що було зафіксовано поліцейськими в порядку ч. 2 ст. 266 КУпАП із застосовуванням технічних засобів відеозапису.
А тому, приходжу до висновку, що працівник поліції складаючи протокол про адміністративне правопорушення, діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законом, а ОСОБА_1 та його захисник не надали суду доказів, які б спростували обставини викладені у протоколі.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, особу порушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, а також його майновий стан.
Приймаючи до уваги наведене, приходжу до висновку про необхідність накладання на правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами, а також стягнути з нього на користь держави судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 221, 251, 283, 284, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення через Новоселицький районний суд до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя Ляху Г.О.