22 травня 2024 року
м. Київ
справа №160/8441/23
адміністративне провадження № К/990/13407/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М. В., Мацедонської В.Е.
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі № 160/8441/23 за позовом ОСОБА_1 до політичної партії «Європейська солідарність», Перещепинської міської територіальної виборчої комісії Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року цю касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строку у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору; заяви про поновлення строку на касаційне оскарження (з доказами на підтвердження відповідних обставин).
На виконання вимог цієї ухвали суду скаржник надав квитанцію про сплату судового збору на 4294, 29 грн та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. У зазначеній заяві просить поновити строк на касаційне оскарження з тих підстав, що у період з 11 березня 2024 року по 01 квітня 2024 року включно перебував на амбулаторному лікуванні. На підтвердження зазначеній обставині надав довідку Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Черкаської селищної ради» від 01 квітня 2024 року № 14.
Перевіривши доводи зазначеної заяви, суд касаційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.
Водночас навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Тобто, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й установленням строків на звернення до суду з касаційними скаргами.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
В ухвалі від 25 квітня 2024 року Верховний Суд зазначив, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 05 грудня 2023 року, повне судове рішення виготовлено того ж дня. Відтак, останнім днем на подання касаційної скарги було 04 січня 2024 року.
Вперше касаційну скаргу скаржник подав 04 січня 2024 року, яку ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2024 року повернуто скаржнику. Копію цієї ухвали скаржник отримав 13 лютого 2024 року. Вдруге касаційну скаргу скаржник подав 02 квітня 2024 року.
Оскільки касаційна скарга була подана з пропуском строку на касаційне оскарження, а скаржник не порушував питання про його поновлення Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху, зокрема, з цієї підстави.
Виконуючи вимоги ухвали суду від 25 квітня 2024 року скаржник подав, зокрема, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та зазначає, що у період з 11 березня 2024 року по 01 квітня 2024 року включно перебував на амбулаторному лікуванні. На підтвердження зазначеній обставині надав довідку Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Черкаської селищної ради» від 01 квітня 2024 року № 14.
Відповідно до інформації з цієї довідки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на амбулаторному лікуванні у період з 11 березня 2024 року по 01 квітня 2024 року включно.
Верховний Суд звертає увагу на те, що питання поновлення пропущеного процесуального строку вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку, та наданих на їхнє підтвердження доказів. Доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із касаційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Питання поважності пропуску звернення до суду у зв'язку із перебуванням особи на амбулаторному лікуванні вже було предметом оцінки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20 червня 2019 року та Верховного Суду у постановах від 17 липня 2019 року у справі № 815/1175/17, від 20 лютого 2020 року у справі № 560/3070/19, від 26 березня 2020 року у справі № 805/2688/18-а, від 25 травня 2023 року у справі № 640/16276/21, які колегія суддів уважає за необхідне врахувати і при вирішенні клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження у цій справі.
Так, Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 560/3070/19 зазначив, що амбулаторне лікування розуміє під собою лікувально-профілактичні дії, які надаються особі (основні види медичної допомоги), як в самій амбулаторії (без залишення в лікарні на стаціонар), так і вдома.
Хвороба, лікування в умовах денного стаціонару, перебування на амбулаторному лікуванні не є перешкодою для звернення до суду з позовом та не є об'єктивно непереборними обставинами, оскільки залежали виключно від волевиявлення самого позивача та належного використання ним своїх прав, визначених нормами закону.
Отже, вказані доводи не є об'єктивними перешкодами чи труднощами пропуску строку звернення до суду, оскільки амбулаторне лікування не перешкоджало позивачу звернутися до суду в установлений законом строк.
Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 листопада 2019 року у справі № 120/4137/18-а, відповідно до якої перебування особи на амбулаторному лікуванні, на відміну від стаціонарного, не позбавляє можливості такої особи реалізувати своє право на захист порушених прав, як самому, так і через представника.
Водночас колегія суддів звертає увагу, що скаржником надано докази про перебування останнього на амбулаторному лікуванні лише у період з 11 березня 2024 року по 01 квітня 2024 року. При цьому, неможливості звернутися до суду з касаційною скаргою поза межами цього періоду позивач не обґрунтував (до 11 березня 2024 року).
Більше того, Верховний Суд зазначає, що амбулаторне лікування не є перешкодою звернутися за правовою допомогою з метою захисту порушених прав у суді.
Таким чином, надані скаржником докази не свідчать про наявність дійсних перешкод чи труднощів пропуску строку на касаційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали позивачу реалізувати своє право на звернення до суду із касаційною скаргою.
Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником причин пропуску такого строку поважними.
За правилами пункту 4 частини першої статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням зазначеного, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 КАС України,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі № 160/8441/23.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі № 160/8441/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддіО.А. Губська М.В. Білак
В.Е. Мацедонська