22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 260/6387/23
адміністративне провадження № К/990/17519/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС АВТОСЕРВІС» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі № 260/6387/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС АВТОСЕРВІС» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
25.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДС АВТОСЕРВІС» звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210184/2 від 03.01.2023, зобов'язати Митницю розмитнити спірну вартість товарів за першим методом (за ціною договору), а саме за ціною договору та повернути різницю виплаченої митної вартості товару у сумі 57160,08 грн.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №260/6387/23 позов задоволено частково. Скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/100003/2 від 03.01.2023, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 апеляційну скаргу Львівської митниці задоволено частково. Скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі № 260/6387/23 та залишено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС АВТОСЕРВІС» без розгляду.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, позиція суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що ТОВ «ДС АВТОСЕРВІС» оскаржує рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100003/2 від 03.01.2023, яке було отримане позивачем 03.01.2023, а отже останнім днем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду було 04.07.2023. На обґрунтування дотримання строку звернення до суду позивач посилався на те, що ним було здійснено спробу досудового врегулювання спору шляхом надсилання митниці 30.06.2023 листа, який відповідачем отримано 07.07.2023, із наданням додаткових документів, про які митний орган зазначав у рішенні про коригування митної вартості товарів. Оскільки на такий лист - адвокатський запит відповіді надано не було, то позивач вважав, що тримісячний строк звернення до адміністративного суду слід обраховувати з дня бездіяльності суб'єкта владних повноважень, який мав завершуватися не раніше 14.09.2023. Супровідний лист адвоката Литвина С. Й. про надання додаткових документів від 30.06.2023 слід розглядати як такий, що спрямований на надання митному органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів у порядку частини 8 статті 55 Митного кодексу України, а не як скаргу в досудовому порядку вирішення спору.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС АВТОСЕРВІС» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі № 260/6387/23, подана представником позивача - адвокатом Литвином Степаном Йосиповичем.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2, стаття 13 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.
Верховний Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини 4 статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України.
Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Натомість скаржником не вчинено посилання на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України, не викладено підстави касаційного оскарження відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.
Адвокатом ТОВ «ДС Автосервіс» зазначено, що скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі, не з'ясовано причини поважності пропуску позивачем строку звернення до суду.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм КАС України, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Доводами касаційної скарги не спростовують висновок суду апеляційної інстанції, що лист адвоката Литвина С. Й. на адресу митниці не відповідає приписам статей 24, 26 Митного кодексу України, а отже не може розглядатися як скарга, подана у порядку досудового вирішення спору з огляду на його зміст та адресата, якому він був скерований. Будь яких інших доказів оскарження рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100003/2 від 03.01.2024 у адміністративному поряду матеріали справи не містять, а отже відсутні підстави вважати, що у спірних правовідносинах мало місце досудове врегулювання спору на підставі приписів частини 4 статті 122 КАС України.
Верховний Суд зауважує, що посилання скаржника на порушення судами норм процесуального права не підміняють визначення підстав касаційного оскарження та не можуть вважатися належним правовим обґрунтуванням касаційної скарги у розумінні частини 4 статті 328 цього Кодексу. Верховний Суд зауважує, що невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України. Проте скаржником не вказано та не обґрунтовано такі підстави касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС АВТОСЕРВІС» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі № 260/6387/23 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяІ.А. Васильєва