22 травня 2024 року
м. Київ
справа №160/19513/23
адміністративне провадження № К/990/17708/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Радишевської О.Р., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справа України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
03 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справа України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області по невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 29 січня 2021 року по 22 червня 2023 року протиправними;
- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 січня 2021 року по 22 червня 2023 року в сумі 137 952 (сто тридцять сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) гривні 48 копійок.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року, адміністративний задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справа України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29 січня 2021 року по 16 лютого 2021 року включно. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справа України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 січня 2021 року по 16 лютого 2021 року включно у розмірі 2047 (дві тисячі сорок сім) грн 24 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
02 травня 2024 року засобами поштового зв'язку позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Предметом спору у цій справі є стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Дніпропетровським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявником касаційної скарги не зазначено.
Отже, у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справа України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності -засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко О.Р. Радишевська О.В. Кашпур