Справа № 463/190/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/598/24 Доповідач: ОСОБА_2
16 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2024 року про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 370 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
вищевказаною ухвалою клопотання слідчого - задоволено частково.
Застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120,00 грн.
Покладено на ОСОБА_6 на строк два місяці наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі міста Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними, а також із свідками сторони обвинувачення, у тому числі свідком ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова 23 квітня 2024 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково, застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що пред'явлену підозру вважає необґрунтованою, а наведені у клопотанні ризики є безпідставними та ґрунтуються на припущення. Слідчим суддею не наведено підстав неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання забезпечить його належну процесуальну поведінку.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 подану апеляційну скаргу підтримав та просив таку задовольнити.
Прокурор ОСОБА_7 заперечив проти задоволення апеляційних вимог, покликавшись на їх необґрунтованість.
Заслухавши доповідь судді, позицію учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно зі статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що рішення слідчого судді є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023140120000897 від 29 грудня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 370 КК України.
19 квітня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 370 КК України, а саме в провокації підкупу, тобто в підбуренні особи на пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди, щоб потім викрити того, хто прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду, вчиненому службовою особою правоохоронних органів за попередньою змовою групою осіб.
Задовольняючи клопотання слідчого про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя вважав оголошену ОСОБА_6 підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 370 КК України, обґрунтованою, а наведені прокурором ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, - доведеними.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді з наступних підстав.
Відповідно до наявних у матеріалах справи відомостей, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 370 КК України.
Беручи до уваги, що санкція інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років та зі штрафом від п'ятисот до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та враховуючи вимоги, зазначені в ч. 5 ст. 194 КПК України, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо доцільності обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 саме у вигляді застави.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи у вчиненні злочину чи її відсутності, доведення чи недоведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 370 КК України, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, виходив з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. З огляду на наведене, колегія суддів не бере до сумніву обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 370 КК України, яка підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколами допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколами обшуків проведених у межах кримінального провадження; протоколами оглядів проведених у кримінальному провадженні; висновком експертизи; іншими матеріалами кримінального провадження №62023140120000897 від 29 грудня 2023 року.
Доводи апелянта щодо недоведення факту вчинення ним будь-яких дій щодо провокації та підкупу ОСОБА_8 до уваги не беруться, оскільки, як уже зазначалося, на цій стадії судом не вирішується питання доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_6 у разі визнання його винним у вчиненому злочині, а також з огляду на характер і ступінь суспільної небезпечності самого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 .
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які покликається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду; знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто заявлені у клопотанні слідчого ризики є реальними.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 171 КПК України та застосуванням щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання ОСОБА_6 його процесуальних обов'язків.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2024 року, якою до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави, залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4