22.05.2024 Справа №607/7108/24 Провадження №2-с/607/70/2024
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гриців Ольги Ярославівни про скасування судового наказу,-
05 квітня 2024 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано судовий наказ за заявою Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради про стягнення солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 ) на користь Комунального підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради (46001, м. Тернопіль, вул. І. Франка, 16, р/р НОМЕР_8 в ТОФ АТ «Ощадбанк», МФО 338545, код 14034534) заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01 грудня 2021 року по 01 лютого 2024 року в сумі 9 440 (дев'ять тисяч чотириста сорок) грн. 71 коп. та судового збору в розмірі 302,80 у рівних частках - по 43 (сорок три) грн. 26 коп., з кожного.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Гриців Ольги Ярославівни 20.05.2024 подала до суду заяву про скасування вказаного судового наказу, посилаючись на те, що предметом даного судового наказу є стягнення заборгованості за послуги з центрального опалення та постачання гарячої води за адресою АДРЕСА_1 ,за період з 01 грудня 2021 року по 01 лютого 2024 року. Зазначає, що квартира за адресою АДРЕСА_1 розташована в цокольному приміщенні та має окремий вхід у помешкання, а тому мешканці квартири не користуються підвалом та сходовою кліткою. Окрім того, квартиру від'єднано від системи централізованого теплопостачання та обладнано автономною системою опалення. Заявником не додано детального розрахунку наданих послуг, а матеріали справи містять лише Виписку з особового рахунку про заборгованість з централізованого опалення та постачання гарячої води. Тобто, не зрозуміло, які саме витрати з централізованого опалення та постачання гарячої води мають відшкодувати споживачі. Представник заявника вказує на те, що мешканці квартири за адресою АДРЕСА_1 не отримують послуги від КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради за даною адресою, а тому судовий наказ, виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 05 квітня 2024 року, просить скасувати. Крім того, просить стягнути із КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» тернопільської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі, що складаються із витрат на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн. та суми сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу судового збору у розмірі 151,40 грн.
Судом із матеріалів справи встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_3 .
Як вбачається із Технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 , складеного 28.11.1996 р. Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації, дана квартира розташована в цокольному приміщенні та має окремий вхід у помешкання. Цей факт підтверджується також і обставинами, встановленими у рішенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 грудня 2006 року, у справі №2-6183/06.
Між ПП Теплоцентр-Тер та ОСОБА_2 укладено Договір на проведення робіт з влаштування автономної (індивідуальної) системи теплопостачання у квартирі за адресою АДРЕСА_1 , який діяв до 25 вересня 2010 року.
Відповідно до ч. 3 ст.171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши подану заяву та матеріали цивільної справи про видачу судового наказу, суддя приходить до переконання про наявність визначених законом підстав для скасування судового наказу №607/7108/24, виданого 05 квітня 2024 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 9 440 грн. 71 коп.
Щодо вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу та повернення сплаченого судового збору, суд приходить до наступного висновку.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
До заяви про скасування судового наказу додано доказ сплати судового збору у розмірі 151,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією 0.0.3651998030.1 від 17.05.2024, а також докази щодо вартості, наданої ОСОБА_1 правничої допомоги у сумі 3 000 грн., що підтверджується Договором про надання правничої правової допомоги від 14 травня 2024 року, актом надання правничої допомоги від 15.05.2024 р. ордером на надання правничої (правової) допомоги від 17.05.2024 р.
За змістом положень ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до частини першої ст.42 ЦПК України, сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.
КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради звернулося до суду в порядку наказного провадження, в якому передбачено спрощене судове провадження. Заява про скасування судового наказу також подана у порядку наказного провадження
У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (ч.2 ст.42 ЦПК України).
Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України "Наказне провадження". Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов'язаних із розглядом справи, які понесені боржником.
Суддя зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, при цьому, в силу принципу змагальності сторін, обов'язок доведення обставин, що мають значення для справи і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, покладається саме на сторони по справі. Отже, стягувач за правилами наказного провадження буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.
Із зазначених норм матеріального права та процесуальних норм встановлено, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов'язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів частин 3 та 8 ст.141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2 ст.141 ЦПК України.
Разом з тим, ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов'язок відшкодування боржнику судових витрат. Отже, судові витрати підлягають розподілу тільки за результатами розгляду справи. У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. Отже, саме по собі звернення кредитора (стягувача) з такою заявою до суду про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), що могло б бути підставою для стягнення судових витрат, оскільки зазначене є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимога про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає, оскільки зі змісту норм ЦПК України заявник позбавлений можливості заперечувати проти вимог боржника, що стосуються відшкодування витрат на правничу допомогу.
У стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід також відмовити, з огляду на те, що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред'явлення ним позову до боржника.
При цьому, з огляду на приписи ч.2 ст.164 ЦПК України, можна дійти висновку, що законодавець розподіл судових витрат, що понесені у наказному провадженні, пропонує вирішувати при пред'явленні стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження.
При цьому, слід зауважити, що скасуванням судового наказу спір по суті не вирішується. Тому, підстав для стягнення судового збору на користь заявника та інших витрат не має.
Отже, боржник не позбавлений права стягнути відповідні витрати з стягувача (заявника) в порядку позовного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. 171 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гриців Ольги Ярославівни про скасування судового наказу, задовольнити частково.
Судовий наказ №607/7108/24, виданий 05 квітня 2024 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягненнясолідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 9 440 грн. 71 коп. - скасувати.
В решті вимог заяви, відмовити.
Роз'яснити Комунальному підприємству теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради право на звернення до суду із вказаними вимогами у порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Ухвала суду може бути оскаржена лише в частині розподілу судових витрат.
В іншій частині (про скасування судового наказу) ухвала оскарженню не підлягає.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині розподілу судових витрат подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя В. В. Ромазан