10.05.2024 Справа №607/9933/24 Провадження №3/607/4497/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., розглянувши матеріали, що надійшли з Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої,
за ознаками правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №982237 від 29 квітня 2024 року, 29 квітня 2024 року о 10 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 вчинила відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру а саме: висловлювала словесні образи, чим порушила вимоги ТЗП серії АА №331654 від 28 квітня 2024 року по 01 травня 2024 року, а саме: заборона в будь-який спосіб контактувати із ОСОБА_2 , чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про час та місце була повідомлена належним чином, що підтверджується її підписом у протоколі про адміністративне правопорушення. Про причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не подавала.
Відтак на підставі ст.268 КУпАП, вважаю, що розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_3 .
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку:
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будьякі фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч. 1 ст. 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Тобто, з об'єктивної сторони дане правопорушення характеризується вчиненням будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а також невиконанням термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон), терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
У відповідності до ч. 2 ст. 25 Закону, терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- відомостях, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серїї ВАВ № 982237 від 29 квітня 2024 року;
- додатком до протоколу про адміністративні правопорушення 982237 складеного 20 квітня 2024 року за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу про подію від 2 квітня 2024 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 29 квітня 2024 року, згідно яких, 29 квітня 2024 року ОСОБА_1 перебуваючи в одній квартирі із ОСОБА_2 , вчинила до нею домашнє насильство, а саме: виражалась в її сторону словесні образи, чим порушила ТЗП серії АА №331654 а саме: заборону в будь-який спосіб контактувати із ОСОБА_2 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 29 квітня 2024 року, згідно яких, 29 квітня 2024 року ОСОБА_1 перебуваючи в одній квартирі із ОСОБА_2 , мала із нею конфлікт через те, що гр. ОСОБА_1 придбала алкогольний напій, а саме два літри пива, в поясненнях ОСОБА_3 зазначає, що словесно не ображала ОСОБА_2 , а лише висказала все що про неї думала, чим порушила ТЗП серії АА від 28 квітня 2024 року а саме: заборону в будь-який спосіб контактувати із ОСОБА_2 ;
- копією ТЗП стосовно кривдника серії АА №331654 від 28 квітня 2024 року, яким ОСОБА_3 заборонено у будь-який спосіб контактувати з ОСОБА_2 строком до 21 год. 40 хв. 01.05.2024 ;
- електронним рапортом інспектора чергового відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Іваник Д. від 29 квітня 2024 року, в якому вказується, що 29 квітня 2024 року, надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство стосовно матері ОСОБА_2 , чим порушила ТЗП серії АА №331654 від 28 квітня 2024 року а саме: заборону в будь-який спосіб контактувати із ОСОБА_2 ;
- постановою від 20 жовтня 2023 року, у справі №607/1853/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП;
Таким чином, дослідженими письмовими доказами встановлено, що 28 квітня 2024 року відносно ОСОБА_1 винесений ТЗП серії АА №331654 від 28 квітня 2024 року, згідно з яким їй заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 на термін 3 доби.
Однак ОСОБА_1 не виконала вимоги термінового заборонного припису АА №331654 від 28 квітня 2024 року, а саме: заборону в будь-який спосіб контактування з постраждалою особою.
За вказаних обставин приходжу до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП а саме: невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за вчинене правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно ст. 401 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені у справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, вважаю, що із ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605,60 грн.
Керуючись статтями ч. 2 ст. 33, 36, ст. 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 245, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяН. Р. Кунець