Іменем України
15 травня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/43/24
Господарський суд Чернігівської області
у складі судді Ноувен М.П.,
за участю секретаря судового засідання Дерби О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
№ 927/43/24
за позовом: Заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури,
вул. Овдіївська,2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код 02910114,
e-mail: nizhin.prok@gmail.com
в інтересах держави в особі
позивача: Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області,
вул. Шевченка, 2, смт. Лосинівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16663,
код 04412461, е-mail: losynivskaotg@ukr.net
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Чернігів”,
пр. Перемоги, буд. 126 Б, м. Чернігів, 14013, код 41823846, e-mail: info@cn.enera.ua
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів.
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: Якимчук Ю.В.,
прокурора: Ходико О.Є.;
Заступником керівника Ніжинської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі позивача - Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Чернігів” про:
- визнання недійсною додаткової угоди №1 від 27.08.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21010096ВЦ від 10.02.2021, укладеної між Лосинівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";
- визнання недійсною додаткової угоди №2 від 31.08.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21010096ВЦ від 10.02.2021, укладеної між Лосинівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";
- визнання недійсною додаткової угоди №3 від 01.10.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21010096ВЦ від 10.02.2021, укладеної між Лосинівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";
- визнання недійсною додаткової угоди №4 від 04.10.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21010096ВЦ від 10.02.2021, укладеної між Лосинівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";
- визнання недійсною додаткової угоди №5 від 05.10.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21010096ВЦ від 10.02.2021, укладеної між Лосинівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";
- визнання недійсною додаткової угоди №6 від 04.11.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21010096ВЦ від 10.02.2021, укладеної між Лосинівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";
- визнання недійсною додаткової угоди №7 від 08.11.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21010096ВЦ від 10.02.2021, укладеної між Лосинівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";
- визнання недійсною додаткової угоди №8 від 01.12.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21010096ВЦ від 10.02.2021, укладеної між Лосинівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";
- визнання недійсною додаткової угоди №9 від 02.12.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21010096ВЦ від 10.02.2021, укладеної між Лосинівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" на користь Лосинівської селищної ради грошових коштів у сумі 122809,33 грн.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.01.2024 позовну заяву прийнято суддею Демидовою М.О., відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.01.2024, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області №02-01/48/24 від 16.02.2024, у зв'язку тимчасовою непрацездатністю судді Демидової М.О., було призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/43/24.
Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області для розгляду справи визначено суддю Ноувен М.П.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2024 справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання на 13.03.2024 на 11:15 год..
У зв'язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці, судове засідання, призначене на 13.03.2024 об 11:15, не відбулося про що сторони повідомлені листом № 927/43/24/385/24 від 11.03.2024.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2024 підготовче засідання призначено на 17.04.2024.
У підготовчому засіданні 17.04.2024 суд постановив протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.05.2024.
У судовому засіданні 15.05.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Позиції учасників справи.
Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що внесення додатковими угодами змін до договору вчинено з порушенням вимог Закону України “Про публічні закупівлі”, а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення більш ніж 10%, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі, отже такі угоди підлягають визнанню недійсними, а надмірно сплачені кошти підлягають поверненню до бюджету.
Враховуючи те, що вищезазначені додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону України “Про публічні закупівлі”, прокурор, посилаючись на приписи ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати їх недійсними. Оскільки позивач сплатив кошти за поставлену електричну енергію відповідно до ціни, вказаній у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеною ціною, прокурор на підставі ст. 670 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача в дохід державного бюджету України в особі Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області безпідставно отриманих бюджетних коштів в сумі 122 809,33 грн.
19.01.2024 відповідачем подано відзив на позов.
Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:
- підстави для здійснення самостійного представництва інтересів держави в суді у цій справі відсутні, оскільки прокурор звернувся в інтересах осіб, які не мають статусу позивача у справах щодо оскарження процедури закупівлі;
- сторонами були правомірно укладені оспорювані додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару, оскільки такі зміни відповідають нормам чинного законодавства, а саме Закону України “Про публічні закупівлі”; жодна з наведених угод не містить в собі вимог щодо збільшення ціни товару понад десять відсотків, отже відповідна вимога ч.2 ст.41 Закону сторонами дотримана.
Крім того, відповідач посилається на наступне:
- договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України. У справі, що розглядається, позовні вимоги полягають в недійсності додаткових угод до договору, але їх недійсність не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов'язання є договірними;
- на момент укладення між сторонами договору та оспорюваних додаткових угод, а також виконання сторонами умов Договору, постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 не діяла, а тому не може застосовуватися до спірних правовідносин між сторонами. Великою Палатою Верховного Суду у складі суддів: Шевцової Н.В., Булейко О.Л., Кривенди О.В., Мазура М.В., Пількова К.М. було постановлено окрему думку щодо зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22, у якій колегія суддів вважає, що не було підстав для відступу від висновку Касаційного адміністративного суду щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, викладеного у постанові від 5 квітня 2023 року у справі № 420/17618/21, згідно з яким сторони договору про закупівлю можуть вносити необмежену кількість разів змін до договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10 % за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку, і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Відзив на позов прийнято судом до розгляду.
06.03.2024 прокурором до суду подано заяву про зміну підстав позову у якій, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, просить вважати підставою позову (в частині стягнення спірних коштів) п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України.
Суд прийняв заяву прокурора до розгляду з урахуванням положень ст. 46 ГПК України.
Крім того, суд зазначає наступне: відповідно до ч. 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.
Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Зі змісту поданої прокурором заяви вбачається, що він змінює посилання на норми матеріального права в частині позовної вимоги про стягнення спірних коштів.
Слід також зазначити, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. При цьому суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом варто керуватися при вирішенні спору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17). Тому норми, на які посилається позивач у справі, не є визначальними, натомість вагоме значення мають саме підстави, якими обґрунтовуються відповідні позовні вимоги, дослідивши які суд самостійно визначає, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.
Застосування судом для ухвалення рішення інших норм матеріального права, аніж зазначені позивачем, не призводить до зміни підстав позову та обраного позивачем способу захисту (за наявності у сторін можливості надати відповідні докази та аргументи з огляду на зміну правової кваліфікації) (п.34 постанови Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №905/132/21).
06.03.2024 відповідачем подано заперечення на заяву про зміну підстав позову.
Так, відповідач зазначає наступне:
- договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України. У справі, що розглядається, позовні вимоги полягають в недійсності додаткових угод до договору, але їх недійсність не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов'язання є договірними;
- на момент укладення між сторонами договору та оспорюваних додаткових угод, а також виконання сторонами умов Договору, постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 не діяла, а тому не може застосовуватися до спірних правовідносин між сторонами. Великою Палатою Верховного Суду у складі суддів: Шевцової Н.В., Булейко О.Л., Кривенди О.В., Мазура М.В., Пількова К.М. було постановлено окрему думку щодо зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22, у якій колегія суддів вважає, що не було підстав для відступу від висновку Касаційного адміністративного суду щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, викладеного у постанові від 5 квітня 2023 року у справі № 420/17618/21, згідно з яким сторони договору про закупівлю можуть вносити необмежену кількість разів змін до договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10 % за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку, і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.
Перелік обставин, які є предметом доказування.
Враховуючи предмет і підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі належать:
- обґрунтованість звернення прокурора з позовом до суду в інтересах позивача,
- порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача;
- наявність підстав для визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів;
Щодо представництва прокурора суд зазначає наступне:
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Так, частиною 3 ст. 53 ГПК України закріплено право прокурора у визначених законом випадках звертатися до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з висновком Конституційного Суду України, наведеним у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, поняття "інтереси держави" є оціночним; в кожному конкретному випадку прокурор, який звертається до суду із заявою, повинен обґрунтувати в суді наявність підстав для представництва інтересів держави (в тому числі публічних інтересів територіальної громади), але виключного переліку обставин, які можуть використовуватися, закон не передбачає.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Отже, державні органи та інші суб'єкти владних повноважень зобов'язані вживати (реалізовувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав, в межах визначених законодавством повноважень.
Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Лосинівської селищної ради.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про місцеве самоврядування” місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі бюджету, фінансів і цін, зокрема, віднесено фінансування видатків з місцевого бюджету в установленому законом порядку (п. 4 частини 1 статті 28 Закону України “Про місцеве самоврядування).
Матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є в комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Зазначені прокурором у позові порушення вимог Закону України “Про публічні закупівлі” завдають шкоди територіальній громаді в вигляді незаконних витрат бюджетних коштів, унеможливлюють їх раціональне та ефективне використання і здатне спричинити істотну шкоду інтересам територіальної громади.
Лосинівська селищна рада як орган місцевого самоврядування, є розпорядником бюджетних коштів у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України, що уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, водночас, зобов'язана ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави в бюджетній сфері.
Лосинівська селищна рада, укладаючи оспорювані додаткові угоди до договору про закупівлю, які за доводами прокурора суперечать вимогам п. 2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, сприяла порушенню інтересів територіальної громади. Тобто міська рада є органом, до компетенції якого віднесені повноваження контролю за використанням виділених їй бюджетних коштів, при цьому, неналежно їх реалізує.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п. 38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 частини 4 статті 23 Закону “Про прокуратуру”).
Прокурор звертався до Лосинівської селищної ради листом з повідомленням про те, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог п. 2 частини 5 стаття 41 Закону “Про публічні закупівлі”, та просив надати інформацію про вжиття Радою заходів щодо усунення вказаних порушень.
Лосинівська селищна рада на звернення прокурора листом № 1366/02-09 від 25.07.2023 повідомила, що заходи щодо визнання недійсними додаткових угод та стягнення надміру сплачених коштів не вживалися та вживатися не будуть.
Суд вважає, що такі дії позивача свідчать про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави та територіальної громади.
З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі, оскільки Лосинівська селищна рада є замовником послуг при здійсненні процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів за законодавством України, є стороною укладеного Договору та оскаржуваних додаткових угод до нього, та саме на її користь мають бути стягнуті надмірно перераховані кошти (в разі реституції).
Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є стороною спірних правочинів, юридичною особою, що може від свого імені придбати майнові права та нести обов'язки, є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету за законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.
Таким чином, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та в позивача було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте остання самостійно не захистила інтереси держави в суді.
У порядку частини 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Лосинівської селищної ради до ТОВ “Енера Чернігів” про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.
Враховуючи зазначене, суд зазначає, що прокурор навів достатні підстави для звернення з позовом до суду в інтересах держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
При цьому суд враховує, що можливість використання відповідачем безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес, а їх неповернення не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні. Разом з тим, потенційно факт перерахування на адресу відповідача зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання публічних коштів, унеможливлює раціональне та ефективне їх використання. Зазначене підриває фінансово-економічні основи держави та не сприяє забезпеченню виконання нею основних функцій та завдань. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
З огляду на вищевикладене, заперечення відповідача щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Лосинівської селищної ради не знайшли свого підтвердження та не приймаються судом.
Обставини справи встановлені судом.
На веб-сайті «Prozorro»(ідентифікатор закупівлі № UA 2021-01-25-003801-b) Лосинівська селищна рада Ніжинського району Чернігівської області здійснила закупівлю електричної енергії з очікуваною вартістю 667 680 грн з ПДВ.
Переможцем у відкритих торгах визнано ТОВ «Енера Чернігів».
За результатами переговорної процедури 10.02.2021 між Лосинівською селищною радою Ніжинського району Чернігівської області (Споживач) та ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (Постачальник) укладено Договір про постачання електричної енергії № 21010096ВЦ (надалі - Договір).
Відповідно до п. п. 2.1., 2.2 Договору, Постачальник продає електричну енергію по ДК 021-2015 - 09310000-5 - Електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Обсяг: 278200 кВт/год.
Отже, загальний обсяг електричної енергії згідно з Договором складає 278200 кВт/год, за ціною 2.40 грн за 1 кВт/год з ПДВ, загальною вартістю 667 680,00 грн. з ПДВ
Відповідно до пункту 3.3 Договору, Постачальник не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до Договору.
Згідно з пунктом 9 комерційної пропозиції до Договору, термін дії Договору та умови пролонгації: договір діє до 31.12.2021 року і може бути пролонгований на 20 % від його суми на початок 2022 року.
Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні.
Відповідно до п. 13.4 істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».
У подальшому, за ініціативою ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» укладено ряд додаткових угод до Договору від 10.02.2021 №21010096ВЦ, що стосуються зміни ціни за одиницю товару та обсягів постачання електричної енергії, зокрема:
додатковою угодою № 1 від 27.08.2021 - змінено умови договору з 02.08.2021 в частині збільшення ціни електроенергії з 1 кВт/год до 2,604523 грн. Всі інші умови Договору незмінні.
додатковою угодою № 2 від 31.08.2021 змінено умови договору з 02.08.2021 в частині збільшення ціни електроенергії з 1 кВт/год до 2,829477 грн. Всі інші умови Договору незмінні.
додатковою угодою № 3 від 01.10.2021 - змінено умови договору з 01.09.2021 в частині збільшення ціни електроенергії з 1 кВт/год до 3,076906 грн. Всі інші умови Договору незмінні.
додатковою угодою № 4 від 04.10.2021 - змінено умови договору з 02.09.2021 в частині збільшення ціни електроенергії з 1 кВт/год до 3,349052 грн. Всі інші умови Договору незмінні.
додатковою угодою № 5 від 05.10.2021 - змінено умови договору з 03.09.2021 в частині збільшення ціни електроенергії з 1 кВт/год до 3,468306 грн. Всі інші умови Договору незмінні.
додатковою угодою № 6 від 04.11.2021 змінено умови договору з 01.10.2021 в частині збільшення ціни електроенергії з 1 кВт/год до 3,760548 грн. Всі інші умови Договору незмінні.
додатковою угодою № 7 від 08.11.2021 - змінено умови договору з 02.10.2021 в частині збільшення ціни електроенергії з 1 кВт/год до 4,088723 грн. Всі інші умови Договору незмінні.
додатковою угодою № 8 від 01.12.2021 - змінено умови договору з 01.11.2021 в частині збільшення ціни електроенергії з 1 кВт/год до 4,451114 грн. Всі інші умови Договору незмінні.
додатковою угодою № 9 від 02.12.2021 - змінено умови договору з 02.11.2021 в частині збільшення ціни електроенергії з 1 кВт/год до 4,555213 грн. Всі інші умови Договору незмінні.
Також, слід зазначити, що додаткові угоди починали діяти з різних періодів, а не з моменту їх укладення.
Зокрема, додаткова угода № 1 від 22.08.2021 діяла з 01.08.2021, додаткова угода № 2 від 31.08.2021 - з 02.08.2021, додаткова угода № 3 від 01.10.2021 - з 01.09.2021, додаткова угода № 4 від 04.10.2021 - з 02.09.2021, додаткова угода № 5 від 05.10.2021 - з 03.09.2021,додаткова угода № 6 від 04.11.2021 - з 01.10.2021, додаткова угода № 7 від 08.11.2021 - з 02.10.2021, додаткова угода № 8 від 01.12.2021- з 01.11.2021, додаткова угода № 9 від 02.12.2021 - з 02.11.2021.
Як вбачається з матеріалів справи, документальним обґрунтуванням для укладання спірних додаткових угод до Договору стали надані відповідачем документи, а саме:
для укладання додаткової угоди № 1 від 22.08.2021 - експертний висновок № 1842/21 від 10.08.2021 щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склались за липень (01.07-31.07) 2021 року та 05.08.2021, відповідно до якого ціна за липень (01.07.-31.07.) 2021 року становила 1444,05 грн за МВт/год , за 05.08.2021 - 1988,79 грн за МВт/год (без ПДВ);
для укладання додаткової угоди № 2 від 02.08.2021- експертний висновок № 1934/21 від 18.08.2021 щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склались станом на 05.08.2021 та 09.08.2021, відповідно до якого ціна станом на 05.08.2021 становила 1988,79 грн за МВт/год, станом на 09.08.2021 - 2240,53 грн за МВт/год (без ПДВ);
для укладання додаткової угоди № 3 від 01.10.2021 - цінова довідка № 2277-2/21 від 21.09.2021 в якій зазначено середньозважену ціну на «на добу наперед» РДН в ОЕС України станом на 12.09.2021 - 1889,08 грн. за МВт/год.(без ПДВ) та середньозважену ціну на РДН в ОЕС України станом на 16.09.2021 - 2 164,79 грн. за МВт/год. (без ПДВ);
для укладання додаткової угоди № 4 від 04.10.2021 - цінова довідка № 2277-3/21 від 21.09.2021 в якій зазначено середньозважену ціну на «на добу наперед» РДН в ОЕС України станом на 12.09.2021 - 1889,08 грн. за МВт/год.(без ПДВ) та середньозважену ціну на РДН в ОЕС України станом на 17.09.2021 - 2374,09 грн. за МВт/год. (без ПДВ);
для укладання додаткової угоди № 5 від 05.10.2021- цінова довідка № 2277-4/21 від 21.09.2021 щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склались станом на 06.09.2021 та станом на 14.09.2021, відповідно до якої ціна станом на 06.09.2021 становила 2261,59 грн за МВт/год, станом на 14.09.2021 - 2596,47 грн за МВт/год (без ПДВ);
для укладання додаткової угоди № 6 від 04.11.2021 - експертний висновок № 2631/21 від 21.10.2021 щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склались за 14.09.2021 та 19.10.2021, відповідно до якої ціна станом на 14.09.2021
становила 2596,47 грн за МВт/год, станом на 19.10.2021 - 2840,05 грн за МВт/год (без ПДВ);
для укладання додаткової угоди № 7 від 08.11.2021 - експертний висновок № 2710/21 від 29.10.2021 щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склались за 03 жовтня 2021 року та 19 жовтня 2021 року відносно 28 жовтня 2021 року, відповідно до якої ціна станом на 03.10.2021 становила 2535,12 грн за МВт/год, станом на 28.10.2021 - 3113,44 грн за МВт/год, станом на 19.10.2021 - 2840,05 грн за МВт/год, станом на 28.10.2021 - 3113,44 грн за МВт/год (без ПДВ);
для укладання додаткової угоди № 8 від 01.12.2021- експертний висновок № 2849/21 від 10.11.2021 щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склались за 28 жовтня 2021 року та за 06 листопада 2021 року, відповідно до якого ціна станом на 28.10.2021 становила 3113,44 грн за МВт/год, станом на 06.11.2021 - 3415,42 грн за МВт/год (без ПДВ);
для укладання додаткової угоди № 9 від 02.12.2021 - експертний висновок № 2985/21 від 25.11.2021 щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склалися за першу декаду жовтня (01.10-10.10.) 2021 року відносно 1 декади листопада (01.11.-10.11) 2021 року та за 07 листопада 2021 року відносно 09 листопада 2021 року, відповідно до якого ціна за 1 декаду жовтня (01.10.-10.10.) 2021 року становила 2568,15 грн за МВт/год, за 1 декаду листопада (01.11.-10.11.) 2021 року - 3375,95 грн за МВт/год, за 07.11.2021 - 3013,92 грн за МВт/год, за 09.11.2021 - 3502,09 грн за МВт/год (без ПДВ).
Відповідно до актів прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за лютий 2021 року - листопад 2021 року постачальником передано, а споживачем прийнято електроенергію в кількості 221530 кВт/год на суму 654481,34 грн:
1.Акт №21010096ВЦ/32964/1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 11.03.2021 про передачу ТОВ «ЕНЕРА Чернігів» та прийняття Лосинівською селищною радою електричної енергії за лютий 2021 року в обсязі 43139 кВт/год, на загальну суму 88317,78 грн. з ПДВ.
Лосинівською селищною радою на рахунок ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» перераховано кошти згідно платіжних доручень: № 615 від 11.03.2021 - 4000,00 грн., № 614 від 11.03.2021 - 11 000,00 грн., № 613 від 11.03.2021 - 6000,00 грн, № 58 від 11.03.2021 - 6000,00 грн, № 608 від 11.03.2021 - 6000,00 грн., № 57 від 11.03.2021 - 50317,78 грн, № 611 від 11.03.2021 - 2000,00 грн, № 612 від 12.03.2021 на суму 3000,00 грн.
2.Акт №21010096ВЦ/48610/1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 13.04.2021 про передачу ТОВ «ЕНЕРА Чернігів» та прийняття Лосинівською селищною радою електричної енергії за березень 2021 року в обсязі 26452 кВт/год, на загальну суму 54154,75 грн. з ПДВ.
Лосинівською селищною радою на рахунок ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» перераховано кошти згідно платіжних доручень: № 400 від 13.04.2021 - 6000,00 грн., № 402 від 13.04.2021 - 42 154,75 грн., № 401 від 14.04.2021 - 6000,00 грн.
3.Акт №21010096ВЦ/66093/1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 17.05.2021 про передачу ТОВ «ЕНЕРА Чернігів» та прийняття Лосинівською селищною радою електричної енергії за квітень 2021 року в обсязі 22474 кВт/год, на загальну суму 46010,66 грн. з ПДВ.
Лосинівською селищною радою на рахунок ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» перераховано кошти згідно платіжних доручень: № 73 від 17.05.2021 - 3000,00 грн., № 74 від 17.05.2021 - 6 000,00 грн., № 75 від 17.05.2021 - 2000,00 грн, № 76 від 17.05.2021 - 2000,00 грн, № 77 від 17.05.2021 - 33010,66 грн.
4.Акт №21010096ВЦ/83493/1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 16.06.2021 про передачу ТОВ «ЕНЕРА Чернігів» та прийняття Лосинівською селищною радою електричної енергії за травень 2021 року в обсязі 27603 кВт/год, на загальну суму 98720,01 грн. з ПДВ.
Лосинівською селищною радою на рахунок ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» перераховано кошти згідно платіжних доручень: № 86 від 15.06.2021 - 4000,00 грн., № 87 від 15.06.2021 - 38 000,00 грн., № 88 від 15.06.2021 - 5000,00 грн, № 89 від 15.06.2021 - 9000,00 грн, № 91 від 15.06.2021 - 6000,00 грн., № 90 від 15.06.2021 на суму 36 7250,01 грн.
5.Акт №21010096ВЦ/99019/1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 21.07.2021 про передачу ТОВ «ЕНЕРА Чернігів» та прийняття Лосинівською селищною радою електричної енергії за червень 2021 року в обсязі 13061 кВт/год, на загальну суму 31346,40 грн. з ПДВ.
Лосинівською селищною радою на рахунок ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» перераховано кошти згідно платіжних доручень: № 405 від 21.07.2021 - 5222,88 грн., № 406 від 21.07.2021 - 5 000,00 грн., № 408 від 21.07.2021 - 2000,00 грн, № 407 від 21.07.2021 - 19123,52 грн.
6.Акт №21010096ВЦ/113946/1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 18.08.2021 про передачу ТОВ «ЕНЕРА Чернігів» та прийняття Лосинівською селищною радою електричної енергії за липень 2021 року в обсязі 10269 кВт/год, на загальну суму 24645,60 грн. з ПДВ.
Лосинівською селищною радою на рахунок ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» перераховано кошти згідно платіжних доручень: № 543 від 18.08.2021 - 4000,00 грн., № 544 від 18.08.2021 - 2 000,60 грн., № 545 від 18.08.2021 - 18645 грн.
7.Акт №21010096ВЦ/129213/1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 16.09.2021 про передачу ТОВ «ЕНЕРА Чернігів» та прийняття Лосинівською селищною радою електричної енергії за серпень 2021 року в обсязі 10019 кВт/год, на загальну суму 28348,54 грн. з ПДВ.
Лосинівською селищною радою на рахунок ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» перераховано кошти згідно платіжних доручень: № 661 від 16.09.2021 - 15000,00 грн., № 659 від 16.09.2021 - 500,00 грн., № 660 від 16.09.2021 - 1000,00 грн., № 662 від 16.09.2021 на суму 2000,00 грн, № 663 від 16.09.2021 на суму 6848,54 грн, № 664 від 29.09.2021 на суму 3000,00 грн.
8.Акт №21010096ВЦ/145698/1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 18.10.2021 про передачу ТОВ «ЕНЕРА Чернігів» та прийняття Лосинівською селищною радою електричної енергії за вересень 2021 року в обсязі 17562 кВт/год, на загальну суму 60910,39 грн. з ПДВ.
Лосинівською селищною радою на рахунок ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» перераховано кошти згідно платіжних доручень: № 448 від 19.10.2021 - 2500,00 грн., № 450 від 19.10.2021 - 5000,00 грн., № 447 від 19.10.2021 - 10000,00 грн., № 445 від 19.10.2021 на суму 500,00 грн, № 446 від 19.10.2021 на суму 2000,00 грн, № 449 від 19.10.2021 на суму 10000,00 грн., № 451 від 19.10.2021 на суму 26 910,39 грн, № 444 від 19.10.2021 на суму 1000,00 грн, № 443 від 19.10.2021 на суму 3000,00 грн.
9.Акт №21010096ВЦ/160964/1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 15.11.2021 про передачу ТОВ «ЕНЕРА Чернігів» та прийняття Лосинівською селищною радою електричної енергії за жовтень 2021 року в обсязі 21577 кВт/год, на загальну суму 88222,37 грн. з ПДВ.
Лосинівською селищною радою на рахунок ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» перераховано кошти згідно платіжних доручень: № 548 від 16.11.2021 - 22945,85 грн., № 549 від 16.11.2021 - 200,00 грн., № 551 від 16.11.2021 - 1300,00 грн., № 547 від 16.11.2021 на суму 22000,00 грн, № 552 від 16.11.2021 на суму 12999,40 грн, № 550 від 16.11.2021 на суму 11000,00 грн., № 553 від 16.11.2021 на суму 15777,12 грн, № 554 від 16.11.2021 на суму 2000,00 грн.
10.Акт №21010096ВЦ/176707/1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 20.12.2021 про передачу ТОВ «ЕНЕРА Чернігів» та прийняття Лосинівською селищною радою електричної енергії за листопад 2021 року в обсязі 29374 кВт/год, на загальну суму 133804,84 грн. з ПДВ.
Лосинівською селищною радою на рахунок ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» перераховано кошти згідно платіжних доручень: № 689 від 21.12.2021 - 3000,00 грн., № 690 від 21.12.2021 - 3000,00 грн., № 691 від 21.12.2021 - 1000,00 грн., № 692 від 21.12.2021 на суму 126804,84 грн.
Отже, як вбачається з актів прийняття-передавання за спожиту електричну енергію з лютого по листопад 2021 року Лосинівською селищною радою перераховано 654481,34 грн, загальна кількість поставленої електричної енергії складає 221530 кВт/год.
З урахуванням всіх додаткових угод, ціна за 1 кВт/год. електричної енергії виросла на 2,155213 грн, а обсяг поставленої електричної енергії зменшився до 221530 кВт*год замість 278200 кВт/год.
Отже, на думку прокурора, спірні Додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, а грошові кошти в сумі 122809,33 грн є безпідставно отриманими ТОВ "Енера Чернігів", а тому підлягають поверненню.
Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 ст. 638 ЦК України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.
Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону України «Про публічні закупівлі», яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадку збільшення ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.
Як встановлено судом, Договір № 21010096ВЦ про закупівлю електричної енергії сторонами було укладено 10.02.2021, відповідно до якого ціна електроенергії становила 2,40 грн за кВт/год.
22.08.2021 сторонами підписано Додаткову угоду № 1, в якій визначено ціну електроенергії - 2,604523 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ, з застереженням, що дана угода набуває чинності з 01.08.2021.
Підставою для укладення додаткової угоди № 1 від 22.08.2021 слугувало збільшення ціни на електроенергію. В доказ коливання ціни відповідач надав Експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 1842/21 від 10.08.2021, відповідно до якого рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склались за липень (01.07-31.07) 2021 року та 05.08.2021, відповідно до якого ціна за липень (01.07.-31.07.) 2021 року становила 1444,05 грн за МВт/год, за 05.08.2021 - 1988,79 грн за МВт/год (без ПДВ). Суд враховує ту обставину, що Додаткова угода підписана сторонами 24.02.2021, тобто через 8 днів, після підписання Договору.
У той же час, за інформацією з вебсайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) середньозважена ціна на РДН в ОЕС України в період часу з 25.01.2021 (дата подання пропозиції на аукціоні) по 10.02.2021 (дата укладення договору) по 27.08.2021 (дата укладення додаткової угоди № 1) - 1481,14 за МВт/год.
Враховуючи аналіз вищевикладених даних вбачається, що в період укладення додаткової угоди № 1 ціна на електроенергію була нижчою, ніж передбачено умовами Договору.
Проте, в Додатковій угоді № 1 визначено ціну електроенергії - 2,604523 грн за 1 кВт/год.
Виходячи з викладеного, Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами значне коливання цін, що призвело до укладення Додаткової угоди №1 щодо підвищення ціни. Суд критично оцінює Експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 1842/21 від 10.08.2021, оскільки останній не відображає значних коливань цін на момент укладення Додаткової угоди №1.
Отже, укладення додаткової угоди №1 з викладенням умови щодо початку дії додаткової угоди - з 01.08.2021 та підняття ціни предмету закупівлі після підписання Договору не може бути розцінено судом як добросовісною поведінкою сторони та поважною причиною, яка забезпечує реалізацію принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності, оскільки Відповідач не міг не розуміти особливості функціонування ринку (тобто постійне коливання цін).
На підставі вищевикладеного, суд погоджується з доводами Прокурора, що підвищення ціни за Додатковою угодою № 1 від 22.08.2021 здійснено за відсутності законодавчо визначених підстав, внаслідок чого вказана Додаткова угода суперечить п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання такої Додаткової угоди № 1 від 22.08.2021 недійсною.
Крім того, відповідно до додаткової угоди № 1 від 22.08.2021 сторонами з 01.08.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1кВт/год до 2,604523 грн.
Разом з тим, за Договором відповідач протягом періоду з 01 серпня по 22 серпня 2021 року щоденно постачав, а позивач приймав та споживав електричну енергію.
Тобто Додатковою угодою №1 сторони змінили ціну електричної енергії, яка вже була продана позивачу та спожита ним з 01 серпня 2021 року.
Отже, товар, поставлений відповідачем до 22 серпня 2021 року, був не тільки прийнятий відповідачем у власність, а й спожитий.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.
У подальшому Додатковими угодами № 2-9 збільшено ціну за одиницю товару до 4,555213 грн за 1 кВт/год., тобто на 2,155213 грн в порівнянні з ціною у Договорі, а тому кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, і є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна по послідуючій буде фактично перевищувати підвищення ціни за одиницю товару більше, ніж на 10 %, визначених в статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у порівнянні із основним договором, що суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 щодо їх застосування.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У той же час, ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.
Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.
Враховуючи те, що додаткові угоди № 1-9 до Договору укладено з порушенням вимог п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», то відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.
Отже, позов прокурора в цій частині задовольняється судом.
Щодо стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 122809,33 грн.
Відповідно до вимог статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
За приписами частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п. 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов'язаний їх повернути в силу статей 216, 1212 ЦК України.
Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.
Наведена правова позиція узгоджується з сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, Верховного Суду в постановах від 13.04.2023 у справі № 908/653/22, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 07.02.2023 у справі № 927/188/22.
Відповідно до умов Договору та Комерційної пропозиції відповідач повинен був поставити позивачу-213028 кВт/год електричної енергії за ціною 2,179951 грн за 1 кВт/год.
Як встановив суд, відповідач у період з лютого по листопад 2021 року поставив позивачу електричну енергію у кількості 221530 кВт/год, за яку останній сплатив кошти у розмірі 654481,31 грн.
Виходячи з первісної ціни у Договорі, без врахування спірних додаткових угод, позивач повинен був сплатити за фактично поставлену електроенергію 531672 грн.
Отже, різниця між сумою коштів, які фактично перераховано позивачем за електроенергію, визначеній з урахуванням додаткових угод, та сумою за електроенергію по ціні відповідно до Договору без урахування спірних додаткових угод, становить 122809,34 грн.
Таким чином, грошові кошти в сумі 122809,34 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний повернути їх позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.
При цьому доводи відповідача про те, що приписи ст. 1212 ЦК України не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, враховуючи їх договірний характер, спростовуються вищенаведеними висновками суду.
Стосовно посилання відповідача про необхідність врахування окремої думки щодо зазначеної постанови ВП ВС суд зазначає наступне.
Окрема думка судді - це сформований суддею письмовий документ, який є формою визначення власної позиції судді в разі незгоди з прийнятим (наданим) рішенням (висновком) або викладенням обставин, що доповнюють мотивувальну частину рішення (висновку).
Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення (ч. 3 ст. 34 ГПК України).
Таким чином, окрема думка судді містить незгоду з прийнятим рішенням або наданими висновками, однак не є обов'язковою для суду.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінка доказів має свій зміст: визнання допустимості, належності, достовірності, вірогідності, достатності і взаємозв'язку всієї сукупності доказів.
При аналізі доводів сторін суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, який у рішенні "Трофимчук проти України" зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід (рішення від 28.10.2010, заява № 4241/03).
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження і позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволені повністю, витрати по сплати судового збору в сумі 26840 грн підлягають стягненню з відповідача на користь Чернігівської окружної прокуратури.
Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури, код 02910114 в інтересах держави в особі Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області, код 04412461 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів», код 41823846 про визнання додаткових угод недійсними та про стягнення 122809,33 грн надлишково сплачених коштів задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 27.08.2021, №2 від 31.08.2021, № 3 від 01.10.2021, № 4 від 04.10.2021, № 5 від 05.10.2021, № 6 від 04.11.2021, № 7 від 08.11.2021, № 8 від 01.12.2021, № 9 від 02.12.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21010096ВЦ від 10.02.2021, укладені між Лосинівською селищною радою Ніжинського району Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Енера Чернігів”.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів», пр-т Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013, код 41823846 на користь Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області, вул. Шевченка, 2, смт. Лосинівка, Ніжинський р-н, Чернігівська обл., 16663, код 04412461, кошти в сумі 122809,33 грн.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів», пр-т Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013, код 41823846 на користь Чернігівської обласної прокуратури (рахунок UA248201720343140001000006008, банк: державна казначейська служба України, м. Київ, одержувач - Чернігівська обласна прокуратура, код 02910114) судовий збір в сумі 26840 грн.
5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2024.
Суддя М.П. Ноувен