вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"20" травня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/634/22
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" про ухвалення додаткового рішення за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс"
про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача (заявника): не з'явився,
У серпні 2022 року Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" (відповідач) про стягнення вартості не облікованої електричної енергії в сумі 960 818,65 грн та збитків в сумі 21 115,00 грн.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.12.2022 позов ПАТ "Рівнеобленерго" до ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" про стягнення вартості не облікованої електричної енергії задоволено, стягнено з ТОВ “Рівненський молодіжний жилий комплекс" на користь ПАТ "Рівнеобленерго" вартість не облікованої електричної енергії в сумі 960 848,65 грн, збитки в сумі 21 115,00 грн та 14 279,00 грн судового збору.
13.02.2024 від відповідача ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 06.05.2024 заяву ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 13.12.2022 у справі № 918/634/22 за нововиявленими обставинами задоволено, рішення Господарського суду Рівненської області від 13.12.2022 у справі № 918/634/22 за позовом ПАТ "Рівнеобленерго" до ТОВ “Рівненський молодіжний жилий комплекс" про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 960 818,65 грн та збитків в сумі 21 115,00 грн скасовано, ухвалено нове рішення, яким в позові ПАТ "Рівнеобленерго" до ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 960 818,65 грн та збитків в сумі 21 115,00 грн відмовлено.
07.05.2024 від представника ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання щодо розподілу судових витрат, а саме: 17 674,80 грн судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 22 093,51 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.12.2022 у справі № 918/634/22.
Ухвалою суду від 07.05.2024 розгляд вказаної заяви призначено на 20.05.2024.
20.05.2024 від ПАТ "Рівнеобленерго" надійшли заперечення на заяву відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу, в яких позивач зазначає, що остання є необґрунтованою та безпідставною, оскільки заявлені в ній витрати на правову допомогу належними доказами не доведені та документально не підтверджені. Вказує, що доказів фактично понесених позивачем витрат на правову допомогу (їх оплату) до заяви не надано. Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (акту прийому-передачі наданих послуг (робіт), платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з їх недоведеністю. Отже, вартість послуг, вказаних в акті погодження вартості правничої допомоги, нарахована із суттєвим завищенням. Відтак заявлена вартість правничої допомоги не відповідає критерію обґрунтованості та розумності її розміру, а тому вказані в акті суми не можуть підлягати до задоволення. Наголошує, що справа не є складною, оскільки, оспорювані судові рішення ухвалені на користь відповідача, правова позиція під час розгляду справи в касаційній інстанції відповідача не змінювалася, представником відповідача був кваліфікований адвокат, тому виконання відповідних робіт (надання послуг) не вимагало значного обсягу юридичної та технічної роботи і затрат часу тощо, відтак просить суд в задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу відмовити або зменшити їх розмір.
У судове засідання 20.05.2024 представники сторін не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, 07.05.2024 від представника заявника надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі.
Частинами 1, 2 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
За змістом ст. 244 ГПК України додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту.
За ч. 1, 4 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявником ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 17 674,80 грн та витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн.
Суд, розглянувши вимогу про розподіл судових витрат в частині судового збору, вважає за необхідне зазначити таке.
Судом установлено, що ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами сплачено судовий збір в розмірі 17 674,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією 0.0.3468034968.1 від 13.02.2024.
Проте, як зазначає заявник, у рішенні суду від 06.05.2024 не вирішено питання щодо розподілу судового збору.
У свою чергу, розподіл судового збору врегульовано ч. 1 ст. 129 ГПК України, за якою судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи, що за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у задоволенні позову відмовлено, відтак судовий збір за подання такої заяви покладається на позивача.
Крім того, як зазначає відповідач, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 13.12.2022 у справі № 918/634/22 без змін, поновлено дію рішення Господарського суду Рівненської області від 13.12.2022 у справі № 918/634/22.
Так, витрати відповідача за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.12.2022 у справі № 918/634/22 становили 22 093,51 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 37 від 08.02.2023.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 не розподілено витрати, понесені відповідачем у справі.
Заразом відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду апеляційної інстанції для вирішення вказаного питання, якщо вважає, що існують необхідні підстави для розподілу судового збору, оскільки саме до компетенції суду апеляційної інстанції віднесено вирішення вказаного питання (п. «в», ч. 1 ст. 282 ГПК України). Окрім того, апеляційну скаргу ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" залишено без задоволення, а відтак витрати, пов'язані із переглядом рішення Господарського суду Рівненської області від 13.12.2022 у справі № 918/634/22, покладаються на скаржника - ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс".
За таких обставин підстав для вирішення питання про розподіл судового збору за перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 13.12.2022 у справі № 918/634/22 в апеляційному господарському суді немає.
Щодо витрат ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс", пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги, то суд зазначає таке.
На підтвердження вказаних витрат заявником долучено до матеріалів справи договір про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 14.05.2019, укладений між ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" (клієнт) та АБ “Віталія Грабовського” (бюро), додаток до договору (предметне завдання № 09-02-2024) від 09.02.2024, довіреність від 14.08.2023, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 690 від 30.11.2009, рахунок за надані послуги на суму 10 000,00 грн, акт здачі - приймання наданих послуг від 06.05.2024.
За п. 1.1. - 1.3. договору про надання правової допомоги клієнт доручає, а бюро приймає на себе зобов'язання надавати адвокатські послуги (правничу допомогу) в обсязі і на умовах, визначених цим договором та предметними завданнями, кожне з яких є невід'ємною частиною цього договору з моменту його підписання сторонами. Клієнт зобов'язується прийняти надані послуги, а також своєчасно їх оплатити в порядку, в строки та в розмірі, передбачені в договорі та відповідному предметному завданні. Сторони вправі укласти предметне завдання (Додаток до договору, який стає його невід'ємною частиною), в якому визначити найменування послуг, їх обсяг, вартість та порядок оплати.
Адвокатські послуги (правнича допомога) за цим договором вважаються наданими з моменту підписання уповноваженими представниками сторін Акту здачі-приймання наданих послуг (п. 2.2. договору).
У межах цього договору (п. 3.1. договору) бюро, зокрема зобов'язане надати адвокатські послуги (правничу допомогу), передбачені цим договором та предметними завданнями, на високому професійному рівні, підготувати, підписати та передати клієнту на підпис Акти здачі-приймання наданих послуг разом з іншими документами, що мають відношення до наданих послуг (правової допомоги), які утворилися внаслідок надання адвокатських послуг (правничої допомоги) за цим договором, а клієнт, у свою чергу - забезпечувати діяльність бюро необхідною допомогою, оплатити всі надані адвокатські послуги (правничу допомогу) у розмірах та у строки, визначені цим договором (п. 3.3.2. договору).
Порядок розрахунків за договором визначено розділом 4 договору. За надавання адвокатських послуг (правничої допомоги), визначених у цьому договорі та в кожному предметному завданні, клієнт сплачує бюро винагороду та гонорар адвоката. Винагорода бюро розраховується відповідно до погодинних ставок бюро, якщо інше не було погоджено сторонами в предметному завданні. Погодинні ставки бюро визначаються у предметному завданні, яке є невід'ємною частиною цього договору. Клієнт оплачує послуги, передбачені цим договором, в національній валюті України - гривні протягом п'яти робочих днів з дня виставлення рахунку бюро. По завершенню виконання адвокатських послуг (правничої допомоги), визначених у договорі та предметному завданні, бюро направляє клієнту Акт здачі-приймання наданих послуг із зазначенням у ньому детального переліку наданих послуг. Клієнт протягом п'яти робочих днів з дня отримання Акту здачі-приймання наданих послуг зобов'язаний підписати та повернути його бюро або направити письмову мотивовану відмову від підписання Акту здачі-приймання наданих послуг.
Договір вважається укладеним з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 8.1. договору).
Згідно з п. 2. предметного завдання надання адвокатських послуг за цим предметним завданням від імені бюро здійснюватиме керуючий бюро, адвокат Грабовський Віталій Анатолійович.
У п. 1.1 предметного завдання зазначено, що бюро зобов'язується надати клієнту адвокатські послуги (правничу допомогу) з представництва інтересів клієнта під час підготовки для подання до Господарського суді Рівненської області, розгляду заяви ТОВ “Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Рівненської області від 13.12.2022 у справі №918/634/22, участі в судових засіданнях під час розгляду такої заяви.
Адвокатські послуги (правнича допомога) за цим предметним завданням включають аналіз документів, наданих клієнтом, судової практики та розробку правової позиції у справі, підготовку щодо подання до Господарського суду Рівненської області заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі, зазначеній у п. 1.1. предметного завдання, підготовку та подання необхідних процесуальних документів (письмових пояснень, клопотань, заяв тощо), підготовка та подання необхідних адвокатських запитів, здійснення представництва інтересів клієнта у судових засіданнях під час розгляду Господарським судом Рівненської області заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі, визначеній у п. 1.1. предметного завдання, у разі необхідності надання замовнику усних консультацій та вчинення інших дій, необхідних для виконання умов цього договору.
3а надання адвокатських послуг (правничої допомоги) клієнт сплачує бюро винагороду протягом п'яти днів з моменту підписання Акту здачі-приймання наданих послуг, яка встановлюється в розмірі 10 000,00 грн (п.1.3., 1.4. предметного завдання).
На підтвердження факту надання послуг свідчить акт здачі-приймання наданих послуг від 06.05.2024, у якому деталізовано перелік наданих послуг: підготовка для подання до Господарського суду Рівненської області заяви ТОВ “Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Рівненської області від 13.12.2022 у справі №918/634/22, участь в судових засіданнях Господарського суду Рівненської області під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №918/634 22, підготовка та подача до Господарського суду Рівненської області заяви про розгляд 06.05.2024 заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі без участі представника відповідача.
У п. 2 Акту сторони погодили, що вартість вказаних адвокатських робіт та послуг становить 10 000,00 грн.
Претензій та зауважень клієнт до наданих бюро адвокатських послуг не має (п.3 Акту).
За положеннями п. 4 ст. 1, ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
У ч. 3 ст. 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1, 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Однак розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
За змістом положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Проте, слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат".
Розділяючи ці поняття, детальніше зазначаємо таке.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, у цій справі проведено чотири судових засідань, представник відповідача був присутнім на двох з них, адвокатом відповідача підготовлено заяву про перегляд заяви за нововиявленими обставинами, заяву про проведення судового засідання без його участі.
Суд констатує, що не існує єдиного арифметичного алгоритму для визначення (обчислення) витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд повинен у кожному конкретному випадку, керуючись положеннями ст. 126, 129 ГПК України, визначати розмір таких витрат та їх розподіляти, наводячи відповідні мотиви прийнятих рішень стосовно цих витрат.
Ураховуючи наведене, оцінивши доводи заяви відповідача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, зважаючи на складність справи, кількість підготовлених процесуальних документів і судових засідань, тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді першої інстанції. В іншій частині заяви суд покладає такі витрати на відповідача.
У силу вимог п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові, на позивача.
Керуючись ст. 123, 129, 130, 244 ГПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" про прийняття додаткового рішення у справі № 918/634/22 задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у справі № 918/634/22 за заявою про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 13.12.2022 у справі № 918/634/22 за нововиявленими обставинами.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Рівнеобленерго” (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71, ідентифікаційний код 05424874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" (33003, м. Рівне, вул. Гайдамацька, 13-Б, ідентифікаційний код 13988757) 17 674,80 грн судового збору.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Рівнеобленерго” (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71, ідентифікаційний код 05424874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" (33003, м. Рівне, вул. Гайдамацька, 13-Б, ідентифікаційний код 13988757) 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У решті вимог заяви відмовити.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" (33003, м. Рівне, вул. Гайдамацька. 13Б, ідентифікаційний код 13988757).
Боржник: Приватне акціонерне товариства “Рівнеобленерго” (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71, ідентифікаційний код 05424874).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне додаткове судове рішення складене та підписане 22.05.2024.
Суддя О.Андрійчук